Ухвала суду № 23615460, 03.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5065/09/10/0170

03.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Омельченка В. А. ,

Привалової А.В.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 30.03.11 у справі № 2а-5065/09/10/0170

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" (вул. Години 2 в, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98303)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко, 40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2009 року Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0002241503/0 від 25.09.2008 року на суму 121218,14 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 30.03.2010 року позовні вимоги за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" до Державної податкової інспекції в м.Керчі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 25.09.2008 року № 002241503/0 в частині визначення Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 39308,02 Стягнуто з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. В задоволенні решти частини позову відмовлено.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в який ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року у сумі 242435,89 гривень, за наслідками перевірки складено акт від 17.09.2008 року №1692/15-3/19195199, згідно із висновками якого встановлено порушення вимог пп.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181, несвоєчасна сплата податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року у сумі 242435,89 гривень, а саме: податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків за розрахунком з цього збору із граничним строком погашення 19.08.2004 року фактично погашено із затримкою більше 90 календарних днів.

На підставі акту перевірки, відповідно до пп. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2008 року №002241503/0 про визначення суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 121218,14 гривень.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 6.1 розділу ІV Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої спільним наказом Міністерства Фінансів України, ДПА України, Міністерства економіки України, Міністерства екологічної безпеки України від 01.10.99 року N 231/539/118/219, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.10.99 року за N 711/4004 водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року.

Судом першої інстанції вірно визначено, що граничним строком сплати податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року є 19.08.2004 року, та що загальна сума податкового зобов'язання за цим платежем, задекларована позивачем у наданих податковому органу документах звітності у розмірі 242435,89 гривень.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що податкове зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року частково погашено позивачем. Так, згідно із платіжними дорученнями №860 від 24.05.2004 року на суму 2000,00 гривень, №1078 від 25.06.2004 року на суму 2000,00 гривень дійсно погашалось податкове зобов'язання з вказаного збору за 2 квартал 2004 року, про що свідчать надані позивачем копії розрахункових документів, згідно із вказаним в цих документах призначенням платежу.

Зазначене у будь-якому разі обумовлює помилковість розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих у спірному податковому повідомленні-рішенні, принаймні, в частині, що дорівнює 50% від суми погашеного зобов'язання (4000,00 грн. х 50% = 2000,00 гривень), адже податковий орган не мав права направляти сплачені позивачем кошти на погашення тієї частини податкового зобов'язання, яке вже було погашено платником податку.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про правомірність незарахування відповідачем коштів сплачених за платіжними дорученнями №899 від 26.05.2004 року на суму 3000,00 гривень, №823 від 18.05.2004 року на суму 3000,00 гривень, №834 від 20.05.2004 року на суму 3000,00 гривень, так як у графі "призначення платежу" цих документів зазначено про погашення податкового зобов'язання за інший період (березень 2004 року, І квартал 2004 року), а разом із тим, у податковому розрахунку за ІІ квартал 2004 року рядок "нарахована сума збору за попередній податковий період" заповнений позивачем із прочерком, а згідно із даними картки особового рахунку станом на І-ІІ квартали 2004 роки за позивачем обліковувалась недоїмка (866839,41 гривень на початок 2004 року).

Щодо погашення податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів у період з 30.05.2008 року по 29.08.2008 року судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, наступне.

Відповідно до копій платіжних доручень, наявних у матеріалах справи, позивач самостійно сплатив такі суми і з таким призначенням платежу: за платіжним дорученням №492 від 30.05.2008 року на суму 70000,00 гривень призначення платежу: "спецводокористування за І і ІІ квартали 2008 року"; за платіжним дорученням №120 від 03.06.2008 року на суму 3416,55 гривень призначення платежу "сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року"; за платіжним дорученням №120 від 04.06.2008 року на суму 2626,05 гривень призначення платежу "сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року"; за платіжним дорученням №121 від 05.06.2008 року на суму 3235,46 гривень призначення платежу "сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року"; за платіжним дорученням №121 від 06.06.2008 року на суму 2845,41 гривень призначення платежу "сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року"; за платіжним дорученням №121 від 09.06.2008 року на суму 1792,49 гривень призначення платежу "сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року"; за платіжним дорученням №121 від 10.06.2008 року на суму 2836,89 гривень призначення платежу "сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року"; за платіжним дорученням №121 від 11.06.2008 року на суму 1634,92 гривень призначення платежу "сбір за спеціальне водокористування згідно із дог. 75-рко від 23.04.2008 року"; за платіжним дорученням №937 від 29.08.2008 року на суму 75000,00 гривень призначення платежу "сбір за спеціальне водокористування згідно із рішенням Госп. суду АРК від 18.06.2008 року за І півріччя 2008 року". Крім того, в погашення боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за ІІ квартал 2004 року відповідач направив кошти, вилучені з каси підприємства за актами, що підтверджується матеріалами справи (арк.с. 224-250, т. 1, арк.с. 1-68, т. 2).

За даними акту перевірки і картки особового рахунку позивача вказані суми направлені на погашення податкового боргу зі збору за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення за ІІ квартал 2004 року.

