Ухвала суду № 23595736, 26.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-15903/10/7/0170

26.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 01.03.12;

представник відповідача, Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим- ОСОБА_1, довіреність № 6 від 03.02.12;

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 02.08.11 у справі № 2а-15903/10/7/0170

за позовом Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" (вул.Леніна, 27, смт. Щебетівка, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим,98187)

до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Кримська, 82-в, м.Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання рішення нечинним,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2010 року Закрите акціонерне товариство "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" звернулось з адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим, уточнивши позовні вимоги просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000512301/0 від 21.06.2010р. на 9229634,00грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення №0000962301/2 від 05.10.2010р. на 9211225,50грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000962301/1 від 27.08.2010р. на 9211255,50 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000962301/3 від 14.12.2010р. на 9211255,50 грн., а також визнати нечинним рішення ДПА України від 29 листопаду 2010 вих. №128559/6/25-0115.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2011 року позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання рішення нечинним - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим :

- № 0000512301/0 від 21.06.2010 р. на 9229634,00 грн.;

- № 0000962301/1 від 27.08.2010 р. на 9211255,50 грн.;

- № 0000962301/2 від 05.10.2010 р. на 9211225,50 грн.;

- № 0000962301/3 від 14.12.2010 р. на 9211225,50 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" 3,40 грн. судового збору.

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні на задоволенні апеляційної скарги наполягав, просив рішення суду першої інстанції скасувати.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняти необґрунтовано та є протиправними.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель"з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. За результатом перевірки складений акту №1002/23-1/31382382 від 10.06.2010р.

З висновків акту перевірки вбачається, що відповідачем, зокрема, було встановлено порушення позивачем п.п. 3.2.5. п.3.2 ст.3 , п.п. 7.2.3. та п.п. 7.2.6. п.7.2, п.п.7.3.1.п.7.3, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами і доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4614817,00 грн., у тому числі:

- за лютий місяць 2009 року в сумі 11375,00 грн.

- за травень місяць 2009 року в сумі 20000,00 грн.,

- за жовтень місяць 2009 року в сумі 1575,00грн.,

- за листопад місяць 2009 року в сумі 4581867,00грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.06.2010р. № 0000512301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 9 229 634,00 грн., з яких за основним платежем 4614817грн., штрафних санкцій 4614817грн. (арк.с.10).

З матеріалів справи вбачається, що позивач в порядку адміністративного оскарження оскаржив вказане рішення. За результатом розгляду скарг позивача були прийняті податкові повідомлення рішення: №0000962301/1 від 27.08.10р. (арк.с.11), яким нараховане податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 9211255,50 грн., з яких основний платіж 4614817грн., штрафні санкції 4596408,50грн. (арк.с.11), №0000962301/2 від 05.10.2010р., яким нараховане податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 9211255,50 грн., з яких основний платіж 4614817грн., штрафні санкції 4596408,50грн. (арк.с.12), №0000962301/3 від 14.12.2010р., яким нараховане податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 9211255,50 грн., з яких основний платіж 4614817грн., штрафні санкції 4596408,50грн. (арк.с.46).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 16.02.2006р. Закритим акціонерним товариством "Завод марочних вин і коньяків "Коктебель" був укладений договір на поставку виноматеріалів №4/06-02 (арк.с.105-108), предметом якого є продаж продавцем - ДП Агрофірма "Завєтноє" виноматеріалів власного виробництва покупцю - ЗАТ "ЗМВК "Коктебель" у кількості, асортименту, номенклатурі та ціни, обумовлених в даному договорі. Загальна (вартість продукції враховуючи ПДВ складається із сум вартості продукції, поставленої на умовах дійсного договору, вказаних у відповідних накладних.

Відповідно до умов п.4 договору №4/06-02 від 16.02.2006р. покупець здійснює оплату виноматеріалів по факту поставки шляхом переводу суми, вказаної у рахунку - фактурі, на банківський рахунок продавця.

27.11.2009р. Закритим акціонерним товариством "Завод марочних вин і коньяків "Коктебель" був укладений договір про відступлення права вимоги б/н, відповідно до ст. 1 якого ЗАТ "Завод марочних вин і коньяків "Коктебель" (Первісний кредитор) передає, а Приватне підприємство "Грона" (Новий кредитор) приймає на себе право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором №4/06-02 від 16.02.2006р. (Основний договір), укладеним між Первісним кредитором та ДП "Агрофірма "Завєтноє" (Боржник). Розмір вимог, що передаються за цим договором складає 22890000,00 грн. Новий кредитор за цим договором одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов'язань за Основним договором (арк.с.84 - 85).

Відповідно до п. 2 договору про відступлення права вимоги б/н від 27.11.2009р. згідно з відступленням права вимоги за цим договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору винагороду у розмірі 22890000,00 грн. шляхом безготівкового перерахування. Строк сплати винагороди до 31 грудня 2010р. (арк.с.84).

З висновку судової економічної експертизи від 31.05.11р. №793 (арк.с.152-159) вбачається, що відповідно до даних аналітичного бухгалтерського обліку ЗАТ "ЗМВК "Коктебель" по балансовому субрахунку 634 станом на 01.11.2009р. дебіторська заборгованість за розрахунками з ДП Агрофірма "Завєтноє" складала 26291373,04 грн., яка в листопаді 2009 р. була зменшена на 22890000,00 грн. бухгалтерською проводкою по Дт 631 Кт 634 і збільшена заборгованість по взаєморозрахунках з ПП "Грона" на 22890000,00 грн. За даними оборотно-сальдової відомості ЗАТ "ЗМВК "Коктебель" по балансовому субрахунку 631 станом на 31.12.2009р. заборгованість ПП "Грона" перед ЗАТ "ЗМВК "Коктебель" складає 22890000,00 грн., що підтверджене також актом звірення взаєморозрахунків ЗАТ "ЗМВК "Коктебель" та ПП "Грона" за 01.11.2009р. - 26.05.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що дебіторська заборгованість ДП Агрофірма "Завєтноє" перед ЗАТ "ЗМВК "Коктебель" утворилась за рахунок попередньої оплати продукції, яка не була поставлена ДП Агрофірма "Завєтноє" покупцю - ЗАТ ЗМВК "Коктебель" за умовами договору на поставку виноматеріалів №4/06-02 від 16.02.2006р. В результаті, станом на 01.11.2009р. дебіторська заборгованість за розрахунками із ДП Агрофірма "Завєтноє" складала 26291373,04 грн., враховуючи її наявність станом на 01.01.2009р. у сумі 20847915,54 грн.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість"(що діяв у період, який перевірявся), об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно п.4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загально державних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (послуг), згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних) таким платником податку.

Розмір податку на додану вартість встановлений п.п.6.1.1. п.6.1. статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість", згідно з яким податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податків як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбутковування в касі платника податків, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документу, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Стосовно операції по відступлення вимог боргу, то, відповідно до абзацу другому п.п.3.2.5 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, житлові чеки, земельні бони та деривативи.

Згідно із п.1.10 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", факторинг - операція з переуступки першим кредитором прав вимоги боргу третьої особи другому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу першому кредитору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ЗАТ "Завод марочних вин і коньяків "Коктебель" у період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р. здійснювало попередньо оплату продукції за договором на поставку виноматеріалів №4/06-02 від 16.02.2006р., яка сформувала дебіторську заборгованість ДП Агрофірма "Завєтноє" перед ЗАТ "ЗМВК "Коктебель" станом на 01.11.2009р. у сумі 26291373,04 грн., а отже уступка права вимоги за договором про відступлення права вимоги б/н від 27.11.2009р. є факторинговою операцією, об'єктом якої є валютні цінності, а саме грошові кошті у національній валюті України, і, відповідно до п.п.3.2.5 п.3.2 ст.3 Закону про ПДВ, дана господарська операція не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виконання договорів про відступлення права вимоги б/н від 27.11.2009р. з ПП "Грона" та №4/06-2 на поставку виноматеріалів з ДП Агрофірма "Завєтноє" від 16.02.2006р. не є об'єктом оподаткування ПДВ, що знайшло свого підтвердження у висновках судової економічної експертизі проведеної у цій справі.

Щодо висновків відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 36816,35грн. судом першої інстанції вірно встановлено їх необґрунтованість з наступного.

Згідно акту перевірки, в цій частині, відповідачем було встановлено порушення позивачем п.п.7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - безпідставне формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі отриманих від ТОВ фірма "Будторг", ТОВ "Альянс-Стандарт", ПП "фірма "Крим -Стілл" податкових накладних. Відповідач зробив висновок, що таки податкові накладні виписані безпідставно, в зв'язку з чим підстави для формування податкового кредиту відсутні. При цьому відповідач керувався даними бухгалтерського обліку позивача та даними податкових накладних, на підставі встановлення розбіжності в яких ним були зроблені висновки про безпідставність виписки таких накладних.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, у зв'язку з чим думка ДПІ про необхідність включення ПДВ в податковий кредит в періодах до одержання податкової накладної не ґрунтується на вимогах закону.

Враховуючи зазначене, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права у позивача на податковий кредит є дата фактичного отримання ним податкових накладних.

Згідно до положень абзаців 1,2 п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Судом першої інстанції встановлено, що такої скарги від позивача не надходило та враховуючи положення зазначених норм право особи на подачу такої скарги не можна розуміти як її обов'язок, а отже вірним є висновок суду першої інстанції про необґрунтованість висновку про порушення позивачем п.п. 7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновку відповідача про те, що податкові накладні виписані безпідставно оскільки згідно таких даних не підтверджується оплата та отримання товару (робіт, послуг) на суму вказану в податкових накладних, так як в акті перевірки відповідач керується даними бухгалтерського обліку станом раніше ніж дата фактичної виписки податкових накладних, зазначених в акті перевірки.

Враховуючи все вище викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія зазначає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для скасування судового рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 02.08.11 у справі № 2а-15903/10/7/0170 за позовом Закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання рішення нечинним - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 квітня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова