Ухвала суду № 23588542, 18.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4822/11/0170/9

18.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Яковенко С.Ю.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Пилипчук Т.М.

за участю сторін:

представник позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Сервіс Плюс"- не з'явився, до початку судового засідання надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в якій вказав про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача: Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-4822/11/0170/9 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Павленко Н.О. ) від 13.09.11 у справі № 2а-4822/11/0170/9

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Сервіс Плюс" (вул. Монтажна, 10-Г, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95493)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.11 позов задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0003022301 від 15.04.11 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 149855 грн. 34 коп. Судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.11 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що перевіркою встановлено порушення позивачем Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість"

У судове засідання 18.01.2012 сторони не з'явилися, про ден, час і місце розгляду справи повідомлені належними чином.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Сервіс Плюс" до початку судового засідання надав суду заперечення на апеляційну скаргу, в якій вказав про розгляд справи у його відсутність,

Згідно з частиною 4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в м. Сімферополі на підставі направлення № 452/23-2 від 28.02.2011 та наказу №552 від 24.02.2011 виданого ДПІ в м. Сімферополі, згідно із ст.20, п.п.78.1.7 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Капітал Сервіс Плюс», ЄДРПОУ 34523145, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.

За результатами вказаної перевірки складено Акт від 23.03.11 №3133/23-2/34523145, яким встановлено порушення позивачем: п.п.4.1.1. п. 4.1. ст.4, ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.1997р, донараховано податку на прибуток у сумі 9499 грн., в т.ч. за 1 квартал 2010 року-5416 грн., 2 квартал 2010 року-4083 грн.; п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97р. донараховано ПДВ у сумі 4333 грн., в т.ч. за січень 2010 року-1500 грн., березень 2010 року-2833 грн. та зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування у сумі - 153152 грн. в т.ч. за квітень 2010 р. - 153152 грн.; у порушення Закону України №889 -ІV, а саме:п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4 донараховано податкове зобов'язання податку з доходів фізичних осіб у сумі 1642,50грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0002202301 від 05.04.11 на 11873,75грн., з яких: 9499грн. -основне зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, 2374,75грн. -штрафні (фінансові) санкції;

- № 0002212301 від 05.04.11 на 5416, 25грн. з яких: 4333грн. -основне зобов'язання з ПДВ та 1083,25грн. -штрафні (фінансові) санкції;

- № 0003022301 від 15.04.11 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 153152,00грн.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано.

Судова колегія зазначає, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем у період з 01.01.2010 по 31.12.2010, суд перевіряє їх відповідність Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР , який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Законі України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон №168).

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону №168 визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 Закону №168.

Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно Закону №168 сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати ПДВ разом з ціною товару постачальниками товарів (послуг).

Судова колегія вважає, що матеріалами справи підтверджується висновок, викладений в Акті перевірки щодо відхилення задекларованих даних між ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»та ПП «Вікрон»зокрема за квітень 2010 року на 1766 грн., ТОВ «Лунгомаре»за квітень 2010 року на 1500,00 грн.

Позивачем не доведено суду наявність у платника податку податкових накладних, виданих продавцями товару ПП «Вікрон»на 1766грн. та ТОВ «Лунгомаре»на 1500,00 грн., оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, сплату продавцям вартості товару з ПДВ на загальну суму 3266грн.

Тобто, позивач протиправно не включив до податкових зобов'язань дохід отриманий від вищенаведених контрагентів на загальну суму 3266грн. (1766 грн.+ 1500,00 грн.), та таким чином занизив податкові зобов'язання за квітень 2010р. у сумі 3266грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, відповідачем правомірно зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість за квітень 2010 року в розмірі 3266грн.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у загальній сумі 4162114 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в Акті перевірки відповідачем допущено помилку при вказівці нібито наявного відхилення задекларованих даних між ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»та ПП «Кримторг»за квітень 2010 року в розмірі 32448 грн. В Акті зазначено, що відхилення підтверджені у сумі 149886 грн., але якщо скласти (32448 грн. +98667 грн. +27667 грн.) = 158782грн.

Крім того у запереченнях на позов відповідач зазначив, що при відпрацюванні відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України встановлено відхилення задекларованих даних між ТОВ «Капітал Сервіс Плюс»та ПП «Кримторг»(ЄДРПОУ-32271261) за квітень 2010 року на 23552 грн.

Судова колегія вважає, що дані комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, оскільки відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Комп'ютерна автоматизована інформаційна система, на яку посилається відповідач в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що перевіряється, які достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Матеріали справи містять документи, що підтверджують правомірність нарахування позивачем податкового кредиту за квітень 2010 року в розмірі 149855,34грн. (зокрема: реєстр отриманих та виданих податкових накладних; копії податкових накладних №425 від 06.04.10р. на суму 592000,00грн., з яких 98666,67грн. -ПДВ; №ПН-264 від 01.04.10р. на суму 166000,00грн., з яких 27666,67грн. -ПДВ; №303 від 01.04.10р. на суму 141312,00грн., з яких 23552,00грн. -ПДВ; копії видаткових накладних; виписки АТ «УкрСиббанк»за особовим рахунком позивача).

З урахуванням викладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для зменшення позивачу розміру від'ємного значення податку на додану вартість на 149855,34грн. спірним податковим повідомленням рішенням та обґрунтованість позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.11 у справі № 2а-4822/11/0170/9 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис С.Ю. Яковенко

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя С.Ю. Яковенко