Ухвала суду № 23588265, 25.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-9905/10/7/0170

25.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Рузова А.О.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м.Сімферополь на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 27.01.11 по справі № 2а-9905/10/7/0170

за позовом Приватного підприємства "Крим-єврострой" (пров. Февральський, 10 кв. 7,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95034)

до Державної податкової інспекції м. Сімферополь (вул.М.Залки,1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.11 адміністративний позов - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 22.07.2010р. №0022232301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 54763грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27552грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі від 22.07.2010р. 0022242301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 244892грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 251809грн.

Стягнено з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Крим - Єврострой"3,40грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції м. Сімферополь звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.11, прийняти нову постанову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією в АР Крим була проведена перевірка ПП «Крим - Єврострой»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. валютного та іншого законодавства за період 01.01.09р. по 31.03.10р., за наслідком якої було складено акт перевірки №9793/23-2/33187609 від 16.07.10р. (т.1 а.с.18-34).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення п.п.4.1.1. п. 4.1. ст.4, п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4, п.п.5.2.1. п.5.2 ст.5, п.п.5.9. ст.5, п.п. 11.3.1 п.11.3 ст.11, п.п.11.2.1.п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. встановлено його заниження всього у сумі 244892грн., а також встановлено порушення п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п.7.3 ст. 7, п.п. 7.4.1 п.7.4. ст.7, 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виразилося у заниженні податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. в сумі 54763грн.

З акту перевірки вбачається, що висновки про встановлені порушення зроблені виходячи з встановлення перевіркою заниження валового доходу в сумі 1739939грн.

Перевіркою було виявлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників в рядку 01.1 «Доходів від продажу товарів (робіт, послуг)»Декларацій по прибутку в сумі 1724139грн., в т.ч. за 2 квартал 2009р. в сумі 11955грн., за 3 квартал 2009р. в сумі 93480грн., за 4 квартал в сумі 7385грн., за 1 квартал 2010р. в сумі 1611319грн.

В акті відповідач обґрунтовує даний висновок встановленням факту віднесення позивачем до складу валового доходу не всієї суми отриманих доходів, що підтверджується реєстром кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показників валових доходів позивача за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р. та результатами обробки відхилень, встановлених системою автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань і або податкового кредиту по ПДВ ЧП «Крим-Єврострой».

Акт перевірки свідчить, що на підставі даних системи автоматизованого співставлення податковий орган встановив заниження валового доходу по контрагентам у 2009р.: дохід в сумі 11955грн., отриманий в травні 2009р. від ТОВ «Пром-Агро-сервис», а всього в 2 кварталі 2009р. - 11955грн.; дохід в сумі 6667грн., отриманий в липні 2009р. від ТОВ «Фірма «Парфенон», дохід в сумі 29534грн., отриманий у липні 2009р. від ЧП «Рівер», дохід в сумі 24300грн., отриманий в серпні 2009р. от ЧП «Рівер», дохід в сумі 27267грн., отриманий у вересні 2009р. від ЧП «Андріс», дохід в сумі 5712грн., отриманий у вересні 2009р. від ТОВ «Стойнагляд», а всього за 3 квартал 2009р. в сумі 93480грн.; дохід в сумі 7385грн., отриманий в грудні 2009р. від ТОВ «Омела», а всього за 4 квартал 2009р. в сумі 7385грн. У 2010р.: дохід в сумі 741402грн., отриманий в січні 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 439414грн., отриманий в лютому 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 9198грн., отриманий в лютому 2010р. від ЗАТ «Н-Перемога», дохід в сумі 410664грн., отриманий в березні 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 9198грн., отриманий в березні 2010г. від ЗАТ «Н-Перемога»інший дохід в сумі 1443грн., а всього за 1 квартал 2010г. в сумі 1611319грн.

В акті перевірки вказано на заниження задекларованих позивачем показників в стор. 01.6 «Інших доходів»Декларації по прибутку за 1 квартал 2010г. в сумі 15800грн. Відповідач вказує, що порушуючи п.п.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закони України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивач цей дохід отримав у зв'язку із списанням кредиторської заборгованості в березні 2009р.

Матеріали справи свідчать, що всього за період з 01.01.09 по 31.03.10, за даними акту, занижена сума валових доходів на 1739939грн (1724139 +15800). Крім того, актом встановлено заниження, за період з 01.01.09р. по 31.03.10р., валових витрат на суму 760405грн., зокрема в 1 кварталі 2010р. в сумі 760405грн., і завищенні валових витрат за півріччя 2009г. зокрема за 1 квартал 2009р.в сумі 495364грн. Отже відповідно акту, сума податку на прибуток занижена позивачем у розмірі 244892 грн. (1739939-760405) х25% = 244884.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення: від 22.07.2010 №0022242301/0 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 244892грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 251809грн. (т.1 а.с.17) та від 22.07.2010г. №0022232301/0 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 54763грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27552грн. (а.с.16)

Відповідно до положень п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємстві»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 4.1. ст.4 вказаного Закону встановлено, що 4.1. валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем було зроблено висновок про допущення порушення позивачем податкового законодавства в частині заниження валових доходів, з посиланням на реєстри кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показники валових доходів позивача за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р. та результати обробки відхилень, встановлених системою автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Поряд з цим акт перевірки не містить посилання та оцінки на конкретні первинні бухгалтерські документи (в розумінні норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), висвітлення їх показників та обґрунтування на підставі таких документів встановлених порушень.

Дані системи автоматизованого співставлення, які використані відповідачем для визначення валового доходу позивача, про що вказано в акті перевірки, не є, в розумінні норм чинного законодаства, первинними бухгалтерськими і податковими документами, а отже не можуть свідчити про здійснення господарських операцій між суб'єктами підприємницької діяльності і проведених між ними розрахунків за товари (роботи, послуги).

Вказане свідчить про те, що відповідач зробив висновки про заниження валового доходу без фактичного дослідження первинних документів, що вказує на порушення встановленого порядку оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість висновків акту перевірки, як документу, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.09.10р. по справі була призначена судова бухгалтерська експертиза.

З експертного висновку від 22.12.10р. №135/10 (т.2 а.с.2-15), вбачається, що експертом досліджувалися документи бухгалтерського обліку позивача за період перевірений відповідачем.

Експертом встановлено, що суми заниження валового доходу на суми вказані в акті перевірки, конкретно по кожному контрагенту, первинними бухгалтерськими документами не підтверджуються.

Вказані фактичні дані свідчать про відсутність проведення позивачем операцій на суми вказані в акті перевірки та про отримання позивачем доходу у таких сумах по відображених в акті контрагентах.

За таких підстав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість висновків відповідача про заниження позивачем валового доходу у другому, третьому, четвертому кварталах 2009р.

Як вказано вище, акт перевірки містить дані про те, що у цей період податковий орган встановив заниження валового доходу по контрагентам у 2010р.: дохід в сумі 741402грн., отриманий в січні 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 439414грн., отриманий в лютому 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 9198грн., отриманий в лютому 2010р. від ЗАТ «Н-Перемога», дохід в сумі 410664грн., отриманий в березні 2010р. від КП «Альянс», дохід в сумі 9198грн., отриманий в березні 2010г. від ЗАТ «Н-Перемога»інший дохід в сумі 1443грн., а всього за 1 квартал 2010г. в сумі 1611319грн.

Як вбачається з первинних документів, в т.ч. податкових накладних та видаткових накладних (т.1 а.с.194-231) вбачається, що ЧП «Крим - Єврострой»в 1 кварталі 2010г. продало : у січні 2010г. КП «Альянс»товар на суму 741402грн.(без ПДВ), у лютому 2010г. КП «Альянс»на суму 439414грн.(без ПДВ), у лютому 2010г. ЗАТ «Н-Перемога»на суму 9198грн.(без ПДВ),у березні 2010г. КП «Альянс»на суму 410664грн.(без ПДВ), у березні 2010г. ЗАТ «Н-Перемога»на суму 9198грн.(без ПДВ), у березні ЧП «Крим-Єврострой»отримало інший дохід в сумі 1443грн.(без ПДВ).

Всього за 1 квартал 2010г. ЧП «Крим-Єврострой»продало вищеназваним контрагентам товар на суму 1611319грн. (без ПДВ). Саме цю суму валового доходу підприємство відобразило в стор. 01.1 Декларацій по прибутку за 1 квартал 2010р., представленою податковому органу, що підтверджується даними Декларацій по прибутку за 1 квартал 2010р. (т.1 а.с.80).

Отже, відповідачем необґрунтовано зроблено висновок про заниження задекларованих позивачем показників в стор. 01.6 «Інших доходів»Декларації по прибутку за 1 квартал 2010р. в сумі 15800грн., оскільки матеріали справи свідчать, що дохід в сумі 15800грн., отриманий позивачем у зв'язку із списанням в березні 2010р. кредиторській заборгованості, підприємство включило у валовий дохід, про що свідчать дані Декларації за 1 квартал 2010р.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необґрунтованість висновків відповідача про заниження позивачем валового доходу в перевіреному періоді в сумі 1739939грн.

З акту перевірки вбачається, що відповідач за підсумками вказаної перевірки встановив порушення позивачем підпунктів 4.1., 7.3.1, 7.4.1, 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно вказаного акту (т.1 а.с.26-30), за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по ПДВ встановлено їх заниження в загальній сумі 106536грн. внаслідок не включення позивачем до складу податкового зобов'язання з ПДВ суми отриманих доходів від реалізації продукції, а саме: за травень 2009р. в сумі 2391грн. у зв'язку з не включенням цієї суми, отриманої від ТОВ «Пром-сервис-Сервіс», до складу податкового зобов'язання по ПДВ; за липень 2009р. в сумі 7240грн., зокрема: у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 1333грн., отриманою від ТОВ «Фірма «Парфенон», і у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 5907грн., отриманою від ЧП «Рівер»; за серпень 2009р. в сумі 4860грн. у зв'язку з не включенням цієї суми, отриманої від ЧП «Рівер», до складу податкового зобов'язання по ПДВ; за вересень 2009р. в сумі 6596грн. зокрема: у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 5453грн., отриманою від ЧП «Андріс», і у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 1143грн., отриманою від ТОВ «Стройнагляд»; за грудень 2009р. в сумі 1477грн. у зв'язку з не включенням цієї суми, отриманої від ТОВ «Омела», до складу податкового зобов'язання по ПДВ; за березень 2010р. в сумі 83972грн., зокрема: у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 82133грн., отриманою від КП «Альянс», і у зв'язку з не включенням до складу податкового зобов'язання по ПДВ суми 1839грн., отриманою від ЗАТ «Н- Перемога».

В акті вказано, що встановлені порушення підтверджуються даними «Реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показників валових доходів позивача за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р. та «Результатами обробки відхилень, встановлених системою автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань і або податкового кредиту по ПДВ ЧП «Крим - Єврострой»».

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення ДПІ сум заниження податкового зобов'язання з ПДВ стали ті самі операції з контрагентами, по яким було встановлено заниження позивачем валового доходу.

Судом встановлено про необґрунтованість висновків відповідача про здійснені між позивачем та контрагентами операції та отримання за їх наслідком доходу, який не був включений до складу валового доходу.

Згідно до п. 3.1.1. п. 3.1. ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно до положень п. 4.1. ст. 4 вказаного Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Враховуючи встановлення відсутності операцій між позивачем та контрагентами, є відсутнім і об'єкт оподаткування, що вказує на відсутність правових підстав для нарахування податку на додану вартість.

Крім того суд першої інстанції, з урахуванням вказаного вище порядку оформлення результатів оформлення результатів невиїзних документальних перевірок, виїзних планових і позапланових перевірок по питаннях дотримання податкового, валютного і іншого законодавства та з урахуванням Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», правильно зазначає, що не є первинними документами, і не можуть бути покладені в основу доказів збільшення податкового зобов'язання і зменшення податкового кредиту по ПДВ, використані податковим органом в ході перевірки «Реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку і показників валових доходів ЧП «Крим-Єврострой»за період 01.01.2009р. по 31.03.2010р.»і «Результати обробки відхилень, встановлених системою автоматизованого зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ГНА України, між сумами податкових зобов'язань і або податкового кредиту по ПДВ ЧП «Крим-Єврострой»».

В акті перевірки відсутні посилання на конкретні первинні документи, які підтверджували б заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ у сумі вказаної в акті перевірки.

Отже, матеріали справи свідчать, що у березні 2010р. позивачем було продано КП «Альянс»товар на суму 492798грн., в т.ч. ПДВ в сумі 82133грн. В березні 2010р. позивачем продано товар ЗАТ «Н-Перемога»на суму 11034грн., зокрема ПДВ в сумі 1839грн. Отриманий від КП «Альянс»ПДВ в сумі 82133грн. і отриманий від ЗАТ «Н-Перемогаа»ПДВ в сумі 1839грн. позивач включив в податкове зобов'язання за березень 2010р., що підтверджується Декларацією з ПДВ за березень 2010р (т.1 а.с.66-68). Виходячи з цього, є необґрунтованим висновок про заниження податкового зобов'язання з ПДВ в березні 2010г. на суму 83972грн.

Отже, відповідачем зроблені необґрунтовані висновки про заниження позивачем в травні, липні, серпні вересні, грудні 2009р. і в березні 2010р. податкового зобов'язання з ПДВ на суму 106536грн.

Актом перевірки ( т.1 а.с.28-29) встановлено, що позивачем за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 4308грн., зокрема в лютому 2010р. в сумі 4308грн., яка вказана в додатку №5 до Декларації з ПДВ як сплачена в ціні товару контрагенту ТОВ «Химагроюг», в той час, як, на думку податкового органу, податковий кредит складав «0»грн. В зв'язку з чим відповідачем вказано на порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Матеріали справи свідчать про те, що позивач придбав у ТОВ «Химагроюг»в лютому 2010р. товар на суму 25850грн., в т.ч. ПДВ в сумі 4308грн., що підтверджується видатковою накладною від 04.02.2010р. № 04-02/01 (т.1 а.с.233) і податковою накладною від 04.02.2010р. №40201 (т.1 оборот а.с.233), у якій вказаний ПДВ в сумі 4308грн., а також оплатою товару в повному об'ємі, що підтверджується платіжним доручення №29 від 04.02.2010р (т.1 а.с.237).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Даною нормою також встановлено, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно до положень п.п. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Викладена норма закону свідчить про відсутність права платника податків включати в податковий кредит суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними.

Отже, позивачем правомірно здійснювалося формування податкового кредиту на підставі отриманої податкової накладної, яка відповідно до п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми.

Таким чином, матеріали справи свідчать про дотримання позивачем під час формування податкового кредиту положень Закону України «Про податок на додану вартість».

Викладені факти також підтверджуються висновком судової бухгалтерської експертизи від 22.12.10р. №135/10 (т.2 а.с.2-15).

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених за наслідком проведеної перевірки, а також про необґрунтованість та протиправність прийнятих на підставі таких висновків податкових повідомлень рішень від 22.07.2010р. №0022232301/0 про донарахування ПДВ в сумі 54763грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27552грн., а також від 22.07.2010р. №0022242301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 244892грн. і штрафних (фінансових) санкцій в сумі 251809грн., в зв'язку з чим рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству, нормам матеріального та процесуального права, тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.01.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Сімферополь на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.11р. по справі № 2а-9905/10/7/0170 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.11р. по справі № 2а-9905/10/7/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва