Ухвала суду № 23588124, 23.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3096/11/0170/14

23.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лядової Т.Р.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим - ОСОБА_2, довіреність № 59 від 17.06.11;

представник відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 06.06.11 у справі № 2а-3096/11/0170/14

за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим (вул. Механізаторів, 1,Совєтський,Автономна Республіка Крим,97200)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим звернулась з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, в якому просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 30648,63 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06 червня 2011 року позовні вимоги Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 30648,63 грн. - задоволено. Стягнуто з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 заборгованість зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у розмірі 30648,63грн. в дохід місцевого бюджету Совєтського району, код платежу 13020100, р/р 33113357700290, банк ГУ ДКУ в АР Крим, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740431

На зазначене судове рішення від відповідача надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони та їх представники у судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи сповіщені у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність нез'явившихся сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача проводилась планова документальна виїзна перевірка позивача

За результатами планової документальної виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства відповідача на підставі якої встановлені порушення:

- п.14-1 Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів від 16.08.1999 р № 1494, пп."б" 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ПІ від 21.12.2000 р. у частині не надання розрахунків збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р., в тому числі по термінах надання:

- за перше півріччя 2009 р. по терміну надання до 09.08.2009 р.

- за 9 місяців 2009 р. по терміну надання до 09.11.2009 р.

- за 2009 рік по терміну надання до 09.02.2010 р.

- п.3 п.5 "Порядку справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту" № 1494 від 16.08.1999 р. (зі змінами та доповненнями) та п.2.1., п.4.1. "Інструкції про порядок нарахування та стягування збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за використання вод для потреб гідроенергетики і водного транспорту" від 01.10.1999 р. № 231, зареєстрованої у Мін'юсті України 19.10.99 за №711/4004 (зі змінами та доповненнями) у частині не нарахування та несплати до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р. на загальну суму 20092,42 гри., в тому числі по термінах сплати :

- за перше півріччя 2009 р. по терміну сплати до 19.08.2009 р. у сумі 12858,39 грн.;

- за 9 місяців 2009 р. по терміну сплати до 19.11.2009 р. у сумі 7234,03 грн.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується висновками перевірки, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у перевіряємому періоді з 01.04.2009 р по 30.06.2010 р. повинна була бути платником даного збору, також встановлено, що відповідач використовував воду в 2-му та 3-му кварталах 2009 року, про що свідчать акти подачі-приймання обсягів води та звірки розрахунків за послуги з її подачі відповідно до Договору № 21 за травень, червень, липень, серпень 2009 р.

Так відповідно до актів подачі-прийому води Совєтським управлінням водного господарства фактично подане відповідачем 106,1 тис.м3 води , у тому числі:

- за травень 2009 р. - 0,3 тис.м3;

- за червень 2009 р. - 67,6 тис.м3;

- за липень 2009 р. - 1,1 тис.м3;

- за серпень 2009 р. - 37,1 тис.м3;

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з п. 5.3.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків був зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Враховуючи викладене судом першої інстанції вірно встановлено, відповідач повинна була надати до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим розрахунки збору за спеціальне використання водних ресурсів, за 1 півріччя 2009 р., 9місяців 2009 р., за 2009 рік та сплатити збір за спеціальне використання водних ресурсів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем за результатами перевірки був складений акт № 1177/17-01/2954915700 від 28.10.10р., на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000401701/0 від 29.10.2010р. яким визначене податкове зобов'язання на загальну суму 30648,63 грн. Зазначене рішення отримане відповідачем 29.10.10р., про що свідчить підпис на корінці рішення, та на час розгляду справи у судовому або адміністративному порядку не оскаржені та не скасовані.

Матеріалами справи підтверджується, що податковий борг відповідача станом на 17.02.2011 р. складає -30648,63грн.

Доказів сплати заборгованості відповідачем у порядку встановленому положеннями ст.ст. 70-71 КАС України не надано.

Відповідачем у апеляційній скарзі факт використання водних ресурсів з русла Північно - Кримського каналу не заперечується, та зазначається, що відповідач здійснює оренду земель для господарського виробництва, здійснює підприємницьку діяльність та використовує воду для поливу полів.

Судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 46 Водного Кодексу водокористування може бути загальним та спеціальним, ч. 1 ст. 47 зазначеного Кодексу визначає, що загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів, а спеціальне -юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ч.2 ст. 48 Водного Кодексу України) та є платним (ч.7 ст. 49 Водного Кодексу України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що платниками збору за використання водних ресурсів є водокористувачі, як первинні так і вторинні, які здійснюють спеціальне водокористування, в тому числі фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують водні ресурси та користуються водами для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва. Збір за спеціальне використання водних ресурсів справляється саме за використання природного ресурсу всіма водокористувачами, окрім як з громадян при здійсненні ними загального водокористування.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для задоволення апеляційної скарги судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 06.06.11 у справі № 2а-3096/11/0170/14 за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 30 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Т.Р.Лядова

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.Р.Лядова