Постанова № 23630553, 11.04.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2012 року справа №2а/1270/205/2012

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Жаботинської С.В., суддів: Нікуліна О.А., Радіонової О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року у справі № 2а/1270/205/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукра» до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000852300 від 20.12.2011 р.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000852300 від 20.12.2011 р.

В позві зазначив що ДПІ у Артемівському районі м. Луганська проведено документальну позапланову перевірку, за результатами якої складено акт № 494/2300/30996264 від 29.11.2011 р.

Відповідно до висновку зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та приписів п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 28.02.2011 р. на загальну суму 167 070,00 грн.

На підставі висновків акту відповідачем 20.12.2011 року винесено податкове повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі 167 070,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 8334,34 грн.

Позивач зазначив, що під час перевірки відповідачеві надані всі податкові накладні, складені відповідно до вимог законодавства, тобто суми нарахованого податкового кредиту підтверджено податковими накладними.

Згідно до укладених господарських договорів, підприємство отримало товари, які використано при виготовлені лакофарбуючих матеріалів та реалізовано покупцеві.

Відповідно до господарських договорів, обов'язок поставки товарів покладено на продавця, який здійснює поставку за власний рахунок, при цьому перевізники не надавали позивачеві будь-якої товарно-транспортної документації, ліцензій на транспортування товарів, оскільки позивачем не укладалось угод із перевізниками, надання підтверджуючих транспортування документів не передбачено ані господарськими договорами ані законодавством.

Рахунки-фактури позивачеві не виписувались контрагентами, оскільки умовами господарських договорів передбачено можливість визначення якості товару та його ціни безпосередньо у видаткових накладних.

Оплата за придбаний товар та його отримання здійснювалась відповідно до видаткових накладних, а тому необхідності у додаткових документах, що підтверджують факт оплати та придбання товарів у позивача не виникало.

Крім того, наявність рахунків-фактур не підтверджує та не спростовує правомірність включення сум до податкового кредиту.

Відносно визначення нікчемності господарських договорів, позивач зазначив, що відповідач у висновках акту перевірки не довів сукупності обставин які свідчать про нікчемність або удаваність правочинів. Просить скасувати наказ ДПІ в Артемівському районі у м. Луганськ за № 904 від 14.11.2011 р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, визнати неправомірними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ «ТЕК Армус», визнати неправомірними дії відповідача щодо встановлення завищення задекларованого позивачем податкового кредиту за період з 01.12.2010 р. по 28.02.2011 р. в сумі 167070 грн., скасувати податкове повідомлення - рішення від 20.12.2011 р. № 0000852300.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року у справі № 2а/1270/205/2012 позовні вимоги задоволено.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська щодо встановлення завищення задекларованого Товариством з обмеженою відповідальністю «Лукра» податкового кредиту за період з 01.12.2010 по 28.02.2011 року, в сумі 167070,00 грн.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000852300 від 20.12.2011 року, яким визначено суму грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукра», на суму 167 070,00 грн. за основним платежем та 8334,34 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що аналізом податкової звітності із податку на додану вартість, наданих позивачем, встановлено, що податковий кредит підприємства у сумі 167 070,00 грн., сформовано за рахунок контрагента - постачальника ТОВ «ТЕК Армус». Вказав, що останнім не виписано на ім'я позивача рахунки - фактури із зазначенням ціни за одиницю товару, внаслідок чого не виконано умови п. 4. 1 розділу 4 угоди від 27.12.2010 р. № 27/1, в порушення п. 3 постанови Міністерства охорони здоров'я України від 12.12.2002 р. № 41 «Про затвердження методичних вказівок «Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування у виробництві» ЛФМ, придбані позивачем у ТОВ «ТЕК Армус». не підтверджені сертифікатами якості або іншими документами, які підтверджують якість та засвідчують безпечність придбаної продукції. Також зазначає, що у ТОВ «Лукра» відсутні належним чином оформлені документи, що підтверджують факт перевезення, передачі та отримання ТМЦ у ТОВ «ТЕК Армус». Контрагент - постачальник позивача ТОВ «ТЕК Армус» відсутній за місцезнаходження (податковою адресою), в зв'язку з чим виконання обов'язку щодо поставки позивачу ЛМФ є неможливим. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.04.11 р. Таким чином, в результаті порушення ТОВ «ТЕК Армус» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, угода, укладена ТОВ «Лукра» по взаємовідносинах з ТОВ «ТЕК Армус» щодо реалізації лакофарбових матеріалів на адресу останнього, мають протиправний характер.

Просить постанову суду першої інстанції скасувати у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

У відповідності до п. п. 41.1.1. ПК України контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно до вимог п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

14.11.2011 відповідачем видано наказ за № 904 про проведення документальної позапланової перевірки позивача.

Із змісту зазначеного наказу вбачається, що відповідач прийняв рішення про проведення зазначеної перевірки на підставі положень п.п. 78.1.1 п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, Податкового кодексу України.

Згідно з п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Із наведеного вбачається, що однією з підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби у визначений законом строк.

Відповідно до п.п. 20.1.1, 20.1.4, 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право зокрема запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем в порушення вищезазначених норм ПК України не направлено на адресу позивача ТОВ «Лукра» письмовий запит щодо надання пояснень та документального підтвердження повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕК»Армус». Але, суд апеляційної інстанції зазначає, ці порушення є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а не для скасування наказу про проведення перевірки, оскільки фактично перевірка проведена з відому директора підприємства та в присутності головного бухгалтера, а тому позовні вимоги в частині скасування наказу ДПІ в Артемівському районі у м. Луганськ за № 904 від 14.11.2011 р. задоволенню не підлягають.

Не підлягають на думку суду апеляційної інстанції і позовні вимоги стосовно визнання неправомірними дії відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ «ТЕК Армус», оскільки підставою для цього є результати перевірки останнього за актом від 05.04.2011 р. № 197/23-37234290 (а.с. 84-95).

Відповідачем у період із 01.12.2010 по 28.02.2011 року здійснено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, про що 29.11.2011 року складено акт перевірки за № 494/2300/30996264. Із змісту акту вбачається, що податковим органом у ході перевірки виявлено порушення позивачем вимог п. 7.4.1,7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та приписи п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01.12.10 по 28.02.11 у загальній сумі 167 070,00 грн.

За наслідками акту відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000852300 від 20.12.2011 про визначення суми грошового зобов'язання позивача у розмірі 167 070,00 грн., за основним платежем та у розмірі 8334,34 грн., за штрафними санкціями.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту п. 2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у - бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704 та статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені ПК України, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 5.2 Наказу ДПАУ від 22.12.2010 № 984, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік)

фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в

результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення

посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених

порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та

бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків

операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази,

що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та

інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників

надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби

така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади,

прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку

документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається

в акті документальної перевірки.

З аналізу зазначених норм вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів, які зазначаються в акті перевірки, а у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії таких документів, складається акт у довільній формі, та такий факт про складання акта відмови відображається в акті документальної перевірки.

Дослідженням акту перевірки (а. с. 74 - 82) встановлено посилання на первинні документі, а саме: декларації з податку на додану вартість за період з 01.12.10 р. по 28.02.11 р., платіжні доручення, договір та ін.

В ході перевірки з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТЕК» Армус» 22.11.2011 р. ДПІ в Артемівському районі у м. Луганська на ім'я головного бухгалтера ТОВ «Лукра» надано запит щодо надання документів які підтверджують перевезення ЛФМ, якість ЛФМ, заявки на отримання ЛФМ та рахунки - фактури, виставлені контрагентом - постачальником на виконання п. 4.1 розділу 4 договору № 27/1 від 27.12.2010 р.

На вказаний запит, головним бухгалтером ТОВ «Лукра» надано відповідь про неможливість надання перелічених документів. Цей факт свідчить про відсутність первинних документів у позивача. Будь яких заяв чи клопотань про надання часу для представлення зазначених у запиті документів до відповідача не надходило.

Щодо висновку відповідача про нікчемність угод, укладених ТОВ «Лукра» з ТОВ «ТЕК «Армус» у період, за який здійснювалась перевірка, суд апеляційної інстанції зазначає.

Відповідно до положень п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 цієї ж статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку..

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів /послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із наведеного вбачається, що податковий кредит формується за фактом здійснення господарських операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність -діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.

Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження на їх проведення.

Із матеріалів справи вбачається, що 27.12.2010 між позивачем та «ТЕК «Армус» укладено договір купівлі-продажу товару № 27/1 відповідно до якого «ТЕК «Армус» зобов'язується передати матеріали для виробництва лакофарбних виробів, а позивач зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах цього договору (а.с. 33).

Відповідно до ст. 11 ч. 1 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 2 п. 1 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та огбовязків, зокрема є договори так інші правачини.

Відповідно ст. 14 ч. 1 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

В супереч п. 4.1 розділу 4 договору від 27.12.2010 р. № 27/1 ТОВ «ТЕК «Армус» не виписано позивачу рахунки - фактури із зазначенням ціни за одиницю товару. Згідно пояснень головного бухгалтера ТОВ «Лукра», наданих листом від 22.11.2011 р. рахунки - фактури продавцем ТОВ «ТЕК «Армус» не виставлялись.

Відповідно п. 3 постанови Міністерства охорони здоров'я України від 12.12.2002 р. № 41 «Про затвердження методичних вказівок «Гігієнічна регламентація лакофарбових матеріалів, призначених для застосування у виробництві» до нормативної документації та зразків ЛФМ висуваються особливі вимоги, зокрема документи на ЛФМ повинні містити наступну інформацію: данні (інформацію) про виробника; призначення, сфера та умови застосування ЛФМ; дані про токсичні компоненти ЛФМ та їх гігієнічні нормативи; вимоги безпеки щодо здоров'я людини при застосуванні ЛФМ; дані про екологічну небезпеку ЛФМ та ін.

Як свідчать результати перевірки придбані позивачем ЛФМ ТОВ «ТЕК «Армус» не підтверджені сертифікатами якості або іншими документами, які підтверджують якість та засвідчують безпеку придбаної продукції.

Згідно пояснень головного бухгалтера ТОВ «Лукра», контрагентом постачальником ТОВ «ТЕК Армус» сертифікати якості на реалізовану продукцію не надавались, у зв'язку з чим неможливо встановити походження ЛМФ, а також їх якість та безпеку.

Колегія суддів також звертає увагу на відсутність в матеріалах справи довіреності на виконання договору купівлі - продажу.

Відсутні у позивача і документи які підтверджували би знаходження ТМЦ за договором № 27/1 від 27.12.2010 р..

Із акту перевірки від 07.04.11 № 14370/23-37234290 ТОВ «ТЕК Армус» за юридичною адресою не знаходиться, свідоцтво платника ПДВ № 100299175 анульовано 28.04.11 р. у зв'язку з незнаходженням за податковою адресою. Також в акті зазначено, що встановлено відсутність поставок товарів (робіт, послуг) за період з 01.12.2010 р. по 28.02.2011 р. між ТОВ «ТЕК Армус» та його контрагентами, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Оцінюючи в сукупності докази по справі та враховуючи відсутність у позивача належним чином оформлених документів, що підтверджують фактичну передачу та отримання позивачем ЛФМ, документів, що підтверджують якість і безпеку ЛМФ придбаних ТОВ «Лукра» у ТОВ «ТЕК Армус», а також результати перевірки щодо порушень ТОВ «ТЕК Армус» своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства, угоди, укладені позивачем по взаємовідносинам ТОВ «ТЕК Армус» щодо реалізації ЛМФ на адресу позивача, мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесено ПДВ до складу податкових зобов'язань по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави та суперечить інтересам держави та суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок.

Колегія суддів приходить до висновку, що у позивача відсутні підстави для формування податкового кредиту з ТОВ «ТЕК Армус», тому підстав для визнання неправомірними дії відповідача щодо встановлення завищення задекларованого позивачем податкового кредиту за період з 01.12.2010 р. по 28.02.2011 р. в сумі 167070 грн. та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.12.2011 р. № 0000852300 немає.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 24, 99-100, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська - задовольнити.

Скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року у справі № 2а/1270/205/2012.

У задоволенні позовні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Лукра» до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0000852300 від 20.12.2011 р. - відмовити.

Постанова апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: С.В. Жаботинська

Судді: О.А. Нікулін

О.О. Радіонова