Ухвала суду № 23589175, 31.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9384/10/10/0170

31.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Привалової А.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Козирєва Т.С.

за участю сторін:

представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Люкс"- ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму 12.01.01, довіреність № 1 від 16.07.10,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 19.01.11 у справі № 2а-9384/10/10/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Люкс" (пр. Кірова, 14-а, кв. 1, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання частково протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.11 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Люкс" до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання частково протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0006272303 від 17.04.2009 року в частині застосування фінансових санкцій в сумі 43560 (сорок три тисячі п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Люкс".

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Д-Люкс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 03,40 грн.

Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.11 та прийняти нове рішення по справі про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: п.12 ст.3, ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У судовому засіданні представник позивача наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги з підстав її необґрунтованості.

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив. Проте, неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце судового засідання не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що в результаті перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідачем складено акт №003530/0451/01/09/23/35737393 від 29.03.2010, в якому відображено порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

На підставі вказаного акту перевірки за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95- ВР від 06.07.1995 ( далі Закон - № 265) згідно зі статтею 21 цього Закону рішенням ДПІ у м.Сімферополь Автономної Республіки Крим від 17.04.2009 №0006272303 до позивача застосовані фінансові санкції на суму 43560,00грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що акт перевірки жодним чином не відображає виявлення відповідачем порушення позивачем порядку обліку товарів за місцем їх реалізації, позивачем здійснювався такий облік за місцем реалізації у книзі обліку доходів та витрат. Тому відповідачем не правомірно було застосовано до позивача фінансові санкції рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006272303 від 14.04.2009 року в сумі 43560,00грн.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач є платником єдиного податку та на протязі 2010 року знаходився на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

Правовідносини щодо сплати єдиного податку та застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на час виникнення спірних відносин були врегульовані Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"від 03.07.1998 року №727/98 та наказами Державної податкової адміністрації України, прийнятими на його виконання.

Відповідно до п.4 Указу №727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України. Суб'єкт малого підприємництва - юридична особа зобов'язана вести книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Форма Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та Порядок її ведення затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.1998 р. №477 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.10.1999 за №713/4006). Згідно з п.1 зазначеного Порядку суб'єкти малого підприємництва - юридичні особи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи, яка застосовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, в якій у хронологічній послідовності на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Разом з тим, в акті перевірки працівниками податкового органу взагалі не вказано, чи здійснювались позивачем належні записи в книзі обліку доходів та витрат позивача; яким саме нормативно-правовим актом передбачено ведення обліку придбаних або проданих товарів позивачем як платником єдиного податку.

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами, або за цінами, за якими їх закуплено.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що накладні на придбані товари, що видані іншими СПД позивачу, містять у собі ціну придбання товарів, а не їх продажну ціну, яка, як правило, є вищою за ціну придбання (з метою отримання підприємством прибутку).

Крім того, Інструкція про облік роздрібного товарообігу і товарних запасів, що затверджена наказом Міністерства статистики України від 28.12.1996 №389, також не містить вказівки щодо збереження на місці проведення розрахунків (місці реалізації товарів) саме накладних на придбані товари, що видані іншими СПД та товарно-транспортних накладних; вказаною інструкцією зберігання та облік таких документів не регламентується. Більш того, зазначені вище нормативно-правові акти встановлюють інший порядок збереження первинних документів (якими і є накладні, товарно-транспортні накладні тощо), що передбачає внесення на їх підставі відповідних даних до регістрів бухгалтерського обліку та їх наступне зберігання в архіві (тобто в спеціально облаштованому місці), а не в об'єктах торгівлі (зокрема, і в кафе).

Судом першої інстанції вірно зазначено, що в акті перевірки відсутні відомості про наявність або відсутність на місці проведення розрахунків будь-яких документів стосовно обліку позивача, лише зроблений висновок про відсутність обліку на підставі відсутності на місці реалізації товару податкових накладних, видаткових накладних, накладних на алкогольні напої. Втім, матеріалами справи підтверджується наявність у позивача видаткових накладних та податкових накладних, що підтверджують придбання алкогольних напоїв, перелік яких наведено в акті перевірки (а.с.20, 40-59). В свою чергу відповідачем не надано будь-яких доказів щодо невідображення позивачем вказаних документів в податковому та бухгалтерському обліку ТОВ "Д-Люкс", такі відомості також відсутні в акті перевірки.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що у позивача на час проведення перевірки були наявні видаткові накладні на зазначені алкогольні напої, які відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, повинні були зберігатися в приміщенні бухгалтерії.

Враховуючі вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, про зберігання первинних документів в бухгалтерії та архіві та їх видачу лише за дозволом головного бухгалтера, вимоги наказу Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів" стосовно видачі працівникам підприємств лише накладних на внутрішнє переміщення товарів під час надання товарів зі складу до цехів (відділень), а також те, що позивач на час перевірки був платником єдиного податку та здійснював облік в окремому порядку, встановленому ДПА України, судом першої інстанції зроблено обгрунтований висновок про відсутність з боку позивача порушення вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Застосування штрафної санкції до суб'єкта підприємницької діяльності, який реалізує товар без підтверджуючих документів на його придбання і веде при цьому облік товарів за місцем їх реалізації у книзі обліку доходів та витрат, ст. 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не передбачено.

За викладених обставин, відповідачем не правомірно було застосовано до позивача спірним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0006272303 від 14.04.2009 фінансові санкції в сумі 43560,00грн.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно встановив обставини справи, дав їм належну правову оцінку та постановив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.11 у справі № 2а-9384/10/10/0170 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.01.11 у справі № 2а-9384/10/10/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 06 лютого 2012 р.

Головуючий суддя підпис А.В.Привалова

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.В.Привалова