Ухвала суду № 23591212, 21.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11805/11/0170/11

21.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Єднисть"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 19.10.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 20.10.11 у справі № 2а-11805/11/0170/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єднисть" (вул. Пушкіна, 6, кв.20, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2011 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Єднисть» задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим №0005052301 від 24.05.2011, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Єднисть»збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 62054,00грн., у тому числі: 49643,00грн.- за основним платежем, 12411,00грн.- за штрафними санкціями; №0005062301 від 24.05.2011, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Єднисть»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3851,00грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Єднисть»з19.03.2003 є платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво №00956790.

Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим 24.05.2011прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0005052301, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Єднисть»збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 62054,00грн., у тому числі: 49643,00грн. -за основним платежем, 12411,00грн.-за штрафними санкціями; №0005062301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3851,00грн.

Передумовою збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 62054,00грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 3851,00грн. став акт №5776/23-2/32435047 від 10.05.2011 позапланової документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Єднисть» з питань взаємовідносин з Приватним підприємством «Комманд»за грудень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за грудень 2010року на суму 3851,00грн., донараховано податок на додану вартість за грудень 2010року на суму 49643,00грн.

Судовою колегією не визнаються доводи апеляційної скарги про те, що податковий кредит з податку на додану вартість за грудень 2010року у сумі 53494,00грн. позивачем сформовано за операціями із Приватним підприємством «Комманд», який є контрагентом позивача, та податковий кредит якого сформовано за рахунок постачальників зі станом, що відрізняється від «0», що свідчить про фіктивність формування податкового кредиту у Приватного підприємства «Комманд»та можливість останнім здійснити постачання товарів (робіт, послуг) у грудні 2010року позивачу у зв'язку з наступним.

На час виникнення спірних правовідносин такі правовідносини регулювались нормами Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що податкова накладна, на підставі якої сформовано спірний податковий кредит, відповідає нормам підпункту 7.5.1, 7.2.3 пунктів 7.5, 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Слід зазначити, що в акті перевірки також не наведено жодних даних, які б свідчили про порушення позивачем саме цих норм, оскільки не зазначено жодного зауваження стосовно змісту і відповідності закону податкових накладних, виданих Приватним підприємством «Комманд».

Заявником апеляційної скарги не враховано, що порушення вимог законодавства іншими суб'єктами господарської діяльності є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких суб'єктів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належним є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що отримані від Приватного підприємства «Комманд»матеріали, в складі ціни яких сплачено суми податку на додану вартість, на підставі яких сформовано спірний податковий кредит за грудень 2010року, оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №24 від 21.01.2011, №28 від 26.01.2011, №29 від 01.02.2011, що повністю узгоджується з приписами пункту 1 статті 9, пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»,згідно якої підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи, податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Судова колегія зазначає, що позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що отримані позивачем від Приватного підприємства «Комманд»матеріали, а саме, «уніфлекс верх»та «уніфлекс підкладка»використані ним для здійснення капітального ремонту крівель житлових будинків. При цьому замовником такого ремонту є Управління міського господарства Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується листом №336/1 від 30.03.2011.

Судом першої інстанції безспірно встановлено використання отриманих від Приватного підприємства «Комманд»матеріалів у господарській діяльності позивача, що підтверджується звітами про витрати основних матеріалів у будівництві, актами списання матеріалів, довідками про вартість будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про реальне виконання сторонами правочинів, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальнику, в тому числі податку на додану вартість в ціні товару, тому доводи відповідача щодо фіктивності укладених правочинів не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Висновок відповідача про неправомірне включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість сум податку на додану вартість, сплачених в складі ціни матеріалів, отриманих від Приватного підприємства «Комманд»грунтується виключно на тому, що угода між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єднисть»та Приватним підприємством «Комманд»носить фіктивний характер.

Проте, матеріалами справи такий висновок не підтверджено. Отже позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005052301 від 24.05.2011, №0005062301 від 24.05.2011 обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та обґрунтовано підлягають задоволенню.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.10.11 у справі № 2а-11805/11/0170/11 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 27 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко