Постанова № 23594731, 13.03.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-4258/09/0170/23

13.03.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представника відповідача, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим - ОСОБА_2, довіреність № 2882/9/10-0 від 05.09.11

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Алексєєва Т.В.) від 03.06.11 у справі № 2а-4258/09/0170/23

за позовом Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча в особі Філії Агроцех №62 Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вул.Перемоги, буд.36, Новоандріївка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97511)

до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим (вул.Бєлова, 2, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2011 адміністративний позов Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім.Ілліча в особі Філії Агроцех №62 Дочірнього підприємства "Ілліч-Агро Крим" Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №0001491701/0 від 06.10.08, №0001491701/1 від 10.12.08, №0001491701/2 від 25.02.2009 на суму 696,71грн. з податку на доходи найманих працівників.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі №0000752301/2 від 25.02.2009, 000752301/1 від 10.12.2008, 000752301/0 від 06.10.2008 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 1807,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 903,50грн.

В інший частині позов залишено без задоволення.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.2011 та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.

Правом на участь у судовому засіданні позивач не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач провів виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за результатами якої 23.09.2008 був складений акт №1453/23-02/34383242.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.8.3.1. п.8.3 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 25944 грн., а також п.п.8.1.1. п.8.1. ст.8, п.1.15., п.1.2. ст.1, п.3.4. ст.3, п.п.4.2.1. п.4.2. ст.4 Закону України "Про податок з доходу фізичних осіб".

Зокрема в акті зазначено, що позивачем невірно визначено суму амортизації у розмірі 103777 грн., у тому числі за періодами 1 кв. 2007 року - 37 грн., 2 кв. 2007 року - 94792 грн., 3 кв. 2007 року - (- 875) грн., 4 кв. 2007 року - 9823 грн. у зв'язку з тим, що позивачем не були здійсненні витрати на придбання основних фондів, у зазначеному ним розмірі.

Також, у вказаному акті перевірки, відповідач дійшов висновку, що позивачем здійснено утримання податку з доходів фізичних осіб, із сум доходу, отриманих у вигляді заробітної плати, одержаних фізичними особами у натуральній формі без застосування коефіцієнта, у наслідок чого, було зменшено розмір податку з фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету України у розмірі 2322,57 грн., у тому числі за квітень 2008 року у сумі 1576,49 грн., за травень 2008 року у сумі 381,47 грн., за червень 2008 року - 364,61 грн.

За результатами перевірки відповідачем 06.10.2008 прийнято податкове повідомлення-рішення №0001491701/0, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на доходи найманих працівників у сумі 6967,71 грн., в тому числі 2322,57 грн. - за основним платежем, 4645,14 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, а також податкове повідомлення-рішення №0000752301/0 з податку на прибуток підприємств у сумі 38780 грн., в тому числі 25944 грн. - за основним платежем та 12836 грн. - за штрафними санкціями.

За результатами адміністративного оскарження відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачем 13.02.09 прийняті податкові повідомлення-рішення №0001491701/2 та №0000752301/2 про донарахування податкових зобов'язання у тих же сумах, а також податкове повідомлення-рішення №0000332301/0, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 136грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині скасування податкового повідомлень-рішень про донарахування податку на прибуток в сумі 1807,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 903,50грн., виходив з того, що відсутні порушення з боку позивача під час амортизації витрат на суму 6023,98грн. у перевірений період на придбання основних фондів, сплата яких підтверджена позивачем частково на загальну суму 37352,00грн, а тому сума податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню до бюджету, складає 24137,00грн.

Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на повно встановлених обставинах справи, яким надана правильна правова оцінка.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу -сума витрат будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарський діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2. статті 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

В силу вимог підпункту 8.1.2 пункту 8.1 цієї ж статті Закону амортизації підлягають витрати, зокрема, на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання.

Відповідно до підпункту 8.2.1. пункту 8.2 цієї статті під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Доказом такого призначення основних фондів при їх придбанні є наявність у платника податку потреби та можливості для їх виробничого використання, а також факт такого використання в подальшому.

З матеріалів справи вбачається, що основні активи отримані позивачем від ДП "Ілліч-Агро Крим" Відкритого акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на підставі накладних на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей, ДП "Ілліч-Агро Крим" отримав вказані активи згідно акту приймання-передачі №2 від 06.03.07 (т.1 а.с.221-224).

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем основних активів на загальну суму 37352,00грн., амортизаційні виплати по вказаним основним фондам склали 6023,98грн.

Таким чином, позивач, як платник податку на прибуток, правомірно та у відповідності з вимогами чинного законодавства проводив нарахування амортизації основних засобів, що обліковуються в бухгалтерському обліку та включав їх до валових витрат.

Вказане, підтверджується, в тому числі, висновком №89 судової економічної експертизи по справі №2а-4258/09/9/0170.

Висновки відповідача про донарахування податку на прибуток в сумі 1807,00грн та штрафних санкцій в сумі 903,50грн. документально не підтверджуються.

Разом з тим, правомірним є донарахування податковим органом спірними податковими повідомленнями-рішеннями податку на прибуток підприємств в сумі 24137,00 грн. та штрафних санкцій 11332,50грн.

Як встановлено актом перевірки ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" передало, а ДП ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" прийняло у власність нежилі споруди загальною вартістю 837761, 00 грн., які розташовані в с. Харітонівка, с. Новоандріївка, с. Сухоріччя Сімферопольського району АР Крим.

Як зазначав позивач, у зв'язку з наявністю зустрічних зобов'язань, між ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та ДП ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", частина вказаних зобов'язань була погашена шляхом проведення взаєморозрахунків, що було оформлено підписанням акту про погашення зустрічних зобов'язань (а.с. 49). Згідно цього акту, заборгованість ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" у розмірі 8988385,85грн. була оплачена шляхом проведення взаєморозрахунків. Крім того, вказано, що до складу відповідної заборгованості входить заборгованість, яка виникла, на підставі договору купівлі-продажу №489/2820 а/ц №62 від 06.03.2007 р. у сумі 1670488,16 грн.

Відтак, позивач вважав, що оплата основних фондів, які були передані по акту №2 від 06.03.2007, здійсненна ним у повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки вказані витрати були віднесені до амортизаційних виплат у період 1 кв. 2007 р. - 4 кв. 2007 р., позивач мав надати докази сплати усієї суми основних фондів, які були передані по акту №2 від 06.03.2007 р., на момент тих періодів, коли було віднесено суми відповідних витрат до складу амортизаційних. Проте, таких доказів своєчасної сплати позивачем вказаних фондів суду на надано.

Крім того, витрати, які понесені Філіалом Агроцеха № 62 по отриманим матеріальним цінностям за приходними накладними №909 від 02.03.2007, №1496 від 28.03.2007 виписаних Філією Агроцеху №49 ДП "Ілліч-Агро Крим" не підтверджені документально.

Також відповідно до пп. 8.2.1. п. 8.2 ст. 8 Закону України № 334/94-ВР до основних фондів не відносяться матеріальні цінності отримані згідно витратних накладних №РН-0000043 від 13.02.2007 та №РН-0000106 від 28.03.2007 виписаних ФОП ОСОБА_3 на поставку товару: блок безперебійного питання BNT -600А у кількості 1 одиниці, BNT -600А у кількості 3 шт., тому що вартість однієї одиниці не перевищує 1000 грн.

Інші документи представлені Філією Агроцеху №62 відносяться до ДП "Ілліч-Агро Крим"ОАО "ММК им. Ильича".

За таких умов, сума податку на прибуток, яка підлягає донарахуванню до державного бюджету складає 24137,00 грн.

Задовольняючи позов в частині скасування податкових повідомлень-рішень про донарахування податку з доходів фізичних осіб, суд першої інстанції дійшов висновку, що працівники позивача придбали вугілля у підприємства за цивільно-правовими угодами, отже виплати заробітної плати в натуральній формі не відбулося, а тому утримання податку з доходів фізичних осіб є неправомірним.

З таким висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податковий агент це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону. Податковим агентом, зокрема, є фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

В силу вимог підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 названого Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Із наведеного випливає, що позивач є податковим агентом та відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб у вигляді заробітної платні фізичним особам, які перебувають в трудових відносинах з відповідачем.

Пунктом 3.4 статті 3 названого Закону передбачено, що при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за наведеною у цій нормі формулою.

У ході перевірки було встановлено, що Філія Агроцеху №62 у 2008 році здійснив видачу заробітної плати у не грошовій формі (вугілля) у сумі 87776,60 грн.

В порушення зазначеної норми позивачем при проведенні нарахування та виплати заробітної плати своїм працівникам здійснено утримання податку з доходів фізичних осіб, із сум доходу, отриманих у вигляді заробітної плати, одержаних фізичними особами у не грошовій формі без застосування коефіцієнта, у наслідок чого зменшено розмір податку з фізичних осіб, який підлягає сплаті до бюджету України у розмірі 2322,57 грн.

Висновки суду першої інстанції про придбання працівниками вугілля у підприємства за цивільно-правовими угодами не відповідають обставинам справи, оскільки вугілля працівниками не придбавалось, а було видано за рахунок заробітної плати. Будь-яких цивільно-правових угод працівниками з підприємством не укладалось, грошові кошти до каси підприємства не сплачувались, а заяві працівників про продаж вугілля за рахунок заробітної плати не можна вважати такими цивільно-правовими угодами.

Таким чином, податковим органом правомірно донараховано спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 2322,57 грн. та засновані штрафні санкції в розмірі 4645,14 грн.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судом апеляційної інстанції судового рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, є невідповідність висновків суду обставинам справи, допущення порушень норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в цій частині і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі АР Крим задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.06.11 у справі № 2а-4258/09/0170/23 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №0001491701/0 від 06.10.08, №0001491701/1 від 10.12.08, №0001491701/2 від 25.02.2009 з податку на доходи найманих працівників -скасувати.

Прийняти в цій частині нову постанову.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Сімферополі №0001491701/0 від 06.10.08, №0001491701/1 від 10.12.08, №0001491701/2 від 25.02.2009 з податку на доходи найманих працівників - відмовити.

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 19 березня 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова