УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 квітня 2012 року Справа №2а /0470/10380/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопчук Т.С.(доповідач)
Суддів Божко Л.А., Лукманової О.М.
З участю секретаря Рябоченко Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2011 року у справі
за адміністративним позовом ТОВ «Торговий дім «Профіль України»до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про визнання скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ «Торговий дім «Профіль України»16.08.2011 року звернувся із адміністративним позовом до суду до відповідача Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень №0101342301 від 12.05.2011 року, №0101352301 від 12.05.2011 року, №0101902301 від 5.07.2011 року, №0101952301 від 5.07.2011 року.
Відповідач заперечував проти позову та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 4 жовтня 2011 року позов задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення№0101342301 від 12.05.2011 року, №0101352301 від 12.05.2011 року, №0101902301 від 5.07.2011 року, №0101952301 від 5.07.2011 року.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач Лівобережна міжрайонна Державна податкова інспекція м. Дніпропетровська подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову , якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Торговий дім «Профіль України»зареєстровано в Лівобережній міжрайонній Державній податковій інспекції м. Дніпропетровська як платник податку на додану вартість.
Відповідачем Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Торговий дім «Профіль України»з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компанія Імхотеп»,ТОВ «Компанія «Кентавр»,ТОВ «Промислова Компанія «Прометей», ТОВ «КОМПАНІЯ «Альфа Інвест», ТОВ «Промислово-Інвестиційна-Компанія», ТОВ «ФІК «Мілена»за період з 1.04.2008 року по 14.03.2011 року, за результатами якої складено акт №1386/232/35203742 від 20.04.2011 року(т.1 а.с.91-133).
Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивач порушив приписи ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України ) по правочинах , укладених з ТОВ «Компанія Імхотеп»,ТОВ «Компанія «Кентавр», ТОВ «ФІК «Мілена», договори з зазначеними контрагентами визнані відповідачем нікчемними.
На підставі акту перевірки №1386/232/35203742 від 20.04.2011 року відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення №0101342301 від 12.05.2011 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 955 699,48 грн. та штрафних (фінансових) санкцій на суму 238 924,87 грн., застосованих за порушення ТОВ «ТД Профіль України»п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.19 94р. №334/94-ВР(т.1 а.с.34); та податкове повідомлення-рішення №0101352301 від 12.05.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 761 559,60 грн. та штрафних санкцій на суму 190390 грн., застосованих за порушення п.1.4 ст.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР(т.1 а.с.35).
За результатами адміністративного оскарження позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень, ДПА у Дніпропетровській області рішенням №19626/10125-008 від 01.07.2011 року скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення №010352301 від 12.05.2011 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість збільшено на 3000 грн. суми основного платежу і на 750 грн. суми штрафної (фінансової) санкції, податковим повідомленням-рішенням №0101342301 від 12.05.2011 року податок на прибуток збільшено на 1 075 171,93 грн. суми основного платежу і на 268 767,98 грн. суми штрафної санкції.
На підставі рішення про результати розгляду скарги відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення №0101902301 від 5.07.2011 року про нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток(т.1 а.с.36), та податкове повідомлення-рішення №0101952301 від 5.07.2011 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на вищезазначені суми (т.1 а.с.37).
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються, зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Згідно з п.5.11 ст.5 Закону №334/94-ВР установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється
Із матеріалів справи вбачається , що між позивачем та контрагентами ТОВ «Компанія Імхотеп»,ТОВ «Компанія «Кентавр»,ТОВ «Промислова Компанія «Прометей», ТОВ «Компанія «Альфа Інвест», ТОВ «Промислово-Інвестиційна-Компанія», ТОВ «ФІК «Мілена»за період з 1.04.2008 року по 14.03.2011 року здійснені фінансово-господарські операції, що підтверджується відповідними первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україн», а саме: видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, картками складського обліку, відповідно до яких придбаний у контрагентів товар ТОВ «ТД Профіль України»був використаний в господарській діяльності, з нього виготовлена кінцева продукція, яка реалізована покупцям, позивачем одержаний прибуток, який був обкладений податком, що є підставою для відображення таких документів в бухгалтерському та податковому обліку.
В силу викладеного позивач правомірно включив до складу валових витрат відповідних періодів витрати з придбання товару у контрагентів, оскільки мав необхідні розрахункові, видаткові, транспортні та інші документи, які є підставою для включення витрат з придбання цього товару до складу валових витрат відповідних податкових періодів
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу ст.19 Конституції України, ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.20 Податкового кодексу України відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.
Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладених позивачем правочинів, а саме: рішення суду про визнання їх такими або вирок суду відносно посадових осіб ТОВ «ТД «Профіль України», який би свідчив про наявність умислу у діях посадових осіб ТОВ «ТД Профіль України»на порушення публічного порядку при укладанні угод, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність правочинів зроблений на припущеннях , факт дійсного виконання позивачем та його контрагентами господарських угод, які визнані Лівобережною МДПІ нікчемними, доведений матеріалами справи.
Крім того в висновках до акту перевірки зазначено, що ТОВ «ТД Профіль України»порушені статті 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Компанія «Імхотеп», ТОВ «ФІК «Мілена», ТОВ «Компанія «Кентавр».
В той же час, Лівобережною МДПІ зменшено валові витрати та податковий кредит ТОВ «ТД Профіль України»у відповідних податкових періодах по правочинам, укладеним не тільки із зазначеними підприємствами, а також по правочинам, укладеним з ТОВ «Промислова Компанія «Прометей», ТОВ «Компанія «Альфа Інвест», ТОВ «Промислово-Інвестиційна-Компанія», хоча в акті перевірки не зазначено жодних підстав визнання нікчемними правочинів, укладеними з цими підприємствами.
З огляду на зазначене вище, суд першої інстанції дійшов вірних висновків про те, що в діях ТОВ «ТД Профіль України»відсутні порушення вимог п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону №334/94-ВР, а тому донарахування позивачу відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями №0101342301 від 12.05.2011 року, та №0101902301 від 5.07.2011 року податкового зобов'язання з податку на прибуток, і суми штрафних санкцій не засновано на законі.
Згідно п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання. Наявність договорів, документів первинного обліку та документів, що свідчать про розрахунок є доказом того, що поставка відбулася.
Відповідно до пп.7.2.3, 7.2.6. п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
У відповідності з пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Матеріалами справи підтверджено, що в момент постачання товару контрагентами позивача виписані податкові накладні, оформлені належним чином, ці контрагенти зареєстровані платниками податку на додану вартість на момент вчинення господарських операцій, подавали звіти до відповідних податкових органів і Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська під час проведення перевірки не встановлено розбіжностей згідно АІС «Перелік платників податків за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»між даними ТОВ «ТД Профіль України»та даними його контрагентів.
Матеріалами справи доведено, що ТОВ «ТД Профіль України»здійснені розрахунки з ТОВ «Компанія «Імхотеп»ТОВ «Компанія «Кентавр», ТОВ «Промислова Компанія «Прометей», ТОВ «Компанія «Альфа Інвест», ТОВ «Промислово-Інвестиційна-Компанія», ТОВ «ФІК «Мілена»за поставлені цими підприємствами товарно-матеріальні цінності в повному обсязі, а саме: видані векселі, акти приймання-передачі векселів, акти пред'явлення векселів до оплати, акти приймання-передачі погашених векселів, позивачем правомірно розраховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість, при цьому не одержано податкової вигоди у зв'язку з тим, що ним придбавалися товарно-матеріальні цінності за середньо ринковими цінами, в результаті реалізації готової продукції одержаний прибуток, контрагенти також одержали прибуток, оскільки у відповідних періодах, за даними Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, контрагенти нарахували податкові зобов'язань з ПДВ та включали суми продажу до складу валових доходів.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень з боку ТОВ «ТД Профіль України» п.1.4 ст.1, пп.7.2.3, пп.7.2.6 п. 7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, в силу викладеного податкові повідомлення-рішення №0101352301 від 12.05.2011 року, №0101952301 від 5.07.2011 року про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість суперечать вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню .
Доводами апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовуються.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що період господарської діяльності позивача з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року з питань дотримання вимог податкового законодавства перевірений Лівобережною МДШ м. Дніпропетровська, про що свідчить акт перевірки №1912/23/35203742 від 17 березня 2010 року(т.1 а.с.40-84), згідно висновків акту при здійсненні господарських операцій відповідачем не встановлено порушень позивачем в оформленні та віднесенні до складу податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по фінансово-господарських операціях на підставі правочинів, укладених з ТОВ «Компанія «Імхотеп»ТОВ «Компанія «Кентавр», ТОВ «Промислова Компанія «Прометей», ТОВ «Компанія «Альфа Інвест», ТОВ «Промислово-Інвестиційна-Компанія», ТОВ «ІК «Мілена», а також не встановлено недостатності первинних документів.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України , суд апеляційної інстанції погоджується, що висновок суду першої інстанції про визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. є обґрунтованим та вірним
За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.І ст.198, ст. ст.200, 205, 206 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Лівобережної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року у справі №2а/0470/10380/11 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Прокопчук Т.С
Судді: Божко Л.А.
Лукманова О.М.
"03" квітня 2012 р.
Судове рішення № 23598277, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.04.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9101/157739/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: