Постанова № 2362642, 09.07.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2008р.

м.Київ

№ 28/14

За позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків

До Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

Про стягнення податкового боргу

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя : Хрипун О.О.

Судді: Копитова О.С.

Морозов С.М.

Секретар судового засідання : Ковальчук О.А.

Представники сторін:

Від позивача Сименюк І.Ю. –заст.нач., Ярмак М.М. –гол.держ.под.інсп., Новікова Ю.О. –предст.,

Від відповідача Харченко Р.М. –ю/к., Опалько Л.В. –нач.відд.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 1 430 099 310,57 грн., а саме: 905 137 886,04 грн. з податку на додану вартість за липень-грудень 2003 року та січень-жовтень 2004 року, 73 807 442,85 грн. з податку на прибуток за 2003 рік та по вересень 2004 року, 178 981,68 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 9 місяців 2004 року по податковій декларації № 15822 від 08.11.2004, 450 975 000,00 грн. з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету, за 2003 рік та за 9 місяців 2004 року.

В судовому засіданні 22.04.2005 позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача податковий борг станом на 21.04.2005 загалом в сумі 1 310 260 277,48 грн., а саме: 842 639 606,61 грн. з податку на додану вартість, 36 037 676,85 грн. податку на прибуток, 254 994,02 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб, 431 328 000,00 грн. з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету.

У ході подальшого розгляду справи позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва було подано уточнення позовних вимог, згідно яких позивач просив суд стягнути з відповідача податковий борг загалом в сумі 1 227 068 927,45 грн., а саме: 859 527 178,80 грн. з податку на додану вартість, 68 393 148,65 грн. з податку на прибуток, 299 148 600,00 грн. з податку частини прибутку підприємств, що сплачуються до бюджету.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2006 у справі було призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, і на вирішення якої було поставлено питання щодо документального підтвердження податкового боргу відповідача загалом у розмірі 1 227 068 927,45 грн., а провадження в справі було зупинено до надходження відповідного висновку.

02.04.2008 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-бухгалтерської експертизи від 27.07.2007 № 6208/7810/7811 та матеріали справи № 28/14.

Позивач уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Вимоги мотивовані тим, що згідно з вимогами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 у відповідача існує узгоджений податковий борг загалом в сумі 1 227 068 927,45 грн., а саме: 859 527 178,80 грн. з податку на додану вартість, 68 393 148,65 грн. з податку на прибуток, 299 148 600,00 грн. з частини прибутку підприємств, що сплачуються до бюджету, який утворився по самостійно узгодженим ДП «НАЕК «Енергоатом»податковим зобовязанням з кожного виду платежу, визначених у податкових деклараціях.

Відповідач у письмових запереченнях на позов просив суд у позові відмовити, посилаючись на те, що 02.12.2003 ухвалою Господарського суду міста Києва, яка була змінена постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2004, за заявою ВАТ «Донецькобленерго»було порушено провадження у справі № 43/167 про банкрутство ДП «НАЕК «Енергоатом»і вжито заходи забезпечення вимог кредиторів: введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та заборонено посадовим особам відповідача вчиняти дії щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи, внаслідок чого з 02.12.2003 на відповідача поширилась процедура, визначена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Таким чином, на думку відповідача, з 02.12.2003 щодо податкового боргу ДП «НАЕК «Енергоатом»вимоги Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 не підлягають застосуванню як до особи, на яку поширюються судові процедури, визначені Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідач додатково зазначав про те, що у нього за період з 05.06.2005 по 05.12.2005 відсутній податковий борг по відповідним платежам, оскільки відповідачем було перераховано відповідні суми податкових зобовязань до бюджету, але позивачем було зараховано здійснені платежі в якості погашення заборгованості за попередні періоди, що суперечить вимогам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким передбачено, що в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів заборонено погашення заборгованості, що виникла до порушення провадження в справі про банкрутство, а тому позивач після 02.12.2003 повинен був зараховувати усі платежі відповідача, як платника податків, як сплату поточних податкових платежів. Також, відповідач наголошував на тому, що 28.08.2006 між сторонами було підписано Договір про реструктуризацію податкового боргу № 2, згідно з яким сума реструктуризованого боргу склала 1 029 177 965,69 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідач –Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»(код 24584661) зареєстровано рішенням Печерської районної державної адміністрації від 20.12.1996 № 18402 та внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 12.02.2001, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності та довідкою Київського міського управління статистики №1872 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

З 26.12.1996 відповідач, як великий платник податків, перебуває на обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції у місті києві по роботі з великими платниками податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 22.03.2004 № 424.

Згідно з корінцем свідоцтва про реєстрацію податку на додану вартість від 01.04.2004 № 35482247, відповідач є платником податку на додану вартість.

Відповідно до повідомлення юридичної особи щодо сплати консолідованого податку на прибуток, відповідач на підставі прийнятого ним рішення –наказу № 400 від 31.05.2002, з 01.01.2003 перейшов на консолідовану систему нарахування та сплати податку на прибуток.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість № 11984 від 20.08.2004 на суму 26 869 733,29 грн. (з уточнюючими деклараціями № 13046 від 20.09.2004, № 13047 від 20.09.2004, № 13048 від 20.09.2004, № 13049 від 20.09.2004), податкової декларації з податку на додану вартість № 13094 від 20.09.2004 на суму 61 686 891,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 13103 від 20.09.2004, № 13105 від 20.09.2004, № 14579 від 20.10.2004, № 14580 від 20.10.2004, № 14582 від 20.10.2004, № 14583 від 20.10.2004, № 14584 від 20.10.2004, № 14585 від 20.10.2004, № 14586 від 20.10.2004, № 14587 від 20.10.2004, № 14588 від 20.10.2004, № 14589 від 20.10.2004, № 14590 від 20.10.2004), податкової декларації з податку на додану вартість № 14628 від 20.10.2004 на суму 69 427 741,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 15839 від 08.11.2004, № 15841 від 08.11.2004, № 15842 від 08.11.2004, № 15845 від 08.11.2004), податкової декларації з податку на додану вартість № 17175 від 19.11.2004 на суму 63 673 073,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 17774 від 13.12.2004, № 17780 від 13.12.2004, № 17781 від 13.12.2004, № 17782 від 13.12.2004, № 17783 від 13.12.2004, № 17784 від 13.12.2004, № 17785 від 13.12.2004), податкової декларації з податку на додану вартість № 18369 від 20.12.2004 на суму 54 156 438,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 22 від 12.01.2001, № 24 від 12.01.2005, № 25 від 12.01.2005, № 26 від 12.01.2005, № 27 від 12.01.2005, № 28 від 12.01.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 19843 від 20.01.2005 на суму 92 693 855,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 1147 від 18.02.2005, № 1148 від 18.02.2005, № 1149 від 18.02.2005, № 1150 від 18.02.2005, № 1152 від 18.02.2005, № 1153 від 18.02.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 1228 від 21.02.2005 на суму 90 784 345,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 2074 від 18.03.2005, № 2076 від 18.03.2005, № 2077 від 18.03.2005, № 2080 від 18.03.2005, № 2082 від 18.03.2005, № 2083 від 18.03.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 2154 від 21.03.2005 на суму 78 080 136,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 000151604 від 31.03.2005, № 3998 від 20.04.2005, № 3999 від 20.04.2005, № 4000 від 20.04.2005, № 4001 від 20.04.2005, № 4003 від 20.04.2005, № 4004 від 20.04.2005, № 4006 від 20.04.2005, № 4009 від 20.04.2005, № 4010 від 20.04.2005, № 4011 від 20.04.2005, № 4013 від 20.04.2005, № 4015 від 20.04.2005, № 4016 від 20.04.2005, № 4017 від 20.04.2005, № 4019 від 20.04.2005, № 4020 від 20.04.2005, № 4021 від 20.04.2005, № 4023 від 20.04.2005, № 4024 від 20.04.2005, № 4025 від 20.04.2005, № 4026 від 20.04.2005, № 4027 від 20.04.2005, № 4029 від 20.04.2005, № 4033 від 20.04.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 4037 від 20.04.2005 на суму 21 361 481,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 6446 від 20.05.2005, № 6447 від 20.05.2005, № 6448 від 20.05.2005, № 6449 від 20.05.2005, № 6450 від 20.05.2005, № 6451 від 20.05.2005, № 6453 від 20.05.2005, № 6454 від 20.05.2005, № 6456 від 20.05.2005, № 6457 від 20.05.2005, № 6458 від 20.05.2005, № 6459 від 20.05.2005) податкової декларації з податку на додану вартість № 6445 від 20.05.2005 на суму 52 160 293,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 7262 від 15.06.2005, № 7265 від 15.06.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 7505 від 17.06.2005 на суму 28 840 598,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 9193 від 18.07.2005, № 9194 від 18.07.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 9186 від 18.07.2005 на суму 6 693 537,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 12733 від 25.08.2005, № 12734 від 25.08.2005, № 12736 від 25.08.2005, № 12737 від 25.08.2005, № 12738 від 25.08.2005, № 12741 від 25.08.2005, № 12742 від 25.08.2005, № 12743 від 25.08.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 12548 від 19.08.2005 на суму 20 087 967,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 13054 від 06.09.2005, № 13058 від 06.09.2005, № 13059 від 06.09.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 13491 від 19.09.2005 на суму 58 974 706,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 14754 від 17.10.2005, № 14756 від 17.10.2005, № 14759 від 17.10.2005, № 14760 від 17.10.2005, № 14761 від 17.10.2005, № 14762 від 17.10.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 14841 від 18.10.2005 на суму 74 969 111,00 грн. (з уточнюючими деклараціями № 18293 від 18.11.2005, № 18294 від 18.11.2005, № 18295 від 18.11.2005, № 18296 від 18.11.2005, № 18297 від 18.11.2005, № 18297 від 18.11.2005, № 18298 від 18.11.2005, № 18300 від 18.11.2005, № 18302 від 18.11.2005), податкової декларації з податку на додану вартість № 18319 від 18.11.2005 на суму 53 77 934,00 грн., загальна сума податкового зобовязання відповідача з даного платежу з фінансовими санкціями станом на 01.12.2005 складала загалом 859 527 178,80 грн.

Відповідно до податкових декларацій з податку на прибуток № 15653 від 07.11.2003 на суму 12 923 726,65 грн., № 20175 від 06.02.2004 на суму 231 800,00 грн., № 5762 від 07.05.2004 на суму 228 700,00 грн., № 11120 від 09.08.2004 на суму 1 513 400,00 грн., № 15822 від 08.11.2004 на суму 302 200,00 грн., № 21229 від 08.02.2005 на суму 6000,00 грн., № 5366 від 10.05.2005 на суму 4 912 000,00 грн., № 11429 від 08.08.2005 на суму 23 927 000,грн., № 17118 від 08.11.2005 на суму 24 151 800,00 грн., а також податкового повідомлення –рішення від 28.05.2004 № 0000081604 на суму 2 622,00 грн., довідки про зміну задекларованих сум у звязку з помилкою № 7202 від 19.08.2004 на суму 193 900,00 грн., загальна сума податкового зобовязання відповідача з даного платежу з фінансовими санкціями станом на 01.12.2005 складала загалом 68 393 148,65 грн.

Щодо податку з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету, то відповідно до податкових декларацій № 5762 від 07.05.2004 на сум 114 226 100,00 грн., № 11120 від 09.08.2004 на суму 54 175 500,00 грн., № 15822 від 08.11.2004 на суму 39 200 400,00 грн., № 5366 від 10.05.2005 на суму 91 546 600,00 грн., загальна сума податкового зобовязання відповідача з даного платежу станом на 01.12.2005 складала загалом 299 148 600,00 грн.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії карток особових рахунків платника –ДП НАЕК «Енергоатом»щодо сплати відповідних податків.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Відповідно до пп. 4.1.7 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків має право не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання декларації, визначеного згідно з підпунктом 4.1.4 цього пункту, надіслати декларацію (розрахунок) на адресу податкового органу поштою з повідомленням про вручення.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Вимогами п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (в редакції Закону України від 20.02.2003 р. N 550-IV) визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно з п.п. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що станом на 01.12.2005 у відповідача, як платника податків, існував податковий борг за податковими зобовязаннями з податку на додану вартість на суму 859 527 178,80 грн., з податку на прибуток –в розмірі 68 393 148,65 грн., а також 229 148 600,00 грн. з частини прибутку підприємств, що сплачується до бюджету, а загалом у розмірі 1 227 068 927,45 грн.

Відповідач у письмових запереченнях посилався на те, що з 02.12.2003 щодо податкового боргу ДП «НАЕК «Енергоатом»вимоги Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 не підлягають застосуванню як до особи, на яку поширюються судові процедури, визначені Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2003 № 43/167 за заявою ВАТ «Донецькобленерго» було порушено провадження в справі про банкрутство ДП «НАЕК «Енергоатом»та було застосовано заходи забезпечення вимог кредиторів: введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо відчуження майна, реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладення угод про зазначене з іншими субєктами підприємницької діяльності, заборонено посадовим особам боржника або власнику його майна чи уповноваженому ним органу або іншим особам вчиняти певні дії щодо майнових активів боржника.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2004 ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2003 № 43/167 було змінено в частині вжитих заходів забезпечення вимог кредиторів, а саме було застосовано заходи забезпечення вимог кредиторів: введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонено посадовим особам боржника вчиняти дії щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи.

Відповідно до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів). Цей закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 7.8 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ визначено, що з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього Закону.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Законів України від 07.03.2002 р. N 3088-III, від 03.04.2003 р. N 672-IV), мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з п. 4 статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 69 вказаного Кодексу доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з висновком № 6208/7810/7811 судово-бухгалтерської експертизи від 27.07.2007, який приймається судом як доказ по справі, по питанню щодо документального підтвердження податкового боргу відповідача з податку на додану вартість на суму 859 527 178,80 грн., з податку на прибуток –в розмірі 68 393 148,65 грн., а також 229 148 600,00 грн. з частини прибутку підприємств, що сплачується до бюджету, а загалом у розмірі 1 227 068 927,45 грн., експертом у резолютивній частині висновку надано відповідь про те, що станом на 01.12.2005 у відповідача рахується заборгованість перед державним бюджетом України, загальною сумою у розмірі 1 337 390 тис.грн., у тому числі з податку на додану вартість –867347,0 тис.грн., з податку на прибуток –19068,0 тис.грн., з частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету –450975,0 тис.грн. Однак, стягнення СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків податкового боргу з ДП «НАЕК «Енергоатом»в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, введеного згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2003 № 43/167, не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992.

З огляду на викладене, судом встановлено, що оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2003 № 43/167 за заявою ВАТ «Донецькобленерго»було порушено провадження в справі про банкрутство ДП «НАЕК «Енергоатом», відповідно з 02.12.2003 на відповідача поширилась процедура, визначена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». А враховуючи те, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів припиняє дію заходів, спрямованих на примусове стягнення активів платника податків, суд дійшов висновку, що відносно податкового боргу ДП «НАЕК «Енергоатом»вимоги Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 застосуванню з 02.12.2003 не підлягали, зокрема щодо саме примусового стягнення узгодженої суми податкового зобов'язання відповідача з податку на додану вартість на суму 859 527 178,80 грн., з податку на прибуток –в розмірі 68 393 148,65 грн., а також 229 148 600,00 грн. з частини прибутку підприємств, що сплачується до бюджету, а загалом у розмірі 1 227 068 927,45 грн., не сплаченому у визначені законом строки.

Зазначені вище обставини підтверджуються зокрема і висновком № 6208/7810/7811 судово-бухгалтерської експертизи від 27.07.2007, який згідно ст. 69 КАС України є одним з доказів по справі, який судом приймається як належний та допустимий.

Також судом встановлено, що відповідно до Договору про реструктуризацію податкового боргу від 28.08.2006 № 2, укладеного між позивачем, як податковим органом, та відповідачем, як платником, податковий борг відповідача, який виник станом на 01.01.2005, був реструктуризований на загальну суму 1 027 177 965,69 грн., зокрема: з податку на прибуток –123 944 879,20 грн., з податку на додану вартість – 626 152 486,49 грн., з частини прибутку – 279 080 600,00 грн.

Згідно доповнень № 1-8 до Договору про реструктуризацію податкового боргу від 28.08.2006 № 2, укладених між позивачем, як податковим органом, та відповідачем, як платником, відповідачем було достроково погашено реструктуризований борг загалом на суму 349 971 108,64 грн., зокрема: з податку на прибуток – 879 656,91 грн., з податку на додану вартість –327 352 804,73грн., з частини прибутку – 21 738 647,00 грн.

Як зазначав відповідач у поясненнях по справі, та що підтверджується матеріалами справи, станом на момент вирішення спору залишок непогашеного відповідачем реструктуризованого боргу, строк сплати якого згідно з графіками платежів не настав, становить загалом 679 206 857,05 грн., зокрема: з податку на прибуток – 123 065 222,29 грн., з податку на додану вартість –298 799 681,76 грн., з частини прибутку – 257 341 953,00 грн. Різниця, яка утворилась між сумою податкового боргу (1 227 078 927,45) та сумою реструктуризованого боргу (1 027 177 965,69 грн.) складає 197 900 961,76 грн. і виникла внаслідок того, податкова заборгованість відповідача обліковувалась позивачем без урахування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після порушення ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2003 № 43/167 провадження в справі про банкрутство ДП «НАЕК «Енергоатом».

На підставі розяснення Державної податкової адміністрації України від 07.07.2006 №12858/7/19-0117/388, яке було надано Держаній податковій адміністрації у місті Києві з приводу визначення суми податкового боргу для підприємств паливно-енергетичного комплексу, по яких порушено справу про банкрутство та введено мораторій, судом приймається як обґрунтоване посилання відповідача на те, що суми податкового боргу, які заявлені органами державної податкової служби у вигляді кредиторських вимог, не можуть погашатися на умовах, визначених п.п. 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а поточні податкові зобовязання платник податків, що нараховуються за результатами господарської діяльності безпосередньо під час провадження у справі про банкрутство, погашаються в порядку вищезазначеного підпункту Закону від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Таким чином, згідно розяснення Державної податкової адміністрації України від 07.07.2006 № 12858/7/19-0117/388 при формуванні довідок в ручному режимі по сумах податкової заборгованості, які підлягають погашенню на підставі Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.2005, до складу заборгованості включаються суми, що обліковувались за даними карток особових рахунків платників податків станом на день прийняття судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство (без урахування подальшого їх провадження), а також сума податкової заборгованості, яка виникла станом на 01.01.2005 за поточними платежами під час процедури банкрутства та залишилася неогашеною на день видачі відповідної довідки (з урахуванням залишку несплаченої пені, нарахованої на податкови борг, що виник на 01.01.2005).

28.09.2006 Державною податковою адміністрацією України було прийнято рішення №3/24584661/24-025 про списання безнадійного податкового боргу, згідно якого на підставі п.п. «е»п.п. 18.2.1 пункту 18.2 статті 18 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та підпункту «в»п.п. 9.1.2 п. 9.1 статті 9 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»від 23.06.2005, відповідно до акту про наявність та розмір податкового боргу ДП НАЕК «Енергоатом»від 28.09.2006 та довідок СДПІ у м.Києві по роботі з ВВП про податкову заборгованість від 28.09.2006, яка виникла станом на 01.01.2005, № 71 та № 72 з урахуванням листів ДПА України від 06.05.2006 № 8651/7/24-1117 від 05.06.2006, №10586/7/19-0117, списано безнадійний податковий борг відповідача у частині пені та штрафних санкцій, який виник станом на 01.01.2005 та непогашений на дату складання довідок № 71 та № 72 від 28.09.2006, за наступними платежами: податок на прибуток –21 612 331,18 грн., податок на додану вартість –276 889 525, 06 грн., а загалом –298 501 856,24 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що станом на 01.01.1005 у відповідача існував податковий борг з податку на додану вартість в сумі 626 152 486,49 грн., податку на прибуток –123 944 879,20 грн. та частини прибутку державних підприємств, що вилучаються до бюджету –279 080 600,00 грн., а загалом 1 027 177 965,69 грн., і який згідно Договору про реструктуризацію податкового боргу від 28.08.2006 № 2, укладеного між позивачем, як податковим органом, та відповідачем, як платником, було реструктуризовано, а відповідно до доповнень № 1-8 до Договору від 28.08.2006 № 2, відповідачем було погашено реструктуризований борг на суму 349 971 108,64 грн., внаслідок чого залишкова сума непогашеного реструктуризованого боргу, строк сплати якого не настав, складає 679 206 857,05 грн.

Також суд, враховуючи те, що стягнення податкового боргу з ДП «НАЕК «Енергоатом»в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів боржника, введеного згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2003 № 43/167, не відповідає вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992, вимоги Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181 застосуванню до відповідача з 02.12.2003 не підлягали, а рішенням Державної податкової адміністрації України від 28.09.2006 № 3/24584661/24-025 з відповідача було списано безнадійний податковий борг в частині пені та штрафних санкцій, який виник станом на 01.01.2005, в сумі 298 501 856,24 грн., дійшов висновку, що підстави, передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, для примусового стягнення активів ДП НАЕК «Енергоатом»в рахунок погашення його податкового боргу відсутні.

З огляду на викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, Господарський суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У позові відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя О.О.Хрипун

Суддя О.С.Копитова

Суддя С.М.Морозов

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –16.07.2008