Рішення № 23604475, 17.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.12 Справа№ 5015/6478/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Скірі М., розглянув справу

за позовом: Приватної агрофірми «Селекціонер», с. Скоморохи Сокальського району Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецього підприємства «Скомекс», с. Перетоки Сокальського району Львівської області

про: стягнення 58578 грн. 34 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 01.11.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 31.10.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 59578 грн. 34 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 23.11.2011 року. В судовому засіданні 23.11.2011 року, з огляду на неявку представника відповідача, розгляд справи відкладено на 05.12.2011 року. В судових засіданнях 05.12.20111 року, 14.12.2011 року, 16.12.2011 року, 20.11.2012 року та 23.12.2011 року судом оголошувалась перерва за клопотанням представників сторін.

Ухвалою господарського суду від 27.12.2011 року судом зупинено провадження у справі та направлено матеріали справи в Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз з метою проведення судової економічної експертизи, відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про судову експертизу». Розгляд справи призначено на 02.04.2012 року.

12.03.2012 року судом поновлено провадження у справі, оскільки матеріали справи повернуто суду без виконання вимог ухвали суду від 27.12.2011 року з огляду на неоплату відповідачем виконання експертизи.

02.04.2012 року судом відкладено розгляд справи на 11.04.2012 року з огляду на неявку представника відповідача.

В судовому засіданні 11.04.2012 року судом оголошувалась перерва до 17.04.2012 року для надання можливості сторонам подання додаткових доказів по суті спору.

В судове засідання 17.04.2012 року представники сторін не з'явилися, причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення та продовження строку розгляду справи не поступало.

В судових засіданнях позивач позовні вимоги підтримував в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував частково, вважаючи, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення 20777 грн. 07 коп. В рештій частині позову слід відмовити.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (квитанцій, банківських виписок, приймальних квитанцій), копії яких долучено до матеріалів справи.

Представникам сторін, що брали участь в попередніх судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторони відмовились.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

17.04.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 23.04.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Приватна агрофірма «Селекціонер»(надалі по тексту рішення -позивач) звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецього підприємства «Скомекс» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення боргу в розмірі 59578 грн. 34 коп., з яких6 59165 грн. сума основного боргу та 413 грн. 34 коп. -3% річних. Позивач в позовній заяві вказує, що в період з 1991 року по 2011 рік він здійснював реалізацію молочної сировини (молока) відповідачу. Підставою звернення позивача до суду є неналежне здійснення відповідачем розрахунків за отриманий товар у період листопад 2010 року та січень-квітень 2011 року.

Відповідач не погоджується із вимогами позивача, оскільки вважає суму позову перебільшеною. Як зазначено у відзиві на позовну заяву від 16.12.11 р. його заборгованість перед позивачем складає 20777 грн. 07 коп.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне.

За період з 1991 року по 2011 рік між позивачем та відповідачем мали місце правовідносини з поставки молочної сировини на підставі усного правочину.

За період січня місяця 2011р. позивач поставив відповідачу молочну сировину на суму 64 768,90 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 31.01.2011р. №1/01 на закупівлю молочної сировини. Відповідачем проведено, а позивачем зараховано в часткову оплату за поставлену молочну сировину згідно приймальної квитанції від 31.01.2011р. №1/01 платежі в сумі 27 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№106 від 21.01.2011р. на суму 4 000,00 грн.,

№127 від 24.01.2011р на суму 5 000,00 грн.,

№171 від 28.01.2011р. на суму 4 000,00 грн.,

№237 від 03.02.2011р. на суму 4 000,00 грн.,

№1 від 08.02.2011р. на суму 5 000,00 грн.,

№282 від 10.02.2011р. на суму 5 000,00 грн.

За підрахунками позивача заборгованість відповідача за поставку в січні 2011р. молочної сировини на підставі приймальної квитанції від 31.01.2011р. №1/01 становить 37 769,00 грн.

За період лютого місяця 2011р. позивач поставив відповідачу молочну сировину на суму 36 515,00 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 28.02.2011р. №1/02 на закупівлю молочної сировини. Відповідачем проведено, а позивачем зараховано в часткову оплату за поставлену молочну сировину згідно приймальної квитанції від 28.02.2011р. №1/02 платежі відповідача в сумі 34 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№293 від 14.02.2011р. на суму 5 000,00 грн.,

№331 від 17.02.2011р. на суму 6 000,00 грн.,

№352 від 21.02.2011р. на суму 4 000,00 грн.,

№365 від 24.02.2011р. на суму 4 000,00 грн.,

№400 від 28.02.2011р. на суму 3 000,00 грн.,

№439 від 04.03.2011р. на суму 4 000,00 грн.,

№470 від 10.03.2011р. на суму 5 000,00 грн.,

№495 від 14.03.2011р. на суму 3 000,00 грн.

За підрахунками позивача заборгованість відповідача за поставку в лютому 2011р. молочної сировини на підставі приймальної квитанції від 28.02.2011р. №1/02 становить 2 515,00 грн.

За період березня місяця 2011р. позивач поставив відповідачу молочну сировину на суму 28 446,00 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 31.03.2011р. №1/03 на закупівлю молочної сировини. Відповідачем проведено, а позивачем зараховано в часткову оплату за поставлену молочну сировину згідно приймальної квитанції від 31.03.2011р. №1/03 платежі відповідача в сумі 18 000,00 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№527 від 17.03.2011р. на суму 3 000,00 грн.,

№560 від 21.03.2011р. на суму 5 000,00 грн.,

№635 від 28.03.2011р. на суму 1 000,00 грн.,

№686 від 30.03.2011р. на суму 2 000,00 грн.,

№700 від 31.03.2011р. на суму 1 000,00 грн.,

№708 від 01.04.2011р. на суму 2 000,00 грн.,

№737 від 04.04.2011р. на суму 2 000,00 грн.,

№840 від 14.04.2011р. на суму 1 000,00 грн.

№860 від 18.04.2011р. на суму 1 000,00 грн.

За підрахунками позивача, заборгованість відповідача за поставку в березні 2011р. молочної сировини на підставі приймальної квитанції від 31.03.2011р. №1/03 становить 10 446,00 грн.

За період квітня місяця 2011р. позивач поставив відповідачу молочну сировину на суму 5 840,00 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 30.04.2011р. №1/04 на закупівлю молочної сировини. Однак, оплата по вказаній приймальній квитанції відповідачем не проводилась, тому за підрахунками позивача заборгованість відповідача за поставку в квітні 2011р. молочної сировини на підставі приймальної квитанції від 30.04.2011р. №1/04 становить 5 840,00 грн.

Окрім того, за період листопада місяця 2010р. позивач поставив відповідачу молочну сировину на суму 69 095,65 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 30.11.2010р. №1/11 на закупівлю молочної сировини. Відповідачем проведено, а позивачем зараховано в часткову оплату за поставлену молочну сировину згідно приймальної квитанції від 30.11.2010р. №1/11 платежі відповідача в сумі 66 500,00 грн., що, зокрема, підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№2089 від 19.11.2010р. на суму 6 000,00 грн.,

№2137 від 25.11.2010р. на суму 6 000,00 грн.,

№2143 від 29.11.2010р. на суму 6 000,00 грн.,

№2167 від 03.12.2010р. на суму 5 000,00 грн.,

№2189 від 06.12.2010р. на суму 6 000,00 грн.,

№2209 від 09.12.2010р. на суму 4 000,00 грн.

Також, 23.12.2010р. було здійснено зарахування часткової оплати на суму 13 617,88 грн. (дотація за листопад 2010р.), що підтверджується банківською випискою від 14.12.2011р. по рахунку за період з 22.12.2010р. по 22.12.2010р., яка наявна в матеріалах справи. Позивачем також зараховано в рахунок оплати за постав лену листопаді 2010р. молочну сировину здійсненні відповідачем платежі готівкою на суму 19 883,00 грн., що підтверджується наступними прибутковими касовими ордерами:

№247 (ВКО №797) від 05.11.2010р. на суму 3 000,00 грн.,

№250 (ВКО №805) від 12.11.2010р. на суму 5 000,00 грн.,

№256 (ВКО №860 від 22.11.2010р.) на суму 1 000,00 грн.,

№260 (ВКО №865) від 24.11.2010р. на суму 9 900,00 грн.,

№267 (ВКО №874) від 01.12.2010р. на суму 983,00 грн. із загальної суми 3 000,00 грн. (оскільки 2 017,00 грн. з якої призначенні позивачем в зарахування на оплату молока за грудень 2010р.).

За підрахунками позивача заборгованість відповідача за поставку в листопаді 2010р. молочної сировини на підставі приймальної квитанції від 30.11.2010р. №1/11 становить 2 595,65 грн.

Таким чином, за спірний період позивачем поставлено відповідачу молочної сировини на загальну суму 204 665,55 грн., за яку відповідачем проведено оплату на загальну суму 145 500,00 грн. Борг відповідача становить 59 165,55 грн.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що в грудні місяці 2010р. позивач поставив відповідачу молочну сировину на суму 88 539,64 грн., що підтверджується приймальною квитанцією від 31.12.2010р. №1/12 на закупівлю молочної сировини. Відповідачем проведено, а позивачем зараховано в оплату за поставлену молочну сировину згідно приймальної квитанції від 31.12.2010р. №1/12 платежі відповідача в сумі 91 367,84 грн., що підтверджується наступними платіжними дорученнями:

№2257 від 16.12.2010р. на суму 4 000,00 грн.,

№2272 від 20.12.2010р. на суму 7 000,00 грн.,

№2285 від 21.12.2010р. на суму 6 000,00 грн.,

№2323 від 27.12.2010р. на суму 7 000,00 грн.,

№2237 від 28.12.2010р. на суму 4 000,00 грн.,

№2251 від 29.12.2010р. на суму 10 000,00 грн.,

№2257 від 30.12.2010р. на суму 7 000,00 грн.,

№7 від 05.01.2011р. на суму 8 000,00 грн.,

№23 від 06.01.2011р. на суму 5 000,00 грн.,

№73 від 17.01.2011р. на суму 10 000,00 грн.,

№81 від 17.01.2011р. на суму 10 000,00 грн.,

№92 від 19.01.2011р. на суму 4 000,00 грн.

Крім цього, 12.01.2011р. було здійснено зарахування в оплату за молочну сировину платіж в розмірі 9 367,84 грн. (дотація за листопад 2010р.), що підтверджується банківською випискою від 14.12.2011р. по рахунку за період з 12.01.2011р. по 12.01.2011р., яка наявна в матеріалах справи.

У зв'язку з цим, у відповідача виникла переплата в сумі 2 828,20 грн. за поставку в грудні 2010р. молочної сировини на підставі приймальної квитанції від 31.12.2010р. №1/12, яка зарахована позивачем в погашення боргу за жовтень місяць 2010р. по приймальній квитанції №1/10.

14.07.2011р. позивач в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України скерував на поштову адресу відповідача претензію-вимогу від 11.07.2011р. №35 щодо погашення в семиденний строк заборгованості в сумі 59 165,55 грн. Однак вказана вимога-претензія відповідачем залишена без виконання.

У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав на просить суд стягнути з відповідача 59 165,55 грн. основного боргу і 413,34 грн. нарахованих в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України 3 % річних за період з 21.07.2011р. по 13.10.2011р. Разом заявлено до стягнення суму в розмірі 59 578,34 грн.

Заявою від 17.04.2012р. відповідач повідомив суд про те, що у ТзОВ «СУНП «Скомекс»станом на дату подання позову ПАФ «Селекціонер»відсутня заборгованість за поставлене молоко в серпні, вересні, жовтні 2010р.

Заявою від 15.12.2011р. № 154, що скерована на поштову адресу позивача 15.12.2011р., відповідач повідомив позивача про зарахування в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України зустрічних однорідних вимог на загальну суму 2 642,40 грн. Зокрема, покликається на те, що на підставі накладної від 24.01.2011р. №1 відповідач передав у власність позивача марлю медичну вартістю 242,40 грн., а на підставі накладної від 21.03.2011р. №920 - насос вартістю 2 400,00 грн.

У додаткових поясненнях щодо обґрунтування позовних вимог від 19.12.2011р. № 85 позивач не заперечив проти зарахування зустрічної вимоги на суму 242,40 грн. за поставлену марлю медичну, однак зустрічну вимогу на суму 2 400,00 грн. за поставлений насос позивач не визнає, стверджує, що поставка насоса не підтверджена первинними документами, так як підпис на накладній від 21.03.2011р. № 920 не належить директору підприємства ОСОБА_1

В подальшому, довідкою від 09.04.2012р. № 11 позивач повідомив суд про відсутність заборгованості перед відповідачем.

Заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості відповідач визнає частково та доводить, що його борг перед позивачем за спірний період становить суму в розмірі 23 419,80 грн. При цьому наголошує, що ним за період листопад 2010р. -квітень 2011р. отримано від позивача молока на загальну суму 293 205,19 грн., відповідно оплачено 289 425,24 грн., з яких 19 639,52 грн. відповідно до платіжних доручень № 1939 від 01.11.2010р. на суму 5 000,00 грн., № 1967 від 04.11.2010р. на суму 5 000,00 грн., № 86 від 16.11.2010р. на суму 9 639,52 грн. було оплачено за жовтень 2010р. Всі решта коштів в сумі 269 785,72 грн. були сплачені за молоко отримане відповідно в період листопад 2010р. -квітень 2011р., тому заборгованість останнього перед позивачем становить 23 419,47 грн., а враховуючи заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.12.2011р. № 154 -20 777,07 грн.

За клопотанням відповідача від 27.12.2011р. ухвалою господарського суду Львівської області від 27.12.2011р. у даній справі було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На дослідження перед експертом поставлено наступні запитання: «Чи підтверджується, якщо так, то в якому розмірі, наявність боргу ТзОВ СУНП «Скомекс»перед ПАФ «Селекціонер»за поставлене молоко відповідно до приймальних квитанцій №1/01 від 31.01.2011р., №1/02 від 28.02.2011р., № 1/03 від 31.03.2011р., № 1/04 від 30.04.2011р., № 1/11 від 30.11.2011р.?»Витрати на проведення вказаної експертизи судом попередньо покладенні на відповідача. Вказаною ухвалою господарського суду також було зупинено провадження у справі.

У зв'язку з неоплатою відповідачем витрат на проведення судової експерти, матеріали справи №5015/6478/11 супровідним листом від 29.02.2012р. № 986 повернуто господарському суду без виконання вимог ухвали суду від 27.12.2011р.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 12.03.2012р. провадження у справі №5015/6478/11 поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором, у відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочином, згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, сторонами не заперечується, а матеріалами справи підтверджено, що за період листопад 2010р. -квітень 2011р. позивачем поставлено відповідачу молочної сировини на загальну суму 293 205,19 грн., з них за спірний період, а саме: листопад 2010р., січень -квітень 2011р. - 204 665,55 грн., що підтверджується наявними у справі відповідними приймальними квитанціями.

Суд відзначає, що між сторонами немає спору з приводу загального розміру поставленої позивачем та прийнятої відповідачем молочної сировини за період листопад 2010р. -квітень 2011р., в тому числі за спірний період, немає спору також щодо загального розміру здійснених відповідачем оплат за поставлену продукцію за вказаний період. Тобто спору про загальний розмір, загальну вартість та оплату поставок у спірний період між сторонами немає.

Матеріалами справи підтверджується факт проведення відповідачем в готівковій та безготівковій формі часткової оплати вартості отриманої від позивача молочної сировини.

Суд також відзначає, що між позивачем та відповідачем немає спору з приводу зарахування часткової оплати молочної сировини, що проводилась відповідачем в безготівковій формі шляхом банківського переказу, за винятком зарахування суми в розмірі 2 828,20 грн., яка утворилась внаслідок переплати відповідача у грудні місяці 2010р. і у зв'язку з цим зарахована позивачем в погашення боргу за жовтень 2010р., висновок суду про що буде наведено нижче по тексту даного рішення. При цьому матеріалами справи підтверджується зарахування позивачем вказаних платежів, окрім вказаної суми в розмірі 2 828,20 грн., відповідно до вказаних відповідачем призначень платежів у платіжних дорученнях, наявних в матеріалах справи. Наведене узгоджується з приписами ст.ст. 1089, 1090 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», вимогами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного Банку України від 21.01.2004р. № 22.

Відтак, матеріалами справи підтверджується часткова оплата відповідачем в безготівковій формі за поставлену позивачем молочну сировину:

в листопаді 2010р. в розмірі 46 617,88 грн. з поставленого товару на суму 69 095,65 грн. До оплати підлягає сума в розмірі 22 477,77 грн.;

в грудні 2010р. в розмірі 91 367,84 грн. з поставленого товару на загальну суму 88 539,64 грн. Переплата відповідача становить 2 828,20 грн., яка позивачем зарахована в погашення заборгованості за жовтень 2010р. згідно приймальної квитанції №1/10 від 31.10.2010р.;

в січні 2011р. в розмірі 27 000,00 грн. з поставленого товару на суму 64 768,90. До оплати підлягає сума в розмірі 37 768,90 грн.;

в лютому 2011р. в розмірі 34 000,00 грн. з поставленого товару на суму 36 515,00 грн. До оплати підлягає сума в розмірі 2 215,00 грн.;

в березні 2011р. в розмірі 18 000,00 грн. з поставленого товару на суму 28 446,00 грн. До оплати підлягає сума в розмірі 10 446,00 грн.;

в квітні 2011р. відповідачем не проводилась оплата за поставлений товар на суму 5 840,00 грн., тому до оплати підлягає сума в розмірі 5 840,00 грн.

Загальна сума здійсненої відповідачем оплати в безготівковій формі за період листопад 2010р. -квітень 2011р. становить 216 985,72 грн., з яких у цей період позивачем зараховано 214 157,52 грн. (враховуючи переплату за грудень в сумі 2 828,20 грн.), з них у спірний період (листопад 2010р., січень -квітень 2011р.) позивачем зараховано 125 617,88 грн.

Крім цього, суд також відзначає, що відповідачем проводилась оплата за поставлений позивачем товар готівковими коштами, що підтверджується видатковими касовими ордерами з призначенням платежу «за молоко»та відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів, а саме:

видатковий касовий ордер №797 від 05.11.2010р. на суму 3 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №247),

видатковий касовий ордер №805 від 12.11.2010р. на суму 5 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №250),

видатковий касовий ордер №860 від 22.11.2010р. на суму 1 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №256),

видатковий касовий ордер №865 від 24.11.2010р. на суму 9 900,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №260),

видатковий касовий ордер №874 від 01.12.2010р. на суму 3 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №267),

видатковий касовий ордер №945 від 31.12.2010р. на суму 9 900,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №290),

видатковий касовий ордер №57 від 27.01.2011р. на суму 7 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №20),

видатковий касовий ордер №60 від 31.01.2011р. на суму 4 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №24),

видатковий касовий ордер №97 від 18.02.2011р. на суму 4 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №37),

видатковий касовий ордер №145 від 24.03.2011р. на суму 3 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №60),

видатковий касовий ордер №161 від 05.04.2011р. на суму 3 000,00 грн. (квитанція до прибуткового касового ордеру №76).

Разом відповідачем за період листопад 2010р. -квітень 2011р. проведено оплату в готівковій формі за отриману від позивача молочну сировину на загальну суму 52 800,00 грн., з яких у спірний період позивачем зараховано лише суму в розмірі 19 883,00 грн., решту суми в розмірі 32 917,00 грн. зараховано в погашення боргу за вересень -жовтень 2010р.

Повне встановлення судом всіх обставини справи дозволяє зробити висновок про те, що між сторонами має місце спір з приводу правильності проведених позивачем зарахувань в оплату за поставлену в період листопад 2010р. -квітень 2011р. молочну сировину, яку відповідач здійснював в готівковій формі в сумі 32 917,00 грн. (52 800,00 грн. -19 883,00 грн.) згідно вищевказаних видаткових касових ордерів з призначенням платежу «за молоко», виписаних у грудні 2010р. - квітні 2011р., а також спір з приводу зарахування суми в розмірі 2 828,20 грн., що становить переплату відповідача за грудень 2010р. в безготівковій формі. Тобто, між сторонами має місце спір з приводу зарахування позивачем суми в розмірі 35 745,20 грн. (32 917,00 грн. + 2 828,20 грн.), що сплачувалась відповідачем в період грудень 2010р. -квітень 2011р.

Відповідно до приписів ст. 534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Так, за поставлену в листопаді 2010р. молочну сировину згідно приймальної квитанції №1/11 від 30.11.2010р., позивачем зараховано в оплату суму в розмірі 19 883,00 грн., що проведена відповідачем згідно наступних видаткових касових ордерів:

№797 (ПКО №247) від 05.11.2010р. на суму 3 000,00 грн.,

№805 (ПКО №250) від 12.11.2010р. на суму 5 000,00 грн.,

№860 (ПКО №256 від 22.11.2010р.) на суму 1 000,00 грн.,

№865 (ПКО №260) від 24.11.2010р. на суму 9 900,00 грн.,

№874 (ПКО №267) від 01.12.2010р. на суму 983,00 грн. із загальної суми 3 000,00 грн. (оскільки 2 017,00 грн. з якої призначенні позивачем в зарахування за грудень 2010р., однак фактично зараховані в погашення заборгованості за жовтень 2010р.).

Також позивачем зараховано в погашення заборгованості за вересень 2010р. здійсненні відповідачем готівкові платежі на загальну суму 27 268,00 грн. відповідно до видаткових касових ордерів:

№57 (ПКО №20) від 27.01.2011р. на суму 7 000,00 грн.,

№60 (ПКО №24) від 31.01.2011р. на суму 4 000,00 грн.,

№97 (ПКО №37) від 18.02.2011р. на суму 4 000,00 грн.,

№145 (ПКО №60) від 24.03.2011р. на суму 3 000,00 грн.,

№161 (ПКО №76) від 05.04.2011р. на суму 3 000,00 грн.,

№945 (ПКО №290) від 31.12.2010р. на суму 6 268,00 грн. із загальної суми 9 900,00 грн. (3 632,00 грн. з яких позивачем зараховано в погашення заборгованості за жовтень 2010р.).

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в підтвердження існування заборгованості відповідача перед позивачем за період вересень -жовтень 2010р., позивачем вказаний факт не доведений, у свою чергу, відповідачем така заборгованість станом на момент здійснення готівкової оплати відповідно до зазначених вище видаткових касових ордерів, виданих в грудні 2010р. -квітні 2011р. в якості оплати за поставлену позивачем молочну продукцію у листопаді 2010р. -квітні 2011р., а також на момент виникнення переплати в сумі 2 828,20 грн. в грудні 2010р. у безготівковій формі, заперечується. Більше того, розрахунки між позивачем та відповідачем за період вересень -жовтень 2010р. не є предметом даного спору. За наведеного, за наявних матеріалів справи суд не вбачає за можливе встановити наявність чи відсутність факту заборгованості відповідача за період вересень -жовтень 2010р., а, отже, надати оцінку та перевірити правильність проведених позивачем зарахувань в сумі 35 745,20 грн. в погашення заборгованості за період вересень -жовтень 2010р., які, як свідчать матеріали справи та стверджує позивач, проводилась не за наростаючим підсумком, а вибірково. Не виявилось можливим і провести судову економічну експертизу цей предмет, що була призначена судом за клопотанням відповідача, однак ним не оплачена.

Тому зважаючи на викладене, суд вбачає за можливе захистити порушене право позивача та вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами, враховуючи межі даного спору, обумовленні предметом та підставою виникнення спору, виходячи зі загальної вартості поставленої позивачем за період листопад 2010р. -квітень 2011р. молочної сировини, загальної суми проведеної відповідачем оплати в готівковій та безготівковій формі за вказаний період.

При цьому суд відзначає, що позивач не позбавлений права в окремому судовому порядку звернутися до відповідача з позовом про стягнення заборгованості за період вересень -жовтень 2010р. у випадку її наявності та підтвердження первинними документами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, протягом листопада 2010р. -квітня 2011р. позивач поставив відповідачу молочної сировини на загальну суму - 293 205,19 грн. За вказаний період відповідачем в користь позивача проведено оплату за вказаний товар на загальну суму 269 785,72 грн. (216 985,72 грн. + 52 800,00 грн.). Тому до стягнення з відповідача підлягає сума в розмірі 23 419,47 грн. Відтак, суд частково задовольняє заявлений позивачем позов та стягує з відповідача суму борг в розмірі 23 419,47 грн.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що відповідачем залишена без виконання вимога-претензія позивача від 11.07.2011р. №35, а також беручи до уваги встановлену судом за спірний період суму боргу відповідача перед позивачем в розмірі 23 419,47 грн., на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, судом здійснено перерахунок наданого позивачем в матеріали справи розрахунку 3 % річних за період з 21.07.2011р. по 13.10.2011р. Тому з заявлених позивачем до стягнення 413,34 грн. 3 % річних до задоволення підлягає 163,62 грн.

Разом з тим, суд відмовляє відповідачу у зарахуванні зустрічних однорідних вимог перед позивачем на суму 2 642,40 грн., оскільки відповідачем не доведено, а в матеріалах справи відсутні належні докази в підтвердження моменту виникнення у позивача обов'язку по оплаті за марлю медичну, отриману останнім по накладній №1 від 24.01.2011р. на суму 242,40 грн., та насос, отриманий останнім по накладній від 21.03.2011р. №920 на сум 2 400,00 грн.

Згідно ст. 601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

При цьому сторони не позбавлені права провести таке зарахування в позасудовому порядку за наявності достатніх для цього підстав, визначених ст. 601 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати суд покладає на відповідача пропорційно пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 202, 625, 601, 626 Цивільного кодексу України та ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-німецького підприємства «Скомекс», с. Перетоки Сокальського району Львівської області (код ЄДРПОУ 14338889) на користь Приватної агрофірми «Селекціонер», с. Скоморохи, Сокальського району Львівської області (код ЄДРПОУ 03760600) 23 419,47 грн. основного боргу, 163,62 грн. 3 % річних, 238 грн. 40 коп. судового збору.

В задовленні решти частини позову, а саме, в стягненні 35745 грн. 53 коп. основного боргу та 249 грн. 72 коп. річних, відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України видати наказ на виконання рішення господарського суд

Суддя Матвіїв Р.І.