Ухвала суду № 23596043, 27.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7232/11/0170/11

27.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін: сторони не з'явились

розглянувши Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 14.10.11 у справі № 2а-7232/11/0170/11

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Фіолент" (вул. Київська, 34/2, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95017)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2011 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент»задоволено: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0000950700 від 27.04.2011, яким Відкритому акціонерному товариству «Завод «Фіолент»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 9447,00грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0000980700 від 28.04.2011, яким Відкритому акціонерному товариству «Завод «Фіолент»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 9447,00грн., вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга.

Вказуючи на допущені, на думку відповідача, судом неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати постановлене судом першої інстанції рішення та відмовити у задоволенні позову.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим прийняті податкові повідомлення-рішення:

-№0000950700 від 27.04.2011, яким Відкритому акціонерному товариству «Завод «Фіолент»з меншено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011року у розмірі 9447,00грн. ;

- №0000980700 від 28.04.2011, яким Відкритому акціонерному товариству «Завод «Фіолент»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010року у розмірі 9447,00грн.;

-податкове повідомлення-рішення №0000990700 від 28.04.2011, яким Відкритому акціонерному товариству «Завод «Фіолент»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011року у розмірі 15787,00грн.

Передумовою зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011року у розмірі 9447,00грн., зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2010року у розмірі 9447,00грн.,зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011року у розмірі 15787,00грн. став акт №149/07-00/14309586 від 15.04.2011 документальної позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок підприємства у банку за січень 2011року, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувався в період з 01.12.2010 до 31.12.2010.

Перевіркою встановлені порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010року на 9447,00грн., та відповідно у порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України завищено суму бюджетного відшкодування за січень 2011року у сумі 9447,00грн. також встановлені порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту188.1 статті 188, статті 191, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.17 статті 200, пункту 200.14 статті 200, пунктів 200.1, 201.14, 201.15 статті 201 Податкового кодексу України -завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011року у сумі 15787,00грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції встановив помилковість висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року та про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2011 року про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «ТК Алуніт», ПП «Севелітстрой», які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Судова колегія погоджується з висновками суду через наступне. Законодавством встановлено, що єдиною підставою для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є належним чином оформлена податкова накладна.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що податкові накладні, на підставі як сформовано податковий кредит Відкритого акціонерного товариства «Завод «Фіолент»у грудні 2010року, та суми податку на додану вартість яких виключені відповідачем зі складу податкового кредиту позивача складені відповідно до вимог законодавства, діючого на момент їх складання та містять усі передбачені Законом України «Про податок на додану вартість» реквізити.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що однією із умов отримання платником податку права на податковий кредит є придбання товарів(робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Заявником апеляційної скарги не прийнято до уваги, що позивачем надані відповідні докази, які підтверджують отримання позивачем товарів, робіт та послуг, суми податку на додану вартість по яких виключені відповідачем зі складу податкового кредиту позивача за грудень 2010року, та які підтверджують використання отриманих товарів у господарській діяльності у оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, зокрема, це накладні на отримання товару, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), прибуткові ордери, вимоги на отримання товару зі складу, лімітно-забірні карти.

Слід зазначити, що сума податку на додану вартість по податкових накладних, які виключені відповідачем зі складу податкового кредиту позивача за грудень 2010року, сплачена позивачем у складі вартості поставлених товарів, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту грудня місяця 2010року суми податку на додану вартість, які сплачені у складі вартості поставлених товарів, та були виключені відповідачем зі складу податкового кредиту за перевіряємий період.

Не визнаються судовою колегією твердження в апеляційної скарги про те, що виявлені порушення обґрунтовані відсутністю контрагентів позивача за місцезнаходженням та наявністю розбіжностей за результатами автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні Державної податкової адміністрації України, оскільки порушення вимог законодавства іншими суб'єктами господарської діяльності є підставою для застосуванню заходів відповідальності виключно до таких суб'єктів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем та не може бути підставою для зменшення заявленого позивачем податкового кредиту або бюджетного відшкодування, тому податкове повідомлення-рішення №0000980700 від 28.04.201,є неправомірним.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України (набрав чинності з 01.01.2011).

Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетною відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітної (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені це розділом (пункт 200.2 статті 200 Податкового кодексу України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник попередні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповіді до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду(пункт200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Заявником апеляційної скарги не враховані платіжні доручення, які підтверджують оплату придбаних товарів, по операціям на підставі яких сформовано податковий кредит, а в подальшому заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідачем зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого позивачем у січні 2011рку на підставі від'ємного значення суми податку на додану вартість у грудні 2010року, внаслідок зменшення суми такого від'ємного значення.

Судом першої інстанції безспірно встановлена неправомірність зменшення податкового кредиту ВАТ «Завод «Фіолент»з податку на додану вартість за грудень 2010року. Зменшення бюджетного відшкодування, заявленого на підставі податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010року, є наслідком такого зменшення податкового кредиту, тому також є неправомірним, а відтак податкове повідомлення-рішення №0000950700 від 27.04.2011 є протиправним та підлягає скасуванню.

Податковий кодекс України не встановлює обмежень щодо віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених складі ціни за товари (роботи, послуги) у зв'язку із несплатою такого податковими контрагентами платника.

Отже підставою для включення до податкової кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні вартості товарів, є належним чином оформлена податкова накладна.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідні з пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит ВАТ «Завод «Фіолент»у січні 2011року складені відповідно до вимог законодавства діючого на момент їх складання та містять усі необхідні реквізити.

Тому у відповідача відсутні підстави для виключення зі складу податкового кредиту позивача за січень 2011року спірних сум податку на додану вартість.

Помилковими вважаються доводи апеляційної скарги про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ПП «Севелітстрой»та ТОВ «ТК «Алуніт», оскільки господарські правовідносини між контрагентами позивача та їх контрагентами не мають жодного відношення до господарських операцій, укладених між позивачем та ПП «Севелітстрой», ТОВ «ТК «Алуніт»та не можуть бути підставою для висновку про відсутності реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що законодавством не встановлено необхідний мінімуму трудових ресурсів, складських приміщень та виробничих потужностей необхідний для укладання та виконання правочинів, за якими позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість. Відповідачем не надано доказів, які підтверджують неможливість здійснення зазначених господарських операцій.

Судова колегія звертає увагу на те, що позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують здійсненні господарських операцій із вищевказаними контрагентами, залучені судом до матеріали справи, зокрема приходні ордери, видаткові накладні, докази перевезення товару та його сплати, що повністю узгоджується з приписами пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якої підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.2011 у справі № 2а-7232/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко