Ухвала суду № 23627440, 28.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бєломєстнов О.Ю.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року справа №2а-19230/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенка М.М.

у письмовому провадженні розглянув апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 р. у справі № 2а-19230/10/0570 (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю.) за позовом Приватного акціонерного товариства «СЛАВАГРОПРОМСЕРВІС» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092342/0 від 15.07.2010 р.,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092342/0 від 15.07.2010 р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 р. у справі № 2а-19230/10/0570 позовні вимоги задоволені, а саме: визнано недійсним та скасоване податкове повідомлення-рішення Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000092342/0 від 15.07.2010 р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з таким рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, яки беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Закрите акціонерне товариство «СЛАВАГРОПРОМСЕРВІС» зареєстрований виконавчим комітетом Слов'янської міської ради 27.12.1994 року як юридична особа, код ЄДРПОУ 21974031.

Відповідно до протоколу № 14/03 від 14.03.11р. загальних зборів акціонерів прийнято рішення про приведення організаційно-правової форми Товариства у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» і зміну найменування на Приватне акціонерне товариство «СЛАВАГРОПРОМСЕРВІС».

Місце знаходження відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Шевченка, 49.

Відповідачем - Слов'янської ОДПІ у період з 28.06.2010 р. по 02.07.2010 р. Слов'янською ОДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ «Славагропромсервіс» з питань правильності обчислення та правомірності нарахування податку на прибуток за 4 квартал 2009 року та податку на додану вартість за жовтень-листопад 2009 року по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Макоптторг».

За результатами перевірки складений акт № 4645/23-4-21974031 від 02.07.2010р. (надалі - Акт перевірки).

У зазначеному акті відображено, що на порушення п. 5.1, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач включив до валових витрат вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Макоптторг» за нікчемним правочином.

У акті перевірки відповідачем зазначено, що в порушення з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочин між ЗАТ «Славагропромсервіс» з постачальником ТОВ «Макоптторг» не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а отже - є нікчемним.

Так, в ході проведення даної перевірки згідно проведеного аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів, отриманих відповідей за результатами зустрічних перевірок, системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та /або податкового кредиту по податку на додану вартість підприємства ТОВ «Макоптторг» та його контрагентів встановлено наступне:

· відповідно до акту Макіївської ОДПІ без номеру від 11.06.2010 року є неможливим проведення виїзної перевірки контрагента ТОВ «Макоптторг» у зв'язку з тим, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою;

· порушення ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Макоптторг» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних право чинах не був переданий в порушення ст.ст. 662,655, 656 Цивільного кодексу України;

· за даними декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 1 квартал 2010 року склала 92900,00 грн. Основні засоби у ТОВ «Макоптторг» відсутні. До декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій відсутні. Рядок 4.10 та 07 декларації з податку на прибуток за 2009 рік покреслені, тобто основні засоби та нематеріальні активи на підприємстві відсутні;

· відповідно до розрахунку комунального податку кількість працюючих на підприємстві склала у 1 кварталі 2010 року склала 1 особу.

Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цим контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такої діяльності.

Тому за твердженням відповідача згідно з п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зазначений договір є нікчемним. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про порушення п. 5.1, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2009 року на загальну суму 200437,00 грн.

На підставі цього акту, відповідно до п.п. «б» 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000092342/0 від 15.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 260568,10 грн., у тому числі за основним платежем 200437,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 60131,10 грн.

Судом на підставі декларацій позивача з податку на прибуток та Акту перевірки встановлено, що позивач включив вартість придбаних товарів у ТОВ «Макоптторг» до складу валових витрат у розмірі 846832грн.

Між позивачем (покупець) та ТОВ «Макоптторг» укладений договір поставки № 015/10-09 від 01.10.2009р. Згідно умов вищевказаного договору постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію промислово-технічного призначення в асортименті, а саме обмежувачі перенапруги. Поставка продукції здійснюється за рахунок постачальника. Приймання продукції здійснюється покупцем при наявності товаросупроводжувальних документів за наступним переліком: рахунок -фактури постачальника, податкова накладна, видаткова накладна.

На підтвердження виконання даного договору позивачем надані:

· видаткові накладні: №5-00000008 від 16.10.2009р., № 5-00000016 від 24.11.2009р.;

· податкові накладні: № 75208 від 16.10.2009р., № 77700 від 24.11.2009р.;

· товарно-транспортні накладні: № 15 від 16.10.2009р., № 20 від 24.11.2009р.;

· простий вексель серії АА0080374;

· акт приймання-передачі простого векселя від 30.12.2009р.; акт від 19.04.2010р. пред'явлення до оплати векселя;

· платіжні доручення № 210 від 19.04.2010р. на суму 466198,40 грн., № 211 від 19.04.2010р. на суму 550000,00 грн.

Також, на підтвердження використання у господарській діяльності продукції, отриманої від ТОВ «Макоптторг» за спірним договором, позивачем надані: договори з ДП «Укрзалізничпостач» №ЦХП-07-00509-01 від 14.05.09р., №ЦХП-07-02909-1 від 10.09.09р.; видаткові накладні: №РН-0000122 від 16.10.2009р., №№РН-0000128 від 24.11.2009р., № РН-0000130 від 24.11.2009р.; товарно-транспортні накладні: № 69 від 16.10.2009р., №72 від 24.11.2009р., акт приймання-передачі товару № 72 від 24.11.2009р.

На вимогу суду Макіївською ОДПІ надані копії розрахунків з бази АРМ «БЕСТ-звіт» декларацій з податку на додану вартість; копії розрахунків з бази АРМ «БЕСТ-звіт» декларацій з податку на прибуток; копії розрахунків з бази АРМ «БЕСТ-звіт» розрахунків комунального податку; копії карток особового рахунку ТОВ «Макопртторг» з податку на додану вартість, податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, комунального податку; копія постанови старшого слідчого ВВС ДСУ МВС України Конопльова О.В. від 04.08.2010р. про виїмку звітності та облікової справи ТОВ «Макоптторг».

Згідно з висновком судового експерта №297/24 від 26.12.2011р., ним досліджені спірні господарські операції, що підтверджені відповідним чином оформленими первинними документами, їх відображення у бухгалтерському обліку підприємства із застосуванням відповідних рахунків бухгалтерського обліку, призначених для обліку ТМЦ.

В результаті дослідження наданих експерту первинних бухгалтерських документів (накладних, актів приймання-передачі векселя, документів складського обліку товарів) та облікових регістрів бухгалтерського та податкового обліку ЗАТ «СЛАВАГРОПРОМСЕРВІС» останній дійшов висновку, що документально підтверджується відображення в бухгалтерському і податковому обліку ЗАТ «СЛАВАГРОПРОМСЕРВІС» господарських операцій згідно з договором поставки №015/10-03 від 01.10.2009р. з ТОВ «Макоптторг» за період з 01.10.2009р. по 30.04.2010р.

Висновки акту перевірки Слов'янської ОДПІ Донецької області від 02.07.2010р. №4645/23-4-21974031 про порушення ЗАТ «СЛАВАГРОПРОМСЕРВІС» норм п.5.1, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які призвели до завищення валових витрат в 2009р. на суму 846832,00грн. (в т.ч. за 4 квартал 2009р. - 846832,00грн.), з урахуванням документів, наданих Макіївською ОДПІ листом від 14.09.2010р. №39255/10/10-312, не підтверджуються.

Підтверджується використання у власній господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ «Макоптторг» згідно договору поставки №015/10-03 від 01.10.2009р. Товари, придбані згідно договору поставки №015/10-03 від 01.10.2009р. у ТОВ «Макоптторг», використані на виконання поставок по договорам №ЦХП-07-00509-01 від 14.05.09р., №ЦХП-07-02909-1 від 10.09.09р. з Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» в жовтні, листопаді 2009р.

Доводи відповідача, що надані 31.01.2012 року, не спростовують наведених висновків експерта.

При оцінці наявних у матеріалах справи доказів колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції що, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з у рахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно з нормами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Зважаючи на наведене, предметом доказування у спорах щодо правомірності включення вартості придбаних товарів (послуг) до складу валових витрат є підтвердження таких витрат відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими первинними документами, а також зв'язок придбання товарів та послуг з подальшим їх використанням у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть підтверджувати її здійснення, а тому вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому суд за допомогою належних та допустимих доказів має перевірити відповідність змісту господарської операції, що відображена у первинних документах, фактичним обставинам справи. При цьому суд має враховувати можливості конкретної особи до вчинення тих дій, які становлять фактичний зміст такої господарської операції. Наявність при цьому належним чином оформлених первинних документів не є беззаперечним доказом такої можливості.

Причиною виникнення даного спору є оцінка документів відповідачем як таких, що не підтверджують здійснення господарських операцій, тобто є фіктивними. Такого висновку відповідач дійшов виходячи з приписів ч.1 ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідач вважає, що правочин між позивачем та ТОВ «Макоптторг» є недійсним в силу закону, а отже складені на їх виконання документи не мають юридичних наслідків.

При цьому він посилається на те, що згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним

З аналізу Акту перевірки Слов'янської ОДПІ № 4645/23-4-21974031 від 02.07.2010р. та заперечень відповідача проти позову вбачаються наступні обставини, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та ТОВ «Макоптторг», їх спрямованість на порушення публічного порядку:

1. не знаходження за юридичною адресою ТОВ «Макоптторг»;

2. відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності певного виду, основних засобів, виробничих активів, транспортних засобів, складських приміщень у ТОВ «Макоптторг»;

3. недостатність загальної чисельності працюючих ТОВ «Макоптторг» (1 особа).

При оцінці даних доводів відповідача суд виходить з наступного:

1. Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АЕ №068009, який містить відомості щодо ТОВ «Макоптторг». З нього вбачається, що на момент проведення господарських операцій (2009 рік) у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості, на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність вказаного підприємства.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на момент укладення та виконання спірного договору були відсутні записи про не підтвердження відомостей про юридичну особу - ТОВ «Макоптторг». Тому відповідач у спорі з позивачем не може посилатися на відсутність ТОВ «Макоптторг» за юридичною адресою. Крім того, відповідачем не встановлена відсутність ТОВ «Макоптторг» за юридичною адресою саме на час укладення та виконання спірної угоди.

2. Що стосується відсутності у ТОВ «Макоптторг» основних засобів та виробничих потужностей суд зазначає, що спірним договором не передбачено, що придбаний товар мав бути виготовлений саме на виробничих потужностях цього підприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

3. Так само відповідачем не доведено, що виконання спірних господарських операцій вимагало наявності більшої кількості працівників, ніж було у штаті контрагента позивача. Відповідачем не встановлювалася відсутність укладених цим підприємством цивільно-правових договорів з фізичними особами на постачання товарів або виконання робіт, пов'язаних зі спірними операціями. Таким чином відповідачем не доведено, що кількість працюючих на ТОВ «Макоптторг» є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

Таким чином покладені в основу спірного донарахування обставини не можуть беззаперечно свідчити про безтоварність господарських операцій з ТОВ «Макоптторг» або одержання продукції від іншої особи.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надані відповідачем докази не спростовують встановлених судом обставин щодо фактичного придбання позивачем у ТОВ «Макоптторг» продукції та подальшого його використання у господарській діяльності.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 р. у справі № 2а-19230/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2012 р. у справі № 2а-19230/10/0570 - залишити без змін.

Направити особам, які беруть участь у справі, протягом трьох днів з моменту підписання копії даної ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко