Рішення № 23604465, 03.04.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2012 р. Справа № 5024/278/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства "Південна транспортно-логістична компанія "Нова" м. Херсон

до: відповідача-1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Снабсудосервіс" м.Херсон

відповідача-2 - державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" м. Севастополь АР Крим

про зобов'язання виконувати умови договорів

за участю представників сторін:

від позивача -уповноважена особа ОСОБА_1

від відповідача -1 - уповноважена особа ОСОБА_2

від відповідача-2 -уповноважена особа ОСОБА_3

Приватне підприємство "Південна транспортно-логістична компанія "Нова" (позивач по справі) звернулось з позовом, яким просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Снабсудосервіс" (відповідач-1) та державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт" (відповідач-2) виконувати умови договору № 110/379 19.10.2010 року.

Крім того, позивач просить зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Снабсудосервіс" виконувати умови договору від 01.04.2011 року на оренду земснаряду, укладеного з позивачем.

Позивач зазначає, що між відповідачами 19.10.2010року укладено договір №110/379 на переробку морського піску на ПК-2 порту, відповідно до якого відповідач-2 прийняв на себе обов'язки здійснювати розвантаження судна відповідача-1 та завантаження на автотранспорт морського піску. При цьому позивач брав на себе обов'язки надати на переробку пісок, у зв'язку з чим між позивачем та відповідачем- 1 було укладено договір оренди земснаряду від 01.04.2011року. Однак, як зазначає позивач, відповідач-2 безпідставно ухилився від виконання договору №110/379 від 19.10.2010року, надіславши відповідачу-1 повідомлення про його розірвання з посиланням на ненадання для переробки узгоджених обсягів піску та несплатою вартості наданих послуг. Як наслідок, відповідач-1 безпідставно відмовляється від виконання обов'язків за договором оренди судна від 01.04.2011року, оскільки оренда судна безпосередньо пов'язана з виконанням портом обов'язків за договором №110/379.

Відповідач-1 посилається на те, що відповідач-2 01.02.2012року надіслав йому повідомлення про розірвання договору на переробку піску №110/379 від 19.10.2010року, що в свою чергу змусило його відмовитися від виконання укладеного з позивачем договору від 01.04.2011 року на оренду земснаряду, оскільки зазначений земснаряд він передав в оренду позивачу саме для перевезення піску на складські площадки порту.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач не є стороною договору №110/379 від 19.10.2010року, між позивачем та відповідачем-2 відсутні господарські правовідносини, він не зазначив які саме його права порушені спірним договором, а тому вважає, що позивач не має права на позов відповідно до ст. 1, 21 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд -

встановив:

Між державним підприємством "Севастопольський морський торговельний порт" (відповідач-2) та товариством з обмеженою відповідальністю "Снабсудосервіс" (відповідач-1) 19.10.2010року був укладений договір №110/379 на переробку морського піску на ПК-2 порту (причал №56).

Строк дії договору було узгоджено сторонами пунктом 5.1 з моменту його підписання до 31.12.2012року.

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 зазначеного договору відповідач-2 зобов'язався відповідно до встановлених тарифів здійснювати переробку на ПК-2, а саме: відвантаження із судна і завантаження на автотранспорт морського піску відповідача-1 в обсягах до 15000тон в місяць з наданням портом складської площадки для одноразового складування переробленого вантажу обсягом до 20000тон.

Згідно з пунктом 2.1.3 договору від 19.10.2010року, в редакції додаткової угоди №1-а від 02.08.2011року, сторони узгодили, що у разі введення портом нових тарифів відповідач-1 сплачує вартість послуг за договором за новими тарифами, але при умові повідомлення портом про зміни не менше ніж за 90 днів до дати їх введення.

В наступному, на виконання умов договору від 19.10.2010року №110/379 на переробку морського піску, між позивачем та відповідачем-1 01.04.2011року укладено договір оренди земснаряда.

Згідно з цим договором, відповідач-1 передав в користування позивача на умовах оренди за плату земснаряд т/х «Берил». При цьому відповідно до договору від 01.04.2011року передбачено обов'язок відповідача-1, як орендодавця, надавати позивачу послуги по управлінню та технічній експлуатації транспорту, по забезпеченню його нормальної та безпечної експлуатації у відповідності з цілями оренди.

Пунктом 2.2 договору від 01.04.2011року також узгоджено, що позивач, як орендар, несе затрати, які виникають у зв'язку із комерційною експлуатацією земснаряду, в тому числі витрати на оплату палива, матеріалів, а також портових та інших зборів. Оплата портових зборів не входить до вартості земснаряду і здійснюється на розрахунковий рахунок відповідача-1 на протязі 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. При цьому, припинення договору на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним лише належним чином.

Належним виконанням є виконання, що відповідає умовам договору та вимогам закону, тобто виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Таким чином, відповідно до вимог ст. 629 ЦК України укладений між відповідачем-1 та відповідачем-2 договір №110/379 від 19.10.2010року на переробку морського піску, а також договір від 01.04.2011року на оренду земснаряда, укладений між позивачем та відповідачем-1, з моменту їх укладення мають силу закону і є обов'язковими до виконання їх сторонами.

Однак матеріалами справи підтверджується, що ДП Севастопольський морський торговельний порт, 01.02.2002року за №ДГ-243 надіслав відповідачу-1 претензію про розірвання договору №110/379 від 19.10.2010року, посилаючись на систематичне порушенням відповідачем-1 істотних умов договору передбачених пунктами 2.2.1, 2.2.3 договору щодо поставки для переробки піску в обумовленій договором кількості та прострочкою оплати послуг порту.

Як наслідок, відповідач-1 заявою від 10.02.2012року повідомив позивача про розірвання договору від 01.04.2011року, посилаючись на те, що внаслідок одностороннього розірвання договору №110/379 від 19.10.2010року на переробку морського піску портом, неможливо виконувати взяті зобов'язання за договором оренди судна .

Розглядаючи позовні вимоги про спонукання відповідачів до виконання договорів від 19.10.2010року та від 01.04.2011року, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України та п.1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно з вимогами ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач-2 01.02.2012року звернувся до відповідача-1 з пропозицією про розірвання договору 110/379 від 19.10.2010року на переробку морського піску, посилаючись на систематичне порушенням відповідачем-1 істотних умов договору передбачених пунктами 2.2.1, 2.2.3.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Крім того, відповідно до ст. 38 ГПК України, забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Однак відповідачем-2 не надано суду обґрунтування підстав розірвання договору від 19.10.2010року та порушенням відповідачем-1 істотних умов договору передбачених пунктами 2.2.1, 2.2.3.

Так, відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 2.2.1 договору №110/379 від 19.10.2010року відповідач-2 зобов'язався відповідно до встановлених тарифів здійснювати переробку на ПК-2, а саме: відвантаження із судна і завантаження на автотранспорт морського піску відповідача-1 в обсягах до 15000тон в місяць з наданням портом складської площадки для одноразового складування переробленого вантажу обсягом до 20000тон. Таким чином конкретна кількість піску, яку відповідач-1 повинен передати на переробку відповідачу-2 договором не визначена, зазначена лише місячна максимальна кількість -до 15000тон в місяць.

Жодних належних доказів в розумінні ст. 32, 34 ГПК України на підтвердження факту невиконання відповідачем-1 обов'язків за пунктами 1.1, 1.2, 2.2.1 договору відповідач-2 суду не надав. Не надано ним і документального підтвердження прострочки оплати відповідачем-1 послуг в порядку, передбаченому пунктом 2.2.3 договору, з урахуванням змін внесених в пункт 2.1.3 договору додатковою угодою №1-а від 02.08.2011року, відповідно до якої в разі введення нових тарифів, порт зобов'язаний повідомити про це відповідача-1 не пізніше ніж за 90 діб до дати їх введення. Доказів повідомлення відповідача-1 про зміну тарифів за 90 днів відповідач-2 суду не надав.

Таким чином, відповідач-2 не підтвердив належними доказами невиконання відповідачем-1 істотних умов договору, чим не довів наявності підстав дострокового розірвання договору.

До того ж, як зазначено вище, зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. Згоди між сторонами щодо розірвання договору №110/379 від 19.10.2010року не було досягнуто. Доказів звернення відповідача-2 до суду з позовом про дострокове розірвання договору до матеріалів справи також не надано.

Зазначене свідчить про те, що договір №110/379 від 19.10.2010року є чинним і відповідно до ст. 629 ЦК України обов'язковим до виконання сторонами, а тому вимоги позивача про спонукання відповідача-1 та відповідача-2 виконувати умови цього договору обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Як наслідок, підлягають задоволенню і вимоги позивача до відповідача-1 про спонукання виконувати умови договору від 01.04.2011 року на оренду земснаряду, оскільки як було встановлено в засіданні суду, саме на підставі повідомлення порту про дострокове розірвання договору на переробку морського піску, що унеможливлювало використовувати земснаряд за його цільовим призначенням, відповідач-1 повідомив позивача про розірвання договору оренди земснаряду від 01.04.2011року. Інших підстав ухилення від виконання договору оренди земснаряду судом не встановлено.

При цьому суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, частини 2 статті 20 ГК України визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів, шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсним актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству та порушують права і законні інтереси позивача; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміна господарських правовідносин.

Зобов'язання виконувати умови договорів є способом відновлення порушеного права позивача та припиненням дій, які створюють загрозу такого порушення, тому зазначений спір відповідає способам захисту встановленим ст.. 20 ГК України, ст..16 ЦК України і підлягає розгляду в господарському суді.

Судом відхиляються посилання відповідача-2 на те, що позивачем не зазначено, яке саме його право порушено при звернені з позовом про зобов'язання відповідача-1 та відповідача-2 виконувати умови договору №110/379 19.10.2010 року, оскільки в засіданні суду було з'ясовано, що оренда позивачем земснаряду за договором оренди від 01.04.2011року безпосередньо пов'язана з договором №110/379 19.10.2010 року, так як земснаряд було позивачем орендовано з метою експлуатації його за цільовим призначенням, а повідомлення порту про розірвання договору перевалки піску стало наслідком неможливості використання земснаряду за його цільовим призначенням, та поставила під загрозу виконання позивачем обов'язків за договором від 01.04.2011року, так як судно передано йому в оренду саме для переробки піску, який ним перевозився земснарядом на складські площадки порту. До того ж , відшкодування портових і інших зборів відповідно до пункту 2.2 договору від 01.04.2011року покладено також на позивача.

Таким чином, позивач звернувся з позовом про спонукання виконувати умови договорів з метою поновлення свого порушеного права. Обраний ним спосіб захисту відповідає способам захисту встановленим ст. 20 ГК України, ст.16 ЦК України. Судом в ході розгляду справи було встановлено безпідставне ухилення відповідача-1 та відповідача-2 від виконання обов'язків за договорами від 19.10.2010року №110/379 та від 01.04.2011року, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача-1 та відповідача-2 пропорційно від задоволених позовних вимог.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Снабсудосервіс" м.Херсон вул. Полтавська, 97 ідентифікаційний код 31848251 та державне підприємство "Севастопольський морський торговельний порт" м. Севастополь АР Крим пл.. Рахімова, 5 р/р 2600501885154 в СФ ВАТ "Укрексімбанк" МФО 384986 ідентифікаційний код 01125548 виконувати умови договору № 110/379 19.10.2010 року.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Снабсудосервіс" м.Херсон вул. Полтавська, 97 ідентифікаційний код 31848251 виконувати умови договору від 01.04.2011 року на оренду земснаряду, укладеного з приватним підприємством "Південна транспортно-логістична компанія "Нова" м. Херсон Кіндійське шосе, 30 кв. 169 ідентифікаційний код 37125326.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Снабсудосервіс" м.Херсон вул. Полтавська, 97 р/р 26000901026280 Банк ПАТ "ПУМБ" відділення № 1 ПАТ "ПУМБ" в м. Херсоні філ. "ПУМБ" у м. Миколаїв МФО 326126 ідентифікаційний код 31848251 на користь приватного підприємства "Південна транспортно-логістична компанія "Нова" м. Херсон Кіндійське шосе, 30 кв. 169 ідентифікаційний код 37125326 інші реквізити невідомі -1073грн.00коп. судового збору.

5.Стягнути з державного підприємства "Севастопольський морський торговельний порт" м. Севастополь АР Крим пл.. Рахімова, 5 р/р 2600501885154 в СФ ВАТ "Укрексімбанк" МФО 384986 ідентифікаційний код 01125548 на користь приватного підприємства "Південна транспортно-логістична компанія "Нова" м. Херсон Кіндійське шосе, 30 кв. 169 ідентифікаційний код 37125326 -1073грн.00коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя З.І. Ємленінова

Дата підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 10.04.2012