Постанова № 23587834, 17.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2-24/1542-2008 А/5002

17.01.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримекодизайн"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,,

представник відповідача, Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим- ОСОБА_3, довіреність № 5027/9/100 від 06.07.09

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Колосова Г.Г. ) від 08.06.10 у справі № 2-24/1542-2008 А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримекодизайн" (вул. Стаханівська, 18/2, кв. 6, Масандра, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98650)

до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (вул. Васильєва, 16, місто Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримекодизайн" звернулося з адміністративним позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим №0001952301/1 від 14.08.2007 про визначення податкового зобов'язання в сумі 1065623,00грн. - основний платіж по податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій у розмірі 532841,5 грн.

Позивач, заявою від 10.07.2008 уточнив позовні вимоги, просив суд визнати незаконним податкове повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим №0002602301/3 від 16.01.2008 про визнання податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1598435,00 грн., в тому числі 1 065 623,00 грн. за основним платежем і 532 812,00 грн. штрафних санкцій.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2010 позовні вимоги задоволені частково: визнано незаконним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим №0002602301/3 від 16.01.2009 в частині донарахування податку на додану вартість у розмірі 913 032,00 грн. і застосування штрафних санкцій у розмірі 456516,00 грн. Вирішено питання про судові витрати. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду Державна податкова інспекція у місті Ялта Автономної Республіки Крим подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2010 в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0002602301/3 від 16.12.2008 на суму 1369548,00грн. - скасувати, іншу частину постанови залишити в силі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказів того, що донарахування позивачу податку на додану вартість у розмірі 913032,00грн.,і , як слідство, застосування штрафних санкцій, спірним податковим повідомленням-рішенням здійснено обґрунтовано, Державною податковою інспекцією у місті Ялта Автономної Республіки Крим суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Для встановлення обставин, зазначених у частини першої цієї статті, у судовому засіданні заслуховуються пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджуються письмові та речові докази, у тому числі, носії інформації із записаною на них інформацією, висновки експертів.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При апеляційному перегляді встановлено, що за результатами адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у місті Ялта Автономної Республіки Крим 16.01.2008 було винесено податкове повідомлення-рішення №0002602301/3 про визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 598 435,00 грн., в тому числі: 1 065 623,00 грн. за основним платежем і 532812,00 грн. штрафних санкцій, яке є предметом спору по даній справі. Передумовою визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1598 435,00грн. став акт № 1584/23-0/33385872 від 02.07.2007 виїзної позапланової перевірки позивача по справі з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.07.2006.

Перевіркою встановлено порушення підпунктів 7.3.1,7.3.5 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 1 065 683 грн.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Встановлено завишення податкового кредиту в сумі 1 033 093 грн. у порушення підпункту 7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до положень якого не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Під час проведення перевірки було встановлено у 2006році завишення податкового кредиту у зв'язку з чим відповідачем було донараховано у відношенні позивача по справі податкове зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 1 065 683,00 грн., в тому числі в квітні 2006 року в сумі 33 764,00 грн., в травні 2006 року в сумі 315 783,00 грн., в червні 2006року в сумі 463 365,00 грн., в липні 2006 року в сумі 252 711,00 грн.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія критично оцінює висновки судово-бухгалтерської експертизи по матеріалам кримінальної справи №10608030006 від 03.09.2007, як доказ по даній справі, оскільки під час даного експертного дослідження не було досліджено всі необхідні документи. Більш того, висновок експерта для суду не є обов'язковим.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69, 70, 86 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія дійшла висновку про те, що відповідач, виявив відсутність бухгалтерського обліку у Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн», зокрема, відсутність головної книги за 2006рік, оборотних відомостей та журналів-ордерів по рахунках бухгалтерського обліку, відомостей руху основних засобів і ТМЦ, обґрунтовано встановив порушення: підпунктів 7.3.1,7.3.5 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 32530,00грн. та на суму 1033093,00грн. на загальну суму 1065623,00грн. за квітень- липень 2006року.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Слід зазначити, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обв'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та вчинене воно цією особою.

Колегія суддів враховує, що при розгляді кримінальної справи з обвинувачення ОСОБА_2, який працює директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн», у скоєнні злочину, передбаченого частиною другою статі 205, частиною другою статті 366 Кримінального кодексу України встановлено, що позивач по даній справі- Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримекодизайн»будь-якої реальної фінансово-господарської діяльності з придбання та продажу товарів, виконання робіт, послуг, не вело і вести наміру не мало.

ОСОБА_2 створив підприємство та в подальшому документально оформлював його бухгалтерський та податковий облік з метою прикриття незаконної діяльності з переведення в готівку коштів за винагороду, що підтверджується вироком Ялтинського міського суду Автономної республіки Крим від 07.02.2011, тому на підставі статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини не підлягають повторному доказуванню.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги стосовно визнання незаконним податкового повідомлення- рішення Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим №0002602301/3 від 16.01.2008, а надані відповідачем письмові пояснення щодо правомірності винесення спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1598435,00 грн., в тому числі 1065623,00грн. за основним платежем і 532812,00 грн. штрафних санкцій є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статями 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, не дослідив наявні докази, дав їм неналежну оцінку, а тому постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2010 підлягає скасуванню, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим -задоволенню.

Керуючись частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим задовольнити.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.06.2010 у справі № 2-24/1542-2008 А скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримекодизайн" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко