Рішення № 23604396, 19.04.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 квітня 2012 р. Справа № 5010/305/2012-П-2/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора м.Калуша, вул. Грушевського, 93, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, в інтересах держави, в особі Комунального підприємства "Екосервіс", вул. Хмельницького, 82, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, 77300

про стягнення заборгованості в сумі 1647,92 грн., в тому числі 1410,92 грн. боргу за надані послуги по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів, 39,11 грн. пені, 128,49 грн. інфляційних та 69,4 грн. 3% річних

за участю представників сторін:

від прокуратури: Вороняк Ганна Євгенівна - старший помічник прокурора, (посвідчення №169)

від позивача: ОСОБА_3 - провідний юрист, (довіреність №2 від 04.01.2012р.)

Від відповідача: представники не з"явилися

Прокурор м.Калуша, в інтересах держави, в особі Комунального підприємства "Екосервіс" (далі Позивач) звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі Відповідач) заборгованості в сумі 1647,92 грн., в тому числі 1410,92 грн. боргу за надані послуги по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів, 39,11 грн. пені за період прострочки з 16.03.11 по 15.03.12, 128,49 грн. інфляційних за період з квітня 2009 року по лютий 2012 року та 69,4 грн. - 3% річних за період з 16.03.09 по 15.03.12.

Позивач та прокурор в засіданні суду позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Представник позивача на вимогу суду подав для долучення до матеріалів справи акт звірки розрахунків від 31.03.2012р., розрахунок боргу та пені.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 21.03.12 та 03.04.12, які направлялись відповідачу за місцем його реєстрації, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.17), про причини неявки суд не повідомив, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав .

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (витяг про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.17).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача та прокурора, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

02.01.09 між Комунальним підприємством "Екосервіс" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №409 Про надання послуг по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів, згідно умов якого відповідач доручає, а позивач надає йому послуги із вивезення та захоронення твердих побутових відходів, накопичуваних у відповідача у кількості 1,0 куб. м. в місяць, та знешкодженню (захороненню) їх на полігоні. При цьому сторони дотримуються положень про санітарну очистку міст України (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.4. договору, вартість вивезення та захоронення куб.м. твердих побутових відходів становить 52,32 грн. з ПДВ.

Згідно п. 3.1. договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги із вивезення та захоронення твердих побутових відходів вноситься не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяця. Форма оплати послуг здійснюється після надання рахунку позивачем відповідачу у готівковій або безготівковій формі.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 28-34), позивач надав відповідачу послуги із вивезення та захоронення твердих побутових відходів загальною вартістю 1410,92 грн.

Однак, в порушення умов Договору, зокрема п.3.1, відповідач не розрахувався за надані позивачем послуги, чим порушив умови укладеного договору, в зв"язку з чим станом на 15.03.12 виникла заборгованість в сумі 1410,92 грн.

Наявність заборгованості за надані позивачем послуги в сумі 1410,92 грн. підтверджується актом звірки розрахунків від 31.03.2012р. (а.с.40).

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Якщо у зобов"язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. На час вирішення спору в суді відповідач заперечень проти позову чи доказів оплати заявленої суми боргу не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 1410,92 грн. боргу за надані послуги по вивезенню та захороненню твердих побутових відходів обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Слід визнати обгрунтованими вимоги прокурора щодо стягнення 128,49 грн. інфляційних за період з квітня 2009 року по лютий 2012 року та 69,4 грн. - 3% річних за період з 16.03.09 по 15.03.12, оскільки відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частково обгрунтованою є вимога щодо стягнення 39,11 грн. пені, враховуючи наступне:

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано .

Пунктами 8.1, 8.1.1. договору погоджено, що відповідач несе відповідальність за прострочення терміну платежів за надані послуги - шляхом сплати пені у розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

З врахуванням періоду прострочки, вимог ч.6 ст.232 ГК України, ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування. обгрунтований розмір пені становитиме 36,84 грн. В решті стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 1410,92 грн. основногу боргу, 36,84 грн. пені, 128,49 грн. інфляційних та 69,4 грн. - 3% річних.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1607,28 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст.179, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 614, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Прокурора м.Калуша в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Екосервіс" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1647,92 грн. заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 77300, код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Екосервіс", вул. Б. Хмельницького, 82, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300 (код 31789191) -1410 (одну тисячу чотириста десять) грн. 92 коп. основногу боргу, 36 (тридцять шість) грн. 84 коп. пені, 128 (сто двадцять вісім) грн. 49 коп. інфляційних та 69 (шістдесят дев"ять) грн. 40 коп. - 3% річних.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 77300, код НОМЕР_1) в доход Державного бюджету (номер рахунку 31219206783002, одержувач: УДКСУ у м. Івано-Франківську, МФО одержувача: 836014, ЄДРПОУ одержувача: 37952250, код класифікації доходів: 22030001, назва коду класифікації доходів: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), назва суду: господарський суд Івано-Франківської області) - 1607 (одну тисячу шістсот сім) грн. 28 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Круглова О.М.

повне рішення складено 23.04.12

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

__помічник судді Шунтов О. М. 23.04.12