Ухвала суду № 23587798, 17.01.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6804/11/0170/10

17.01.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Курапової З.І.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного акціонерного товариства "Аспект"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим- Шилін Віталій Сергійович, довіреність № 94/10 від 16.04.10

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 19.07.11 по справі № 2а-6804/11/0170/10

за позовом Приватного акціонерного товариства "Аспект" (вул. Самохвалова,19, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.2011 у справі № 2а-6804/11/0170/10 (суддя Кудряшова А.М.) адміністративний позов задоволений повністю.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2011 року, отриману від Приватного акціонерного товариства "Аспект" (код ЄДРПОУ 22278196) 20.05.2011 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Приватного акціонерного товариства "Аспект" (код ЄДРПОУ 22278196) основні показники поданої декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року з 20.05.2011 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Аспект" (код ЄДРПОУ 22278196, юридична адреса: 95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул. Самохвалова, буд.19) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.2011 у справі № 2а-6804/11/0170/10 та прийняти нову постанову суду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання 17.01.2011року представник позивача не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про місце, день та час його проведення повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне акціонерне товариство "Аспект" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій відповідача по невизнанню як податкового звіту декларації позивача з ПДВ за квітень 2011 року; зобов'язання відповідача відобразити показники декларації позивача з ПДВ за квітень 2011 року в картці особового рахунку по ПДВ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подана позивачем податкова звітність - декларація з ПДВ за квітень 2011 року відповідає вимогам ст.48 Податкового кодексу України. Та вважає, що у відповідача відсутні умови, згідно яких податковому органу надається право податкову декларацію з ПДВ не визнавати як податкову звітність. Позивач зареєстрований як платник ПДВ, рішення ДПІ в м.Сімферополі АРК про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ було визнано постановою Окружного адміністративного суду протиправним та скасовано; вказана постанова Окружного адміністративного суду АРК від 11.12.2009 року набрала законної сили.

З матеріали справи вбачається, що ПАТ "Аспект" 20.05.2011 р. до ДПІ в м.Сімферополі АРК була надана податкова декларація з ПДВ за квітень 2011р. (а.с.7-14, 66-67).

Листом вих.№20581/10/28-4 від 25.05.2011 р. за підписом заступника начальника ДПІ в м.Сімферополі АРК Алієва Р.Р. позивачу повідомлено, що надана позивачем податкова декларація з ПДВ за квітень 2011 р. (вх.№122001 від 20.05.2011 р.) не вважається податковою декларацією відповідно до статей 48, 49 Податкового кодексу України, п.10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. №41, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935), оскільки подана ПАТ "Аспект", яке відсутнє в Реєстрі платників ПДВ (а.с.13, 74).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

Згідно із п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлені обов'язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.16.1.2. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України)

Порядок складання податкової декларації, обов'язкові реквізити податкової декларації передбачені ст.48 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п.49.9 ст.49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою:

за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою (п. 49.9.2 п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України);

у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк (п.49.9.2 п.49.2 ст.49 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.49.11 ст.49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови:

- у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання;

- у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

Пунктом 49.12. ст.49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Як вбачається з матеріалів справи в листі від 25.05.2011 р. ДПІ в м.Сімферополі АРК посилається на те, що ПАТ "Аспект" відсутнє в Реєстрі платників ПДВ.

Акціонерне товариство закритого типу "Аспект" (після зміни найменування - ПАТ "Аспект"), було зареєстровано як платник податку на додану вартість (Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00867004 серії НБ №017722 від 24.11.2000 р. -а.с.63).

Постановою Окружного адміністративного суду АРК від 11.12.2009 року по справі №2а-11985/09/12/0170 задоволено адміністративний позов АТЗТ "Аспект", визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ в м.Сімферополі АРК про анулювання реєстрації платника ПДВ АТЗТ "Аспект", яке оформлене актом №190/15-2 від 30.09.2009 р. Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2010 року апеляційна скарга ДПІ в м.Сімферополі АРК залишена без задоволення, вказана постанова Окружного адміністративного суду АРК - без змін.

Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження (а.с.16-22).

На підставі рішення суду, що набрало законної сили, судом під час розгляду даної справи встановлено, що АТЗТ "Аспект" на час зміни його найменування на ПАТ "Аспект" було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідно до вимог ч.1, 3 - 4 ст.90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру. У разі зміни свого найменування юридична особа крім виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних відносинах.

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №978 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за №1400/18695). Згідно з п.1 розділу IV даного Положення перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються коду ЄДРПОУ, податкового номера, який надається податковими органами, та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 16.1 пункту 16 розділу III цього Положення.

Для заміни Свідоцтва платник ПДВ зобов'язаний у двадцятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" (п.2 розділу IV Положення).

У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва. За потреби податковий орган повертає платнику ПДВ на цей період старе Свідоцтво та необхідну кількість засвідчених копій старого Свідоцтва із спеціальними записами про термін дії: "Свідоцтво дійсне до <дата, що відповідає останньому дню строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви>, запис зроблено <дата>". Запис у Свідоцтві та всіх засвідчених копіях Свідоцтва засвідчується підписом керівника (заступника керівника) податкового органу та печаткою (п.3 розділу IV Положення).

Позивач звертався до ДПА України, до ДПІ в м.Сімферополі АР Крим з заявою від 21.10.2010 року про поновлення його реєстрації як платника ПДВ (а.с.23), в якій АТЗТ "Аспект" послалося на рішення судів по справі №2а-11985/09/12/0170, що набрали законної сили. Згідно листа Державної податкової адміністрації України від 03.11.2010 року №11588/6/29-2016 (а.с.25) ДПА України зазначене питання доручено вирішити ДПА в АРК, про що позивача буде повідомлено.

Відповідно до листа від 12.11.2010 року №2913/10/29-033 (а.с.26-27) ДПА в АРК посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції по справі №2а-11985/09/12/0170 оскаржені ДПІ в м.Сімферополі АРК в касаційному порядку. Крім того, в даному листі зазначено, що АТЗТ "Аспект" не знаходиться за вказаним в свідоцтві про державну реєстрацію місцезнаходженні, про що складено акт та повідомлення про відсутність платника податку за місцезнаходженням спрямовано державному реєстратору м. Сімферополя АРК.

Відповідно до вимог ст.254 КАС України постанова Окружного адміністративного суду АРК від 11.12.2009 року та ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду АРК від 27.09.2010 року по справі №2а-11985/09/12/0170 набули законної сили, у зв'язку з чим посилання ДПА в АРК на їх оскарження в касаційному порядку не приймаються судом до уваги. Навпаки, відповідно до вимог ч.2 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ в м.Сімферополі АРК на вказані постанову та ухвалу судів першої та апеляційної інстанції по справі №2а-11985/09/12/0170, а також дані про те, що виконання судових рішень, які оскаржуються, в порядку ст.215 КАС України, зупинялось; про наявність таких ухвал Вищого адміністративного суду України представниками сторін під час розгляду справи суду не повідомлено.

30.04.2009 року набрав чинності Закон України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року №514-VI. Пунктом 4 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинно містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Абзацом першим пункту п'ятого розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 року).

Позивач змінив найменування з АТЗТ "Аспект" на ПАТ "Аспект" на виконання вимог зазначеного Закону України "Про акціонерні товариства".

Однак у зв'язку з невнесенням до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, податковими органами після набрання законної сили рішеннями судів по справі №2а-11985/09/12/0170, АТЗТ "Аспект", фактично будучи платником податку на додану вартість, не міг після зміни найменування -ПАТ "Аспект" - здійснити всі необхідні дії для перереєстрації у зв'язку зі зміною найменування, оскільки реєстрація АТЗТ "Аспект" як платника податку на додану вартість до часу розгляду даної справи не відновлена.

Первинний стан АТЗТ "Аспект" не було відновлено на підставі рішень судів, що набрали законної сили, саме суб'єктами владних повноважень -податковими органами.

Після внесення відповідних записів до Реєстру платників податку на додану вартість АЗТ "Аспект" при зміні назви міг не проходити реєстрацію знову, а лише провести перереєстрацію, що відповідно до вимог Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №978 (що діє на час перереєстрації та на час розгляду даної справи), є значно простішою та коротшою процедурою.

Але у зв'язку з невиконанням рішень судів, що набрали законної сили, наслідком виконання яких було б поновлення АТЗТ "Аспект" в Реєстрі платників податку на додану вартість, позивач і не зміг провести перереєстрацію як платник податку на додану вартість у зв'язку зі зміною найменування, саме дії та бездіяльність податкових органів є причиною щодо відсутності АТЗТ "Аспект" в Реєстрі та неможливості - у зв'язку з такою відсутністю - провести перереєстрацію (адже перереєстрація можлива лише зареєстрованої особи, тоді як ДПІ в м.Сімферополі АРК повідомила позивача про відсутність його в Реєстрі платників ПДВ).

Фактично саме дії, бездіяльність та рішення суб'єктів владних повноважень, що визнані судами протиправними, призвели до порушення прав позивача та неможливості відновлення первісного стану, що відповідає вимогам діючого законодавства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання податкового органу на те, що ПАТ "Аспект" відсутній в реєстрі платників податків, є безпідставним.

Судова колегія зазначає, що повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Право же привласнювати декларації статус "не є податковою декларацією" з підстав інших, ніж встановлено Податковим кодексом України, податковим законодавством України не передбачено.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України у податкового органу взагалі відсутні повноваження щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності, тобто привласнення їй статусу "не є податковою декларацією", оскільки згідно вищенаведених норм Податкового кодексу України податковий орган має право або прийняти податкову декларацію, або відмовити у її прийнятті.

Рішення про не визнання поданої позивачем декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року було оформлено листом вих. №20581/10/28-4 від 25.05.2011 р. Однак, вказаний документ не містить жодних підстав (обґрунтувань) відмови відповідача у прийнятті декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Крім того, у листі не зазначено, що податковий орган відмовив платнику податку у прийнятті податкової декларації, як це передбачено нормами Податкового кодексу України, а вказано тільки про невизнання декларації, отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначений лист не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України та Податкового кодексу України про відмову у прийнятті податкової декларації.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за квітень 2011 року податковою звітністю не ґрунтуються на Законі, норми якого регулюють спірні правовідносини, вчинені з порушенням основних принципів адміністративної юстиції, дотримання яких є складовою частиною демократичного суспільства, тому є протиправними.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 №276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за №843/11123.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту права позивача, у даному випадку, є задоволення позивних вимог саме шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо невизнання податкової декларації документом податкової звітності з податку на додану вартість за квітень 2011 року, отриманих від ПАТ "Аспект", зобов'язання відповідача відобразити основні показники поданої ПАТ "Аспект" податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 р. в особовому рахунку підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.2011 у справі № 2а-6804/11/0170/10 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.2011 у справі № 2а-6804/11/0170/10 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.07.2011 у справі № 2а-6804/11/0170/10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 січня 2012 р.

Головуючий суддя підпис З.І.Курапова

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова