Ухвала суду № 23589709, 01.02.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-8506/11/16/0170

01.02.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Привалової А.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю.) від 15.09.2011 у справі № 2а-8506/11/16/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" (вул. Глинки, 55, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2011 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007192301 від 06.07.2011 в частині збільшення суми грошового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" з податку на додану вартість в розмірі 83795,00 грн. за основним платежем та 16117,75 грн. за штрафними санкціями підлягають задоволенню.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007202301, датоване 06.06.2011, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт".

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3 грн. 40 коп.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2011, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Сторони явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 01.02.2012 не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу про безтоварний характер господарських операцій позивача із ПП "Севелітстрой", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Абсолюттрейд". Позивач зазначає, що господарські операції, про які вказано в акті перевірки, виконані реально, оформлені усі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, придбані послуги призначені для використання в господарській діяльності позивача.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами податкового органу з 20.05.2011 по 14.06.2011 проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складено акт від 21.06.2011 №8174/23-2/25129769.

Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198,6 ст. 198, 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу від 02.12.10 року № 2755-УІ за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 встановлено заниження ПДВ всього у сумі 109864 грн., у тому числі за травень 2010 року в сумі 1129 грн., за вересень 2010 року в сумі 62924 грн., за жовтень 2010 року в сумі 2330" грн., за листопад 2010 року в сумі 2030 грн., за грудень 2010 року в сумі 1142 грн., за січень 2011 року в сумі 19330 грн.

На підставі вказаного акту відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 №0007192301 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Кримфрукт" з податку на додану вартість на 101324,00 грн.: за основним платежем 84924,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 16400 грн.,- та податкове повідомлення - рішення від 06.07.2011 № 0007202301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1317,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 1,00 грн. Прийняті рішення отримані позивачем 08.07.2011.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит позивача частково (на суму 110052,00 грн.) завищений тому що сформований на підставі податкових накладних, виданих ПП "Севелітстрой", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Абсолютрейд".

В ході перевірки встановлено, що фінансово-правові відносини між позивачем та ПП "Севелітстрой", ФОП ОСОБА_1, є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, а тому вважаються відповідачем такими що не відбулися та нікчемними. В ході перевірки не виявлено документів, про рух товару від продавця (постачальника) до перевізника та покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів та послуг. Таким чином, відповідач дійшов висновку, що за наслідками взаємовідносин з ПП "Севелітстрой", ФОП ОСОБА_1 встановлено завищення податкового кредиту в сумі 89405,00 грн.

В акті перевірки також зазначено, що за господарськими операціями із ТОВ "Абсолютрейд" позивач ТОВ "Кримфрукт" не отримував товар (роботи, послуги) у зв'язку з тим, що у ТОВ "Абсолютрейд" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами. Зазначені операції не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. За таких обставин, при формуванні структури податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Абсолютрейд" у січні 2011 року відповідачем встановлено завищення податкового кредиту ТОВ "Кримфрукт" по факту взаємовідносин з вказаним підприємством у сумі 20647,00 грн.

Крім того у акті перевірки визначено, що від'ємне значення ПДВ в сумі 1317 грн. згідно уточнюючого розрахунку за січень 2011 року, не підтверджено даними проведеної перевірки.

Позивачем із ПП "Севелітстрой" 25.08.2010 укладений договір підряду № 296 (а.с.77) про виконання ремонту крівлі складських приміщень по вул. Монтажна, 12, належних позивачу. Договором обумовлено вартість проведених робіт у сумі 379940,00 грн., у зазначену вартість увійшли заробітна плата, вартість матеріалів, ПДВ.

Факт виконання, передачі виконаних робіт та отримання послуг у вересні 2010 року шдтверджується податковою накладною №1401 від 30.09.10 року (а.с.85).

Сплата позивачем вартості отриманих послуг за договором підряду №296 від 25.08.2010 підтверджується копіями банківських виписок за особовим рахунком позивача ТОВ "Кримфрукт" про перерахування коштів на користь ПП "Севелітстрой" від 21.12.2010 року у сумі 200000,00 грн., від 23.12.2010 у сумі 100000,00 грн., від 27.12.2010 у сумі 79940,00 грн. (а.с. 86-88), а всього на суму 379940,00 грн.

Факт надання послуг з ремонту крівлі у приміщені, розташованому за адресою м.Сімферополь, вул. Глинки/Ж.Дерюгиної, №55/1, яке належить позивачу та використовується у господарської діяльності, підтверджується договором купівлі - продажу нерухомого майна № 1 від 03.10.2001 (а.с. 181-183), рішенням Господарського суду АР Крим від 31.07.2007 по справі 2-5/9206-2007 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 185).

Позивачем із ТОВ "Абсолютрейд" 01.11.2011 укладено договір № 22 про поставку овочів та фруктів. Договором передбачалось, що перехід права власності та товар виникає з моменту оплати вартості товару покупцем.

Факт передачі та отримання поставленого товару у січні, лютому 2011 року підтверджується видатковими (а.с. 94-97) та податковими (а.с. 98-101) накладними.

Сплата позивачем вартості поставленого товару підтверджується копіями банківських виписок за особовим рахунком позивача ТОВ "Кримфрукт" про перерахування коштів на користь ТОВ "Абсолютрейд" від 28.02.2011 у сумі 123883,55 грн., від 17.03.2011 у сумі 170000,00 грн., від 21.03.2011 у сумі 204018,28 грн. (а.с. 91-93), а всього на суму 497901,83 грн.

Отриманий від ТОВ "Абсолютрейд" у січні та лютому 2011 року товар було продано контрагентам ТОВ "Кримфрукт" у січні та лютому 2011 року, що підтверджується, зокрема, даними про продаж товару у січні та лютому 2011 року. При цьому доставка товару контрагентам здійснювалась транспортом ТОВ "Кримфрукт".

Позивачем із ФОП ОСОБА_1 05.01.2010 укладений договір №01/10 (а.с.43-44) про поставку пакувальних матеріалів. Договором передбачалось, що продукція надходить у власність покупця після передачі її поставником на підставі накладної.

Факт передачі та отримання послуг у липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року та січні, лютому, березні 2011 року підтверджується видатковими (а.с. 56-65) та податковими (а.с. 66-75) накладними.

Сплата позивачем вартості поставленого товару підтверджується копіями банківських виписок за особовим рахунком позивача ТОВ "Кримфрукт" про перерахування коштів на користь ФОП ОСОБА_1 від 19.07.2010 у сумі 4614,98 грн., від 20.08.2010 у сумі 3764,99 грн., від 19.10.2010 у сумі 5047,74 грн., від 03.11.2010 у сумі 8011,98 грн., від 03.12.2010 у сумі 4495,00 грн., від 27.12.2010 у сумі 6853,00 грн., від 25.01.2011 у сумі 7878,98 грн., від 03.03.2011 у сумі 4639,99 грн., від 29.03.2011 у сумі 4934,77 грн. (а.с. 47-55), а всього на суму 50241,43 грн.

Отриманий від ФОП ОСОБА_1 16.12.2010 товар було використано ТОВ "Кримфрукт" у своїй господарській діяльності для пакування продуктів харчування у період з грудня 2010 року по березень 2011 року, що підтверджується відповідними актами списання № СпТ-000030 та №СпТ-000001.

Зазначені операції з ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой", позивачем у відповідні місяці було віднесено до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від зазначених контрагентів.

Вартість отриманих послуг віднесено позивачем до складу валових витрат за відповідний звітний податковий період.

Суд не приймає до уваги доводи щодо відсутності у постачальника найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування. Крім того відповідач не зазначає, а суд не може встановити, який мінімальний рівень забезпеченості підприємства трудовими, фінансовими та іншими ресурсами вимагається для виконання зобов'язань за укладеними договорами з ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой".

Використання ж позивачем придбаних послуг та товарів у власній господарській діяльності полягало у намірі отримати економічну вигоду від збереження та продажу поставлених товарів (фруктів та овочів).

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 (чинного до 01.01.2011 року) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Підпунктами 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168 встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Підпункт 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Ю34/94-ВР (чинного до 01.01.2011) встановлює, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на податковий кредит виникає з дати наступної події: придбання товару, що підтверджується видатковими і податковими накладними. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Вона одночасно є звітним та розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В податковому кодексі України містяться аналогічні положення.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. 16 ПК України, якою ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у том числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, формально право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Твердження відповідача про порушення вказаних норм пов'язується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой".

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам. суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більш того, жодних доказів невиконання обов'язків по сплаті податку ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой" відповідач не надано. Всі зазначені суб'єкти господарювання є платниками ПДВ, що підтверджується витягом з реєстру "Єдина база податкових знань" (а.с. 102).

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой", доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість та податку на прибуток ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой" або не відображення отриманих від позивача коштів у складі валових доходів та отриманих у ціні послуг сум ПДВ - у складі податкового зобов'язання не наведено ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи, тому висновки відповідача про отримання позивачем виключно "податкової вигоди" позбавлені належного обґрунтування.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Не достовірність жодного з цих документів не встановлена.

Стосовно позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення № 0007202301 від 06.06.2011.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.12.2010 відповідно до накладної № 5798 було здійснено поставку товару (фрукти та курячи напівфабрикати) ТОВ "Делішес" на загальну суму 15295,40 грн. (в т.ч. ПДВ 2549,23 грн.). Поставку товару 29.12.2010 підтверджено податковою накладною № 5798 від 29.12.2010.

Позивачем помилково зазначену податкову накладну замість грудня 2010 року було включено до податкових зобов'язань з ПДВ у січень 2011 року, відобразивши у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2011 року.

Однак, зазначену помилку було виправлено поданням 13.05.2011 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2011 року № 9001851262, яким ПДВ за цією накладною в розмірі 2549,23 грн. було включено до зобов'язань з ПДВ ТОВ "Кримфрукт" у грудні 2010 року, а також уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2011 року № 9002019088, яким виключено ПДВ в розмірі 2549,23 грн. за накладною № 5798 зі складу зобов'язань з ПДВ "Кримфрукт" за січень 2011 на запобігання здвоєння даної суми (а.с. 103-160).

Внаслідок виключення ПДВ за цією накладною із зобов'язань з ПДВ "Кримфрукт" за січень 2011 сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками податкового періоду зменшилась у січні 2011 року на 2549 грн. з 1232 грн. до (-1317) грн. Сума ПДВ яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками податкового періоду у грудні 2010 року відповідно збільшилась на 2549 грн. з 1317 грн. до 3896 грн. Зазначена сума зобов'язань по ПДВ за грудень 2010 року була перерахована 26.01.2011 (а.с. 161).

Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України передбачений обов'язок (право) платника податків на внесення змін до податкової звітності. Зазначені норми кореспондуються з нормами п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N2181-111, який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України. Отже позивач правомірне виправив помилку.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2011 у справі № 2а-8506/11/16/0170- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис А.В.Привалова

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська