Рішення № 23606392, 23.04.2012, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 522/1378/12

2/522/726/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

23 квітня 2012 року

Калінінській районний суд м. Донецька в Донецькій області в складі:

головуючої судді - Токарєвої Н.М.,

при секретарі - Даткової К.В.,

за участю представника

ПАТ «Банк Фамільний» - Буднікова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариство «Банк Фамільний»до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди від злочину,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Банк Фамільний» звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди від злочину у розмірі 11065,14 гривень.

У позовній заяві позивач посилався на те, що слідчим відділом Калінінського РВ ДДУ України у м. Донецьку по факту шахрайства та отримання кредитів шляхом укладання кредитного договору по підробленим документам, між вже повнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з використанням паспорту свого брата ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на його ім'я, на підставі підробленої довідки про доходи № 98 від 30.08.2005 року, виданої ПП "ОСОБА_1" та службовими особами Донецького відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Банк Фамільний" було порушено кримінальну справу № 03-32291/10 щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України. У приміщенні Донецького відділення Банку, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Разенкова, 6, відповідач, діючи навмисне з корисливих спонукань, шляхом обману заволодів чужим майном без наміру його повертати, а саме, кредитними коштами банку, через незаконне оформлення споживчого кредиту, в день свого повноліття, видаючи себе за начебто свого брата ОСОБА_4, та на підставі підробленої довідки щодо заробітної плати з місця роботи. Так, відповідач на підставі підробленої довідки № 98 від 30.08.2005 року щодо заробітної плати з місця роботи, діючи навмисно із корисних спонукань, отримав у позивача кредит на підставі кредитного договору № ДО 327 від 30 серпня 2005 року на суму 5000 гривень, що підтверджується заявою про видачу готівки № 736 8 від 30.08.2005 року. Відповідач, зобов'язався повертати кредит на умовах, передбачених пунктом 1.2 кредитного договору, а саме - не пізніше останнього робочого дня місяця наступного за розрахунковим. Погашення кредиту повинно було здійснюватися рівними частинами по 417 гривень щомісячно. Відповідач в порушення умов кредитного договору отриманий кредит не повертає та не сплачує відсотки за його використання в установлений кредитним договором строк. Відповідачем взагалі не здійснюються виплати по зобов'язанням за кредитним договором з 01.10.2005 року. Кримінальна справа № 03-32291/10 щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України, була передана у Калінінській районний суд м. Донецька, де представником ОСОБА_2 було заявлено клопотання на підставі ст.49 ч. 1 КК України щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. На підставі цієї норми закону кримінальна справа судом була закрита. Цивільний позов позивача про відшкодування матеріальної шкоди від злочину судом розглянуто не було. Закриття кримінальної справи № 03-32291/10 з підстав закінчення строків давності не є обставинами, які реабілітують відповідача - ОСОБА_2 Відповідач фактично погодився з висунутим Слідчим відділом Калінінського РВ ДДУ України у м. Донецьку йому обвинуваченням, визнав свою провину, просив про звільнення від реальних строків покарання. За станом на 31 серпня 2011 року збитки, нанесені банку відповідачем скоєним злочином і складають 11065,14 гривень, в тому числі: сума основного боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції складає 10199,65 гривень, відповідно до статті 625 ЦК України відсотки за користування кредитом складають 865,49 гривень. До цього часу збитки позивачу відповідачем не погашені. Таким чином, відповідач, зобов'язаний відшкодувати позивачу завдані ним збитки в повному обсязі на суму 11 065,14 гривень. Просив суд стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фамільний»матеріальну шкоду у розмірі 11065,14 гривень.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і дав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з'явився. Про день, час і місце розгляду справи був сповіщений у порядку у порядку ст. 74 ЦПК України, що підтверджується представленими в матеріалах справи документами. Від відповідача не надійшло до суду повідомлення про причини неявки. У справі мається достатньо матеріалів про права і взаємини сторін, суд приходить до висновку про можливість розглянути дану справу заочно під час відсутності відповідача на підставі наявних досліджених у судовому засіданні доказів відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України. .

Представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, оглянувши у судовому засіданні кримінальну справу № 1-473/2010 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України, суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, що мають істотне значення для вирішення справи.

Згідно до вимог ст. 60 ч.ч. 1,4 ЦПК України, кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 61 ч. 1 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено у судовому засіданні слідчим відділом Калінінського РВ ДДУ України у м. Донецьку по факту шахрайства та отримання кредитів шляхом укладання кредитного договору по підробленим документам, між вже повнолітнім ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з використанням паспорту свого брата ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на його ім'я, на підставі підробленої довідки про доходи № 98 від 30.08.2005 року, виданої ПП "ОСОБА_1" та службовими особами Донецького відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Банк Фамільний" було порушено кримінальну справу № 03-32291/10 щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України.

У приміщенні Донецького відділення Банку, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Разенкова, 6, відповідач, діючи навмисне з корисливих спонукань, шляхом обману заволодів чужим майном без наміру його повертати, а саме, кредитними коштами банку, через незаконне оформлення споживчого кредиту, в день свого повноліття, видаючи себе за начебто свого брата ОСОБА_4, та на підставі підробленої довідки щодо заробітної плати з місця роботи.

Так, відповідач на підставі підробленої довідки № 98 від 30.08.2005 року щодо заробітної плати з місця роботи, діючи навмисно із корисних спонукань, отримав у позивача кредит на підставі кредитного договору № ДО 327 від 30 серпня 2005 року на суму 5000 гривень, що підтверджується заявою про видачу готівки № 736 8 від 30.08.2005 року. Відповідач, зобов'язався повертати кредит на умовах, передбачених пунктом 1.2 кредитного договору, а саме - не пізніше останнього робочого дня місяця наступного за розрахунковим. Погашення кредиту повинно було здійснюватися рівними частинами по 417 гривень щомісячно. Відповідач в порушення умов кредитного договору отриманий кредит не повернув та не сплатив відсотки за його використання в установлений кредитним договором строк.

Відповідач не здійснював виплати по зобов'язанням за кредитним договором з 01.10.2005 року.

Кримінальна справа № 03-32291/10 щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України, була передана у Калінінській районний суд м. Донецька, з поданням слідчого щодо звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

31.12.2010 року постановою Калінінського районного суду м. Донецька кримінальна справа № 03-32291/10 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч.2 ст. 190 КК України та інших осіб була закрита у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України. Постанова набрала законної сили 29.04.2011 року.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяного злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»у випадку закриття справи на підставах, передбачених законом, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в цьому випадку можуть бути розглянуті в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, заявлений цивільний позов позивача про відшкодування матеріальної шкоди від злочину судом розглянуто не було.

Закриття кримінальної справи № 03-32291/10 з підстав закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є обставинами, які реабілітують відповідача - ОСОБА_2

За станом на 31 серпня 2011 року відповідачем нанесені банку збитки скоєним злочином і складають 11065,14 гривень, в тому числі: сума основного боргу за кредитом з урахуванням індексу інфляції складає 10199,65 гривень, відповідно до статті 625 ЦК України відсотки за користування кредитом складають 865,49 гривень. До цього часу збитки позивачу відповідачем не погашені.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 51 ЦК України. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ст. 1049 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника, визначених договором або законом процентів (ст. 1048 ЦК України).

Згідно вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Оскільки кредитний договір є окремим видом зобов'язання, то відповідно до ст. 526 ЦК України повинен виконуватися належним чином і відповідно до умов договору. А, виходячи з вимог статті 617 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач, зобов'язаний відшкодувати позивачу завдані ним збитки в повному обсязі на суму 11065,14 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України всі судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на відповідача, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 214,60 гривень.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 224, 226, 228 ЦПК, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариство «Банк Фамільний»до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариство «Банк Фамільний», розташованого за адресою: 83052, м. Донецьк, пр.. Миру, 59, рахунок № 3739311, код банку (МФО) 334840, ідентифікаційний код (ЄДРПОУ) 20042839, збитки у сумі 11065 гривень 14 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, у дохід держави судовий збір у сумі 214 гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Калінінським районним судом м. Донецька за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Токарєва Н.М.

23.04.2012