Постанова № 23624211, 21.03.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2012 року справа №2а/0570/23708/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Білак С.В.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Костроміній Г.С.

за участю представників:

від позивача: Романчук М.С.

від відповідача: Братченко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012р. по справі № 2а/0570/23708/2011 (головуючий І інстанції Савченко С.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011р. №0000402303,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про визнання неправомірними дії відповідача та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011р. №0000402303.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2011р. по справі № 2а/0570/21283/2011 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька, внаслідок чого визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 08.12.2011р. №0000402303.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду Державна податкова інспекція у Будьонівському районі міста Донецька просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

Позивач у письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційних скарг заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Запоріжжя у відповідності до вимог ст..80 Податкового кодексу України була проведена фактична перевірка магазину,розташованого у м.Запоріжжя, вул..Чарівна107, прим.28Б, де здійснює діяльність позивач, за результатами якої складений акт від 22.11.2011р. №0268/08/30/23/34604386 та прийнято податкове повідомлення-рішення 08.12.2011р. №0000402303, яким позивачеві згідно підпункту 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумі 14985,66 грн.

Підставою для застосування штрафних санкцій послужило встановлене актом перевірки порушення позивачем пункту 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме реалізація товарних запасів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на суму 7492,83 грн.

У пункті 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Тобто, виходячи з приписів наведеної норми суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів безпосередньо на складах та/або за місцем їх реалізації.

Статтею 6 наведеного Закону встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246, зареєстр.в Міністерстві юстиції України2 листопада 1999 р. за N 751/4044, затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

У відповідності до п.6.7.2 наказу від 31.12.2010р. №545 «Щодо організації бухгалтерського обліку та облікової політики» позивачем для цілей обліку товарних запасів, призначених для реалізації, визначені структурні підрозділи, зокрема, роздрібний магазин.

Згідно до п.6.7.3 цього наказу передача товарів у роздрібний магазин оформляється накладними на внутрішнє переміщення ( для лікеро-горілчаних виробів оформляти передачу накладними на внутрішнє переміщення та товарно-транспортними накладними за формою №1-ТН (алкогольні напої) з відображенням такого переміщення в комп'ютерному торговому модулі обліку.

При отриманні товарів у роздрібний магазин безпосередньо від постачальників, вести облік товарних запасів у розрізі кількості, суми та асортименту у магазині із застосуванням комп'ютерного торгового модуля.

Облік товарів здійснювати у відповідності до ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на підставі первинних документів постачальників, а також внутрішніх документів на переміщення.

У ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Актом перевірки від 22.11.2011р., який був складений у присутності керуючого ОСОБА_5 та касира ОСОБА_6, встановлено реалізація позивачем товарних запасів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання на суму 7492,83 грн. Перелік товарів наведений у відомостях, доданих до акту.

Як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні перевірки позивачем не було надано жодного документу на підтвердження факту ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Відповідно до 86.1 ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

За змістом наведеної норми фіксація в акті перевірки порушень законодавства є належним засобом доказування наявних результатів перевірки. Тому колегія суддів вважає, що працівники податкової служби під час перевірки належним засобом зафіксували факт порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" .

Статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було застосовано штрафні санкції, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно було прийняті до уваги надані позивачем під час розгляду справи видаткові накладні та накладні на внутрішнє переміщення товарів, оскільки спірні порушення, встановлені актом, стосуються саме обставин відсутності зазначених документів на момент проведення перевірки за місцем здійснення реалізації товарів.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012р. по справі № 2а/0570/23708/2011-тзадовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2012р. по справі № 2а/0570/23708/2011- скасувати.

Відмовити у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі міста Донецька про визнання неправомірними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.12.2011р. №0000402303.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 березня 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 26 березня 2012 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок М.Г.

Білак С.В.