Ухвала суду № 23619475, 28.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5395/11/0170/11

28.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Рузова А.О.

за участю сторін:

представник позивача: Чорноморського районного споживчого товариства- ОСОБА_1, довіреність № б/н від 09.09.11

представник відповідача: Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим- ОСОБА_2, довіреність № 1731/9/10 від 07.11.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 02.06.11 у справі № 2а-5395/11/0170/11

за позовом Чорноморського районного споживчого товариства (вул. Революції, 7,Чорноморське,Чорноморський район, Автономна Республіка Крим,96400)

до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим (вул. Щорса, 4,Чорноморське,Чорноморський район, Автономна Республіка Крим,96400)

про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.11 адміністративний позов Чорноморського районного споживчого товариства до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим про визнання незаконними дій та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Заявник апеляційної скарги вказує, що встановлене в ході перевірки порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме заниження податку на прибуток визначено вірно, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.11.2011 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Представник позивача у судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодився, вважаючи рішення суду першої інстанції законним.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу ДПІ в Чорноморському районі №102 від 09.02.2011, направлень від 09.02.2011р. №77/23-1 та від 09.03.2011р. №90/23-01 ДПІ в Чорноморському районі з 09.02.2011 до 16.03.2011 проведено документальну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 до 31.12.2010.

За результатами зазначеної перевірки складено акт №4/23-01/01779346 від 28.03.2010р. (а.с.11-17).

Актом перевірки від 28.03.2010 встановлено, зокрема, порушення ст. 1 п.1.20 п.п.1.22.1, ст. 4 п.4.1, п.п.4.1.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся (01.07.2008р. до 31.12.2010р.), на загальну суму 109000,00грн., у тому числі по періодам: за 3 квартал 2008р. в сумі 46500,00грн.; за 3 квартал 2009р. в сумі 62500,00грн.

Не погодившись із актом перевірки від 28.03.2011, позивачем надані податковому органу заперечення, за результатами розгляду яких ДПІ в Чорноморському районі дано відповідь за вих. №566/10/23-1 від 04.04.2011 про відхилення заперечень.

На підставі акту перевірки від 28.03.2011 відповідачем винесено податкове повідомлення -рішення від 08.04.2011 №0000072301 (а.с.21) про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вищевказаних вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2009 року між Чорноморським районним споживчим товариством і приватним підприємцем ОСОБА_3. укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна 997/1000 часток комплексу хлібозаводу за адресою АДРЕСА_1 ( а. с. 22-23).

За умовами пункту 3 попереднього договору від 12.06.2009 ціна нерухомого майна, яке відчужується, узгоджена продавцем та покупцем складає 1 999 000,00 грн., з яких 1 060 000,00грн. отримані продавцем від покупця до підписання цього договору у якості авансу, а інші 450 000,00грн. будуть перераховані покупцем на рахунок продавця в строк до 01.09.2010р. та 489 000,00грн. -за домовленістю сторін будуть перераховані покупцем на рахунок продавця в строк до 01.06.2011.

Пунктом 5 Договору від 12.06.2009 встановлено, що на підтвердження дійсних намірів про наступне укладення договору купівлі -продажу покупець перерахувала на поточний рахунок, а продавець отримав від покупця гроші в сумі 759 200,00грн. також, покупець до 30.09.2009р. зобов'язується перерахувати на поточний рахунок продавця гроші в сумі 300800,00грн. таким чином, станом на 30.09.2009 продавець при умові належного виконання покупцем своїх обов'язків отримає гроші у розмірі 1 060 000,00грн. зазначена вище сума вважається сторонами у договорі як аванс у рахунок наступного договору купівлі -продажу.

Для виконання вимог попереднього договору купівлі-продажу від 12.06.2009 року підприємцем ОСОБА_3. перерахована позивачу 540000,00 грн.: приходний касовий ордер №1335 від 14.07.2008р. на суму 80000,00 грн. (сума ПДВ -13333,33 грн., сума без ПДВ -66666,67 грн.), призначення платежу: авансовий платіж за хлібозавод (а.с.51), приходний касовий ордер №1537 від 05.08.2008р. на суму 80000,00 грн. (сума ПДВ -13333,33 грн., сума без ПДВ -66666,67 грн.), призначення платежу: авансовий платіж за хлібозавод (а.с.52), приходний касовий ордер №1938 від 12.09.2008 р. на суму 80000,00 грн. (сума ПДВ -10533,33 грн., сума без ПДВ -52666,67 грн.), призначення платежу: за основні засоби будівлі хлібозаводу 63200,00грн. та трансформатор 16800,00грн. (а.с.53), приходний касовий ордер №2810 від 01.09.2009 р. на суму 200000,00 грн. (сума ПДВ -33333,33 грн., сума без ПДВ -166666,67 грн.), призначення платежу: авансовий платіж за хлібозавод (а.с.54), приходний касовий ордер №3031 від 30.09.2009 р. на суму 100000,00 грн. (сума ПДВ -16666,67 грн., сума без ПДВ -83333,33 грн.), призначення платежу: авансовий платіж за хлібозавод.

Згідно з п. 4.1 ст. 4 Закону Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 397/3690, визначає доходи як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Власним капіталом є частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Статтею 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що: матеріальний актив - основні фонди та оборотні активи у будь-якому виді, що відрізняється від коштів, цінних паперів, деривативів та нематеріальних активів; нематеріальний актив - об'єкти інтелектуальної, в тому числі промислової власності, а також аналогічні права, визнані у порядку, встановленому відповідним законодавством, об'єктом права власності платника податку; кошти - гривня або іноземна валюта.

Відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.94 під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі, відносяться до основних фондів групи 1.

Підпунктом.8.4.3 п.8.4 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що у разі виведення з експлуатації окремих об'єктів основних фондів групи 1 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи 1 зменшується на суму балансової вартості такого об'єкта. Сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

Відповідно до п.п. 8.4.5, п. 8.4 ст. 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

У цьому ж порядку відбувається виведення основних фондів з експлуатації внаслідок їх відчуження за рішенням суду.

Зворотне введення таких об'єктів до складу основних фондів здійснюється у порядку, встановленому підпунктом 8.4.2 цієї статті.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що авансові суми, які були отримані позивачем за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року за попереднім договором не можуть бути включені до складу валових витрат, оскільки в цей податковий період майно, що продається не виведено з експлуатації, переходу права власності на майно 997/1000 часток комплексу, хлібозаводу за адресою АДРЕСА_1 не відбулося.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що авансовий внесок за попереднім договором купівлі-продажу не підпадає під встановлене п.1.22.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поняття безповоротної фінансової допомоги, а відтак позивач не міг порушити вимоги зазначеної норми як і п.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону, оскільки остання передбачає доходи від інших джерел, які включаються до складу валового доходу платника податку на прибуток. В тому числі зазначеною нормою до доходів із інших джерел віднесено безповоротну фінансову допомогу.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що з боку позивача не мале місце порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог є правильним.

Рішення судом першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.06.11 у справі № 2а-5395/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва