Постанова № 236102, 27.10.2006, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2006 р. Справа № 18/279

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Гудак А.В. за участю секретаря судового засідання помічника судді Церковної Н.Ф.

За позовом Дочірнє підприємство "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА"

до відповідача Рівненська об'єднана ДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

від позивача –Жовтобрюх В.С. - керівник; Заводницька О.Ф. - бух. ( дов. в справі);

від відповідача–Оніщук В.П. - ГДПІ юр.відділу ( дов. в справі).

Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз’яснені.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень: № 0000132341/1/23-124 від 17.03.04 податкового зобов’язання за платежем податок на прибуток; № 0000142341/1/23-124 від 17.03.04 податкового зобов’язання за платежем податок на додану вартість; № 000082241/1/23-510 від 17.03.04 за порушення валютного законодавства. В процесі судового розгляду представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог. Просить визнати нечинними вищевказані податкові повідомлення-рішення з підстав, викладених упозовній заяві та в заявах про уточнення та обгрунтування позовних вимог від 15.09.05 № 57-ТДК-22 та № 57-ТДК-36 від 10.10.06. Просить позов задоволити.

Відповідачем подано клопотання про здійснення процесуального правонаступиництва Рівненської ОДПІ її правонаступником ДПІ у м.Рівне, в зв"язку з тим, що відповідно до наказу ДПА України № 598 від 24.12.05 та наказу ДПА в Рівненській області № 10 від 23.01.06 реорганізовано Рівненську ОДПІ. На базі реорганізованої інспекції створено ДПІ у м.Рівне та ДПІ у Рівненському районі, які є правонаступниками Рівненської ОДПІ.

По суті заявлених позовних вимог, відповідач надав заперечення проти позову, які обгрунтовує тим, що фактично посадовими особами ДПІ у м. Рівне встановлено факт відсутності зв'язку витрат на міжміські та міжнародні телефонні розмови, зазначених в акті перевірки (м. Тула, м. Челябінськ, м. Красноярськ, м. Краснодар, м. Орел, м.Іркутськ; країнами - Польщею, Португалією, Францією, Узбекистаном, Канадою, Норвегією, Японією, Люксербургом) з веденням господарської діяльності ДП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів”.

Стосовно витрат на послуги з декларування, отримані від ТОВ фірми "Рівне-ДЕК" слід зазначити наступне: в ході перевірки було зменшено валові витрати на суму послуг від ТОВ "Рівне - ДЕК" в розмірі 19,4 тис.грн. у зв'язку з непредставленням підтверджуючих документів.

Підприємством під час розгляду первинної скарги було додано акт прийому-здачі виконаних робіт і послуг по декларуванню від ТОВ фірми "Рівне-ДЕК" на суму 2625 грн. (без ПДВ).

Відповідно валові витрати підприємства за 4 кв. 2002 року підлягають зменшенню на 16,8 тис.грн. (19,4 - 2,6), як такі, що не підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення яких передбачено п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за № 283/97-ВР від 22.05.97 (із наступними змінами та доповненнями).

Стосовно віднесення до складу валових витрат суми орендної плати згідно договору оренди з ТОВ "Кватро - Ц" то при віднесенні до складу валових витрат, ці витрати мають бути пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції і охороною праці (п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ).

Отже, потрібні підтвердження самої господарської операції - передачі певного майна в оренду і початку його використання орендарем у своїй господарські діяльності. Це оформляється двостороннім актом за формою № 03-1 і відповідними внутрішніми наказами і розпорядженнями орендаря. Оформлення Акта проводиться відповідно до норм, встановлених у наказі Мінстату України від 29.12.95 за № 352. Причому, приймання об'єкта здійснюється спеціальною комісією орендаря. Вищезгадані документи на момент перевірки у підприємства відсутні (що підтверджується поясненнями посадових осіб), тому віднесення до складу валових витрат орендних платежів є порушенням п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за № 283/97-ВР від 22.05.97 (із наступними змінами та доповненнями).

Таким чином, валові витрати підприємства за 4 кв. 2002 року підлягають зменшенню на 120,0 тис.грн.

В грудні 2002 року ДП "Рівне - ТДК" віднесено до складу валових витрат вартість послуг, інформаційно-дослідницького характеру, отриманих від ТОВ фірми "Восток" (м. Харків, код 14364800) на суму 650,0 тис.грн., в т.ч. ПДВ в сумі 108,3 тис.грн. (ПДВ віднесено підприємством до складу податкового кредиту).

До перевірки представлено виключно приймання-пердачі виконаних робіт, на підставі яких підприємством відносилась вартість послуг до складу валових витрат, інші документи, які б підтверджували факт отримання послуг та їх фактичне використання у господарській діяльності підприємства до перевірки не представлено.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 за № 996 одним із основних принципів на яких грунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність є превалювання сутності над формою, тобто облік операцій відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності договори на їх виконанння, акти виконаних робіт та результати виконаних робіт.

Підприємством віднесено в серпні 2003 року до складу валових витрат витрати на ремонт приміщення, переданого в оренду ЗАТ "Завод Технопривід" в сумі 56,3 тис.грн. (податкова накладна за № 98 від 28.08.03 на суму 67561,52 грн., в т.ч. ПДВ 11260,25 грн. за ремонт покрівлі орендованого приміщення).

Включення до складу валових витрат ДП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” витрат на ремонт основних засобів, переданих в оренду, є порушенням пп.8.8.2 п.8.8 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за № 283/97-ВР від 22.05.97 (із наступними змінами та доповненнями), де зазначено: "орендодавець не змінює ... валові витрати на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об'єкта".

Таким чином, валові витрати підприємства за 3 кв. 2003 року підлягають зменшенню на 56,3 тис.грн.

Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази наявні в матеріалах справи, суд –

в с т а н о в и в:

ДПІ у м. Рівне проведено планову комплексну документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДчП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” за період з 01.10.02 по 01.10.03, про що складено акт перевірки від 28.01.04 № 81/Д/23-100/24169896. Перевіркою встановлено порушення: ст.7 "Порядку організації розрахунків в іноземній валюті" Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.93 № 15-93, а саме здійснення розрахунків з нерезидентом - міжгалузевим фондом "НАМИ - СЕРТИФИКАЦИЯ АВТОМОБИЛЬНЫХ ИЗДЕЛИЙ", "НАМИ ФОНД" (м. Москва, Росія) готівкою через касу бухгалтерії "НАМИ ФОНД", минаючи розрахунки через уповноважені банки в сумі 10556, 22 рос.руб./1773 грн.;

пункт 1.22 ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2,п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п 8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" № 283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами та доповненнями) та п.42 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.97 № 385 "Про затверрдження Правил користування місцевим телефонним зв'язком внаслідок чого донараховано податок на прибуток за 4 кв. 2002 року в сумі 164,4 тис.грн.;

пункт 1.22 ст.1, п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2,п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п 8.1.4 п.8.1 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" № 283/97-ВР від 22.05.97 (із змінами та доповненнями) та п.42 постанови Кабінету Міністрів України від 22.04.97 № 385 "Про затверрдження Правил користування місцевим телефонним зв'язком внаслідок чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за період з 01.10.02 по 01.10.03 на суму 1091,8 тис.грн.;

пункт 4.5 ст.4, п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6, п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7, п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 (із змінами і доповненнями) внаслідок чого донараховано податок на додану вартість за період з 01.10.02 по 01.10.03 в сумі 169439 грн.. в т.ч.: за жовтень 2002 року в сумі 15659 грн.; за листопад 2002 року в сумі 403 грн.; за грудень 2002 року в сумі 134760 грн., за січень 2003 року в сумі 1113 грн.; за лютий 2003 року в сумі 2088 грн.; за квітень 2003 року в сумі 1982 грн.; за травень 2003 року в сумі 285 грн.; за червень 2003 року в сумі 195 грн.; за липень 2003 року в сумі 27 грн.; за серпень 2003 року в сумі 12927 грн.

За наслідками перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення, які були оскаржені в адміністративному порядку та є предметом судового розгляду. Зокрема: податкове повідомлення-рішення № 0000132341/1/23-124 від 17.03.04, яким визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток в сумі 283800 грн., в т.ч. основного платежу 141900 грн., штрафних (фінансових) санкцій в сумі 141900 грн; податкове повідомлення-рішення № 0000142341/1/23-124 від 17.03.04, яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 251866 грн., в т.ч. основного платежу 167911 грн., штрафних (фінансових) санкцій 83955 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000082241/1/23-510 від 17.03.04, яким за порушення резидентами порядку розрахунків в іноземній валюті застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1773 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за 4 кв. 2002 року - в сумі 1,2 тис.грн., за 1 кв. 2003 року в сумі 1,4 тис.грн., за 2 кв. 2003 року в сумі 3,9 тис.грн., 3 кв. 2003 року - 0,1 тис.грн., сплаченого при розрахунках з "УТЕЛ" за послуги телефонного зв'язку з Росією (м. Тула, Челябінськ, Красноярськ, Орел, Іркутськ і др.), Польщею, Португалією, Францією, Узбекистаном, Канадою, Норвегією, Японією, Люксембургом та інші. В ході перевірки не встановлено взаєморозрахунків з контрагентами розташованими в даних містах та країнах. Також до перевірки не були представлені контракти, договори, телефонограми, укладені з контрагентами в зазначених країнах.

Сам факт наявності розрахунків з “УТЕЛ” за послуги телефонного зв’язку не підтверджує господарські відносини з контрагентами, це лише послуги підприємства телефонного зв’язку. Позивачем не надано документів, які містили б відомості про господарські операції на підтвердження їх здійснення.

Таким чином, позивачем в порушення п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” безпідставно віднесено до складу валових витрат вартість міжнародних телефонних розмов, не пов’язаних з господарською діяльністю підприємства.

Щодо безпідставного виключення з валових витрат, понесених позивачем за послуги по декларуванню, наданих ТзОВ фірмою “Рівне-ДЕК”, то в процесі адміністративного оскарження судового розгляду було надано, що не заперечується представником позивача, акт прийому-здачі виконаних робіт і послуг по декларуванню від ТзОВ фірми “Рівне-ДЕК” на суму 2625 грн. (без ПДВ). Таким чином, валові витрати підприємства за 4 кв. 2002 року зменшились на 16800 грн. (19400 грн.- 2600 грн.), як такі, що не підтверджені відповідними документами. Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами веденння податкового обліку.

Поряд з цим, позивач не заперечує факта завищення валових витрат на 5000 грн. заотримані послуги місцевого телефонного зв"язку від ВАТ "РЗТА" ( арк .9).

В цій частині позивачем не спростовуються встановлені факти порушень податковим органом. позивачем в позовній заяві та в заяві про уточненя позовних вимог відсутні обгрунтування щодо неправомірного нарахування податкових зобов"язань в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток в сумі 32921 грн. та податку на додану вартість 20538грн . Позивачем суду не представлено відповідних доказів, які б спростовували виявлені перевіркою порушення.

Крім того, позивач вважає безпідставним і необгрунтованим та документально не підтвердженими доводи в частині включення в серпні 2003 року до складу валових витрат витрати на ремонт приміщення, переданого в оренду ЗАТ “Технопривід” в сумі 56,3 тис.грн. згідно договору оренди нежитлових приміщень № 1/01 від 01.01.03.( а.с. 29).

Відповідно до п.п.8.8.2 п.8.8 ст.8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зазначено, що орендодавець не змінює балансову вартість основних фондів або валові доходи (валові витрати) на суму витрат, понесених орендарем на поліпшення такого об'єкта.

Таким чином, суд прийшов до висновку про безпідставне включення позивачем до валових витрат за Ш кв. 2003 року витрат, понесених на ремонт приміщення в сумі 56,3 тис.грн.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача в частині щодо немотивованого віднесення до порушення валютного законодавства суму 10556,22 рос.руб.. сплачену в касу НОМ "НАМИ_ФОНД" через Гаврилова О.Л. в оплату за послуги сертифікації, оскільки останній валюту на зазначені послуги не отримував, в інтересах ДП "Рівне ТДК" платив їх з власних коштів, компенсацію за що в сумі 1773,00 грн. в касі підприємства отримав в національній валюті, оскільки спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, зокрема згідно авансового звіту від 31.10.02 заступника директора з питань комерції ДП "Рівне ТДК" ВАТ "РЗТА" Гаврилова О.Л. виявлено факт оплати в касу міжгалузевого фонду "НАМИ - СЕРТИФИКАЦИЯ АВТОМОБИЛЬНЫХ ИЗДЕЛИЙ", "НАМИ ФОНД" (м. Москва, Росія, вул. Автомоторная, б.2) валютних коштів в сумі 10556,22 рос.руб., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера № 1282 від 31.10.02. згідно якого отримано готівкою в касу НОМФ "НАМИ_- ФОНД" (м. Москва, Росія) від ДП "Рівне ТДК" ВАТ "РЗТА" через Гаврилова О.Л. в оплату за послуги сертифікації кошти в сумі - 10556,22 рос.руб./1773 грн.

Отже, розрахунки з міжгалузевим фондом "НАМИ - СЕРТИФИКАЦИЯ АВТОМОБИЛЬНЫХ ИЗДЕЛИЙ", "НАМИ ФОНД" (м. Москва, Росія) здійснено готівкою через касу бухгалтерії "НАМИ ФОНД", минаючи розрахунки через уповноважені банки, чим порушено вимоги ст.7 "Порядок організації розрахунків в іноземній валюті" Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.93 № 15-93, якою обумовлено, що у розрахунках між резидентами та нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки.

Відповідальність за вищевказане порушення передбачена абз.6 п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.93 № 15-93, п.2.6 "Положення про валютний контроль", затвердженого Постановою правління НБУ від 08.02.0 № 49, зареєстрованого в Мінюсті України від 04.04.00, якою передбачено, що за порушення резидентами порядку розрахунків, установленого ст.7 цього Декрету - штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувались при розрахунках, перерахованих у валюті України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення цих розрахунків.

Підпунктом 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 із змінами і доповненнями визначено: "У разі, якщо платник придбаває товар (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються" підприємством віднесено до складу податкового кредиту вартість послуг, що не відносяться до складу валових витрат. Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність донараховання ПДВ, в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій по: міжнародним телефонним розмовам в сумі 2004 грн.; ремонт по оренді майна ТзОВ “Технопривід” в сумі 11260 грн.

Крім того, підприємством включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, що підтверджені податковими накладними, які заповнені з порушенням вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 із змінами і доповненнями (далі - Закон про ПДВ), та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої ДПА України від 08.10.98 № 469 та зареєстрованого в Мінюсті України 28.10.98 за № 691/3131 (далі - Порядок), а саме в податкових накладних:

Включення до складу податкового кредиту в жовтні 2002 року: № 32 від 08.10.02 на суму 4203,36 грн., в т.ч. ПДВ - 700,56 грн., отримана від ППФ "Автотрейд" - відсутні деякі реквізити покупця;

№ 361 від 10.09.02 на суму 1000 грн, в т.ч. ПДВ - 166,67 грн., отримана від КП "Верстатреммаш": - відсутні деякі реквізити покупця (його адреса ).

№ П/209 від 10.09.02 на суму 23074,74 грн., в т.ч. ПДВ - 3845,79 грн. отримана від ТОВ "Стальканат" - відсутні деякі реквізити покупця (його адреса ).

Включення до складу податкового кредиту в листопаді 2002 року:

№ 2065 від 29.11.02 на суму 667,03 грн., в т.ч. ПДВ - 111,17 грн. отримана від ТОВ "ТТФ" - відсутні деякі реквізити покупця (його адреса , іпн., № св-ва про реєстрацію).

Включення до складу податкового кредиту в грудні 2002 року:

№ 431 від 05.12.02 на суму 660 грн., в т.ч. ПДВ - 110 грн., отримана від ТОВ "Радуга-В" - відсутні деякі реквізити покупця (його іпн., св-во про реєстрацію);

№ 12499-470 від 18.12.02 на суму 7911,73 грн., в т.ч. ПДВ - 1318,62 грн., отримана від ТОВ "Стальканат" - відсутня печатка та підпис;

№ 0000483/04 від 05.12.02 на суму 652,2 грн., в т.ч. ПДВ - 108,7 грн., отримана від ТОВ "Укрпромінвест-Авто" - відсутні деякі реквізити покупця (його адреса);

Включених до складу податкового кредиту в січні 2003 року:

№ 0000295 від 20.09.02 на суму 6680,35 грн., в т.ч. ПДВ - 1113,39 грн., отримана від ТОВ "Запорідінструменттрейдінг" - відсутні деякі реквізити покупця (його адреса, іпн., № св-ва про реєстрацію).

Включення до складу податкового кредиту в лютому 2003 року:

№ 1140 від 07.06.02 на суму 6750 грн.. в т.ч. ПДВ - 1125 грн., отримана від КП "Метиз" - відсутні деякі реквізити покупця ( № св-ва про реєстрацію);

№ 537 від 20.02.03 на суму 4126,3 грн., в т.ч. ПДВ - 687,71 грн., отриманих від КП "Верстатреммаш" - відсутні деякі реквізити покупця (місцезнаходження).

Представником позивача не заперечується відсутність даних реквізитів, однак вважає, що це не порушенням п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 даного Закону.

Право на збільшення податкового кредиту щодо покупця-підприємства, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, має бути підтверджено податковою накладною, заповненою відповідно до вимог встановлених п.п. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого ДПА України від 08.10.98 за № 469 та зареєстрованого в Мінюсті України 28.10.98 за № 691/3131, п.7.2 ст.7 Закону України про ПДВ передбачено обов'язкові реквізити, які має містити податкова накладна, а саме:

- порядковий номер податкової накладної;

- дату виписання податкової накладної;

- назву юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ;

- податковий номер платника податку (продавці та покупця);

- місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ;

- опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

- повну назву отримувача;

- ціну продажу без врахування податку;

- ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

- загальну суму коштів, що підлягають сплаті з врахуванням податку.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону, покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцем знаходження. Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Позивачем не надано суду доказів, що підприємством подавалась до ДПІ у м. Рівне відповідні заяви щодо невірного оформлення податкових накладних продавцем.

Таким чином, в порушення п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 із змінами і доповненнями підприємством зайво віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 40848 грн., що не підтверджені належним чином оформленими податковими накладними.

З матеріалів справи вбачається, що між ДчП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” та ТзОВ «Кватро - Ц»(м. Харків) укладено договір оренди обладнання. Даний договір визнався в судовому порядку недійсним, як такий, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Постановою господарського суду Рівненської області від 16.03.06 зі справи № 18/228 в задоволенні позову Рівненській ОДПІ до ТзОВ «Кватро - Ц»та ДчП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” про визнання недійсним договору оренди обладнання б/н від 01.11.02 відмовлено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.06.06 зі справи № 18/228 залишено без змін постанову місцевого господарського суду. Підставою для подачі даного позову стало те, що майно, яке є предметом передачі по акту від 01.11.02 (згідно договору), ТОВ "Кватро Ц" в оренду ДП "Рівне ТДК" було передано, як внесок в статутний фонд ВАТ "РЗТА" до ТОВ "Фаетон-Т". Матеріалами документальної перевірки ДП "Рівне ТДК" та матеріалами зустрічної перевірки ТОВ "Завод Технопривід" доведено умисел, на укладення договору оренди в 11.11.02 б/н, обома сторонами. На думку податкового органу, умисел ТзОВ "Кватро Ц" полягає у тому, що вищезазначене майно до моменту укладення вищезазначеного Договору було в жовтні 2002 року внесено до ВАТ "РЗТА" як внесок в статутний фонд ТОВ "Фаетон - Т". Умисел ДП "Рівне ТДК" полягає у віднесенні сум орендної плати 120 тис.грн. до валових витрат, при не використовуванні майна, яке є об'єктом оренди у власній господарській діяльності.

Однак, постановами місцевого та апеляційного судів встановлено, що 01.11.02 між відповідачами укладено договір оренди. Предметом договору є передача у тимчасове платне користування майна згідно додатку № 1. Пунктом 2 договору встановлено, що промислове обладнання використовується орендарем з метою використання в процесі виробництва продукції. Майно, що передане в оренду вважається переданим з моменту підписання акту приймання уповноваженими представниками. Строк оренди становить 1 рік з моменту прийняття майна. Розмір орендних платежів становить 216000 грн. за квартал. 01.11.02 між сторонами договору, укладено та підписано акт приймання-передачі майна, що передано в оренду. По акту, передано основних фондів на суму 2901176,00 грн. Згідно пояснень представника ДПІ, актом планової перевірки від 28.01.04 ДП "Рівне ТДК" встановлено віднесення останнім до складу валових витрат, суму орендних платежів у розмірі 120 тис.грн. за обладнання, отримане по Договору від 01.11.02. Тим же актом перевірки від 28.01.04 встановлено, що при проведенні зустрічної перевірки з питань взаєморозрахунків із ЗАТ "Завод Технопривід" з'ясовано, що відповідно до Договору оренди від 01.01.03 вищезгадане обладнання передане по акту передачі від 01.11.02 в оренду ТОВ "Заводу Технопривід" від ТОВ "Фаетон-Т" (м. Харків). При цьому в акті перевірки відображено дані про те, що ВАТ "РЗТА" в жовтні 2002 року передало обладнання, як внесок в статутний фонд, ТОВ "Фаетон-Т" (м. Харків). Майно, що є предметом передачі по акту від 01.11.02 ТОВ Кватро - Ц" в оренду ДП "Рівне ТДК" , було передано як внесок в статутний фонд ВАТ "РЗТА" до ТОВ "Фаетон Т". При перевірці, позивач дійшов до висновку, що оскільки спірне майно не використовувалось відповідачем - 2 в власній господарській діяльності, а саме було передане у статутний фонд ТзОВ "Фаетон - Т", то відповідач не мав правових підстав відносити до валових, витрати по орендній платі.

В обгрунтування своїх доводів, податковий орган посилався на акт про результати позапланової документальної перевірки з питань відшкодування ПДВ ТОВ "Технопривід" від 11.04.03 № 116/23-125/1/32200047, яким зафіксовано, що в січні 2003 року ТзОВ "Завод Технопривід", згідно договору оренди від 01.01.03 орендував обладнання для виробництва тросів дистанційного управління двосторонньої дії (загальною вартістю 2901179,00 грн.) у ТОВ "Фаетон Т". Розмір орендної плати становить 111000,00 грн. (з ПДВ) в квартал. В березні 2003 року вказане обладнання передано на баланс ТзОВ "Завод Технопривід" (згідно змін до Статуту, зареєстрованих Рівненською районною державною адміністрацією 05.03.03 за № 144, та протокоду від 04.03.03, спільних зборів учасників ТзОВ "Завод Технопривід"), засновником ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів".

Згідно довідки головного управління статистики у Харківській області від 02.03.06 № 16/33, ТзОВ "Фаетон - Т" зареєстроване у виконкомі Харківської міської ради 17.12.02, що підтверджує той факт, що станом на 01.11.02 (момент укладення спірного договору), останнє не могло мати у власності майно, передане в оренду на підставі оспорюваного договору, оскільки, згідно ст.ст. 87, 91 ЦК України не мало цивільної правоздатності.

Досліджені обставини зі справи № 18/228 спростували доводи податкового органу щодо безпідставного включення позивачем витрат по оренді до валових витрат, а отже і до податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що надрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування податкового зобов’язання по податку на прибуток, в т.ч. штрафні (фінансові) санкції в сумі 45408 грн. та ПДВ в сумі 36000 грн.

Поряд з цим, суд дійшов висновку, що податковим органом не доведено правомірність та обгрунтованість донарахування податку на прибуток в сумі 204620 грн. та ПДВ в сумі 162500 грн. згідно договору № 1/Ровно-ТДК від 01107.02 між ТзОВ фірма “Восток” та ДчП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів”, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 01.10.04 по справі № 18/227 за позовом Рівненської ОДПІ до ДчП «Рівне-ТДК»ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” (м. Рівне) ТзОВ «Восток»(м. Харків) про визнання договору недійсним, в задоволенні позову було відмовлено. Підставою для визнання договору було те, що ДчП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” суму понесених витрат 541700 грн. відніс до валових витрат, при цьому не навів обгрунтованого документального підтвердження зв’язку витрат на цілі, пов’язані з його основною діяльністю і тому мав на меті занизити базу оподаткування по податку на прибуток та ПДВ шляхом зменшення доходу підприємства на вартість валових витрат.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.02.05 по справі № 18/227 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 01.06.05 постанову Львівського апеляційного господарського суду зі справи № 18/227 залишено без змін, виходячи з наступного.

01.07.02 між ДчП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” та ТзОВ «Восток» укладено договір, предметом якого є надання послуг по організації системи оперативного контролю і управління підприємством.

Відповідно до умов договору здійснювалося поетапне завершення надання послуг шляхом оформлення актами. Виконання даних робіт підтверджено актами виконання робіт, податковими накладними, рахунками на оплату.

Оплата між сторонами по договору проведена шляхом взаємозаліку взаємних боргових зобов’язань. Порушень при взаєморозрахунках даних суб’єктів господарювання по даному договору, зокрема відображення їх по бухгалтерському та податковому обліку не встановлено.

ДчП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” та ТзОВ «Восток»на дату укладання договору і дату видачі податкових накладних перебувало і перебуває на податковому обліку, як платник податку на додану вартість.

ДчП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” мало боргові зобов’язання перед ТзОВ “Восток”, в результаті чого сторони припинили вимоги одне до одного по наявним зобов’язанням шляхом проведення заліку взаємних боргових зобов’язань станом на 01.02.03.

Згідно ст. 49 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін –в разі виконання угоди обома сторонами –в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави. Як випливає з приписів вищезгаданої норми Кодексу, вирішуючи даний спір, господарський суд зобов’язаний встановити обставини із яких випливає порушення сторонами при укладенні договору законодавства, при цьому встановити наявність мети, яка завідомо суперечна інтересам держави і суспільства, встановити які саме інтереси держави та суспільства порушено.

Господарським судом встановлено, що спірна угода по формі та змісту відповідає вимогам чинного законодавства; угода виконана належним чином; ТзОВ “Восток” на час укладення спірного договору та видачі податкових накладних ДчП “Рівне-ТДК” ВАТ “Рівненський завод тракторних агрегатів” перебувало та перебуває на податковому обліку.

Згідно ст. 67 Конституції України, на яку посилався податоий орган, кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Проте, податковий орган не послався на те, що відповідачами за спірною угодою не було сплачено податки.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України обов’язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень щодо правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладено на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідачем не доведено та документально не підтверджено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення № 0000132341/1/23-124 від 17.03.04 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 250028 грн., в т.ч. штрафних санкцій в сумі 125014 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0000142341/1/23-124 від 17.03.04 в частині визначення податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 198500 грн., в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 66167 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що підприємством не представлено первинних документів (рахунків, актів виконаних робіт та ін)., що підтверджували б факт отримання послуг, відповідно п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996 та "Порядком складання декларації про прибуток", затвердженим наказом ДПА України від 08.07.97 № 214 передбачено, що податкова звітність грунтується на даних бухгалтерського обліку і дані приведені в податковій декларації повинні підтверджуватися первинними документами обліку та відповідати податковому обліку. Підприємством не дотримано вищезазначеної вимоги щодо підтвердження витрат по отриманих послугах від наступних СПД:

- ЗАТ "Рівнешляхбуд" на суму 0,2 тис.грн. (кореспонд.рах. Дт 91 Кт 685, ж/о №8)

- ДП "Ексервіс" на суму 0,1 тис.грн. (кореспонд.рах. Дт 92 Кт 685, ж/о № 8)

- ТОВ "Бюро Верітас Україна" на суму 1,7 тис.грн. (кореспонд.рах. Дт 92 Кт 685, ж/о № 8),

вартість яких безпідставно віднесено до складу валових витрат (дані витрати, не підтверджені відповідними документами, обов'язковість ведення яких передбачено п.п.5.3.9 ст.5) в сумі 21,4 тис.грн. за 4 кв. 2002 року. В зв"язку з чим донараховано полаток на прибуток в сумі 3547,50 грн та застосована штрафна ( фінансова) санкція в сумі 3547,50 грн.

Поряд з цим, донараховано податок на прибуток в сумі 7095 грн. по кредиторській заборгованості та застосованої штрафної ( фінансової) санкції в сумі 7095 грн; по надлишках ТМЦ, виявлених при проведенні інвентаризації в сумі 1419 грн. (штрафна санкція в сумі 1419 грн.); по взаємовідносинах з ТзОВ “Балкон” в сумі 4399 грн. (штрафна санкція в сумі 4399 грн.) та податок на додану вартість ( в т.ч. штрафні санкції) : в сумі 7121 грн. по взаємостосунках з ТзОВ “Балкон”; по кредиторській заборгованості в сумі 5275 грн.; по безпідставному погашенню податкового векселя в сумі 2501 грн.; відсутність документів в сумі 5641 грн. Перевіркою встановлено також факт завищення валових витрат на 5000 грн. за отримані послуги місцевого телефонного зв"язку від ВАТ "РЗТА" ( арк .9).Однак, позивачем не спростовуються вищевиявлені факти порушень податковим органом. Позивачем в позовній заяві та в заяві про уточненя позовних вимог відсутні обгрунтування щодо неправомірного нарахування податкових зобов"язань в т.ч. штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток в сумі 32921 грн. та податку на додану вартість 20538грн . Позивачем суду не представлено відповідних доказів, які б спростовували виявлені перевіркою порушення.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню частково з присудженням з Державного бюджету на користь позивача сплаченого судового збору в розмірі 42,50 грн.

Керуючись статтями 55, 94,160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Допустити процесуальне правонаступництво Рівненської ОДПІ її правонаступником ДПІ у м.Рівне.

2. Позов задоволити частково. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000132341/1/23-124 від 17.03.04 нечинним в частині визначення податкового зобов"язання по податку на прибуток в сумі 250028 грн.в т.ч. штрафних ( фінансових) санкцій в сумі 125014 грн.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000142341/1/23-124 від 17.03.04 в частині визначення податкового зобов"язання по податку на додану вартість в сумі 198500 грн. в т.ч. штрафних( фінансових) санкцій в сумі 66167 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь ДЧП "Рівне-ТДК" ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" ( 33021,м.Рівне-21, р/р 260011033 в РОФ АППБ "Аваль" МФО 333227, код ЄДПРОУ 24169869) судовий збір ( державне мито) в сумі 42, 50 грн.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Гудак А.В.

Постанова підписана "09" листопада 2006 року