Суд першої інстанції зіставивши данні про дати погашення податкового боргу позивачем, вказаних в акті перевірки, і наданих позивачем платіжних, розрахункових та інших документів про перерахування коштів зробив безперечні наступні висновки: з коштів сплачених за платіжним дорученням № 492 від 30.05.2008 року на суму 70000,00 гривень та за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 30.05.2008 року №144 (2000,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 26022,04 гривень; з коштів перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 02.06.2008 року №145 (2000,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 1948,37 гривень; з коштів сплачених за платіжним дорученням № 120 від 03.06.2008 року на суму 3416,55 грн. та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 03.06.2008 року №147 (2000,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 5306,52 гривень; з коштів сплачених за платіжним дорученням № 120 від 04.06.2008 року на суму 2626,05 грн. та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 04.06.2008 року №148 (2040,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 2579,86 гривень; 05.06.2008 року на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 7101,22 гривень; позивачем надано копію платіжного доручення № 121 від 05.06.2008 року на суму 3235,46 гривень та акт про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 05.06.2008 року №147 (2020,00 гривень), документів стосовно сплати решти суми (1845,76 гривень) позивач не надав; з коштів сплачених за платіжним дорученням № 121 від 06.06.2008 року на суму 2845,41 гривень та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 06.06.2008 року №152 (2020,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 4748,51 гривень; з коштів сплачених за платіжним дорученням № 121 від 09.06.2008 року на суму 3712,82 гривень та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 09.06.2008 року №153 (2020,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 3712,82 гривень; з коштів сплачених за платіжним дорученням № 121 від 10.06.2008 року на суму 2836,89 гривень та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 10.06.2008 року №154 (2020,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 2775,53 гривень; з коштів сплачених за платіжним дорученням № 937 від 29.08.2008 року на суму 75000,00 гривень та перерахованих за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 29.08.2008 року №202 (2020,00 гривень) на погашення боргу за ІІ квартал 2008 року спрямовано 52614,31 гривень.

Решта коштів спрямована відповідачем на погашення боргу по збору за спеціальне використання водних ресурсів за ІІ квартал 2008 року у межах сум, вилучених з каси підприємства.

Позивачем в порядку ст. 70 КАС України не надано будь-яких доказів того, що він своєчасно сплатив узгоджену суму податкових зобов'язань в сумі 17171,41 гривень, а також не надано платіжних доручень, дати та суми по яким зазначені в акті перевірки, в яких було б вказано інше призначення платежу - тобто сплата податкових зобов'язань за інші податкові (звітні) періоди.

Враховуючі все вищевикладене, а також те, що позивачем на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 03.04.2009 року не надані докази своєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов'язань по збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал в сумі 17171,41 гривень, судом першої інстанції зроблено вірний висновок про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 8585,71 гривень.

Судом першої інстанції вірно визначені такими, що не містять в призначенні платежу чіткого визначення податкового періоду, на погашення податкового зобов'язання за який позивач спрямовує сплачені кошти платіжні доручення №120 від 03.06.2008 року на суму 3416,55 гривень, №120 від 04.06.2008 року на суму 2626,05 гривень, №121 від 05.06.2008 року на суму 3235,46 гривень, №121 від 06.06.2008 року на суму 2845,41 гривень, №121 від 09.06.2008 року на суму 1792,49 гривень, №121 від 10.06.2008 року на суму 2836,89 гривень, №121 від 11.06.2008 року на суму 1634,92 гривень, а отже направлення таких коштів відповідачем на погашення податкового боргу за календарною черговістю його виникнення не суперечить повноваженням податкового органу відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".

Судом першої інстанції встановлено, що призначення платежу із зазначенням конкретного податкового періоду міститься лише в платіжних дорученнях № 492 від 30.05.2008 року на суму 70000,00 гривень (призначення платежу: "спецводокористування за І і ІІ квартали 2008 року") та №937 від 29.08.2008 року на суму 75000,00 гривень (призначення платежу "сбір за спеціальне водокористування згідно із рішенням Госп. суду АРК від 18.06.2008 року за І півріччя 2008 року").

З матеріалів справи вбачається, що з коштів, сплачених за цими документами податковий орган зарахував у погашення податкового боргу за ІІ квартал 2004 року: 30.05.2008 року - 24022,04 гривень (всього зараховано 26022,04 гривень; 2000,00 гривень зараховані за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 30.05.2008 року №144); 29.08.2009 року -50594,00 гривень (всього зараховано 52614,31 гривень; 2020,00 гривень перераховано за актом про вилучення готівкових коштів у погашення податкового боргу від 29.08.2008 року №202). У зв'язку із цим суд зазначає наступне. Орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

З положень Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 № 276, вбачається, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок проте, що п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" не дає податковому органу право самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу.

А отже безперечним є висновок про протиправність дії податкового органу щодо зарахування сплачених позивачем коштів у сумі 74616,04 гривень за платіжними дорученнями № 492 від 30.05.2008 року та №937 від 29.08.2008 року на погашення податкового боргу платника податку зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2 квартал 2004 року, а застосування у спірному податковому повідомленні-рішенні сум штрафних (фінансових) санкцій на суму 37308,02 гривень (74616,04 грн. х 50%) є неправомірним.

Також судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про протиправність спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу суми податного зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями у загальному розмірі 39308,02 гривень.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М. ) від 30.03.11 у справі № 2а-5065/09/10/0170 за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис А.В.Привалова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова