Справа № 2018/2-744/11
н/п 2/2018/166/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2012 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Попрас В.О.,
при секретарі - Бутиріної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Торговий Дім «Росресурс», Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, третя особа: Комунальне підприємство «Харківське міське БТІ»про визнання недійсними договорів купівлі-продажу підвальних приміщень № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»у будинку АДРЕСА_1 та свідоцтва про право власності на підвальні приміщення, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в ході судового розгляду справи уточнив та просить суд визнати недійсним свідоцтво від 26.07.2005 р. про право власності на підвальні приміщення № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»у будинку АДРЕСА_1, видане Виконавчим комітетом Харківської міської ради. Також просить визнати недійсними три договори купівлі-продажу підвальних приміщень № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»у будинку АДРЕСА_1: перший - укладений 03.07.2006 р. між Харківською міською радою і ТОВ «Торговий Дім «Росресурс»за № 3699; другий - укладений 07.07.2006 р. між ТОВ «Торговий Дім «Росресурс»і ОСОБА_2; третій - укладений 27.11.2006 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Крім того, позивач просить визнати право власності власників квартир будинку АДРЕСА_1 на підвальні допоміжні приміщення № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»у будинку АДРЕСА_1. Зобов'язати КП «Харківське міське БТІ»скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на підвальні приміщення № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»у будинку АДРЕСА_1 загальною площею 109 кв.м.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що в листопаді 2006 року ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради про визнання в зв'язку з реконструкцією права власності на нежитлові (підвальні) приміщення, загальною площею 109 кв.м., що розташовані в підвальній частині жилого будинку АДРЕСА_1 в м. Харків. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2006 року позов ОСОБА_2 задоволено. 27.11.2006 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено та нотаріально посвідчено договір купівлі-продажу зазначених підвальних приміщень № 1, 16-1, 16-2, 16-4, 16-5, 16-6, 16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ. «А-3»у будинку АДРЕСА_1, після чого КП «Харківське міське БТІ» зареєструвало право власності на реконструйовані підвальні приміщення за ОСОБА_3 14.03.2007 року апеляційним судом Харківської області зазначене рішення Київського районного суду від 13 листопада 2006 року про визнання за ОСОБА_2 права власності на нежитлові приміщення скасовано за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 Зазначеним рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2007 року в позові ОСОБА_2 відмовлено. 17 жовтня 2007 року ухвалою Верховного Суду України рішення апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2007 року залишено в силі. Позивач вважає, що оскільки рішення суду про визнання за ОСОБА_2 права власності на зазначене нерухоме майно скасовано, ОСОБА_2 розпорядилася спірними підвальними приміщеннями шляхом їх продажу за відсутності для цього правових підстав. Тому позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу підвальних приміщень від 27.11.2006 року, так як він суперечить вимогам ст.ст. 328, 658 Цивільного кодексу України та скасувати право власності ОСОБА_3 на спірні підвальні приміщення. Крім того, позивач зазначає, що право власності на спірні підвальні приміщення виникло у відповідачки ОСОБА_2 внаслідок незаконного розпорядження підвальними приміщеннями Харківською міською радою. Відповідачка ОСОБА_2 придбала підвальні приміщення на підставі договору купівлі-продажу від 07 липня 2006 року, що укладений з ТОВ «Торговий Дім «Росресурс», яке стало власником спірних підвальних приміщень на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 03 липня 2006 року за № 3699, укладеного з Харківською міською радою. На думку позивача зазначені правочини з укладення договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень слід визнати недійсними з тих підстав, що Харківська міська рада незаконно оформила право комунальної власності на підвальні приміщення, в подальшому незаконно ними розпорядилася шляхом продажу ТОВ «Торговий Дім «Росресурс», а тому всі подальші відчуження спірного майна були незаконними. Так, на підставі розпорядження Харківського міського голови № 1679 від 21.07.2005 року «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно»було оформлено право комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлові приміщення підвалу № І, 16-1-:-16-11 в житловому будинку літ. «А-3», загальною площею 109 кв. м. по АДРЕСА_1 КП «Харківське міське БТІ»зареєструвало право комунальної власності на підвальні приміщення та оформило відповідне свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.07.2005 року, серії ЯЯЯ за № 254754. Підстав для оформлення права комунальної власності на спірні підвальні приміщення стали рішення XII сесії І скликання «Про комунальну власність міста»від 28.09.1992 року та висновок спеціаліста Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 05.05.2005 року за № 3134. Так, рішенням XII сесії Харківської міської ради Харківської області І скликання «Про комунальну власність міста»від 28.09.1992 року було затверджено перелік об'єктів нерухомості, що прийняті у комунальну власність міста. Фонду міського майна було доручено прийняти об'єкти комунальної власності, під час чого здійснити перевірку юридичних документів, що регламентують їх статус, уточнити склад та структуру зазначених об'єктів. Позивач зазначає, що рішення XII сесії Харківської міської ради Харківської області І скликання «Про комунальну власність міста»від 28.09.1992 року прийняте після набрання чинності Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»№2482-ХІІ від 19.06.1992 року та всупереч його нормам, зокрема, в частині прийняття у комунальну власність міста Харкова підвального приміщенням за № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»у домі АДРЕСА_1. Згідно статті 1 вищевказаного Закону, приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. З часу набрання чинності Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»№ 2482-ХІІ від 19.06.1992 року законодавство України гарантує, що приміщення підвалів передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремій приватизації не підлягають. Крім того, зазначені акти Харківської міської ради суперечать безпосередньо самій меті приватизації державного житлового фонду щодо створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин. Крім того, висновок будівельно-технічної експертизи спеціаліста Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 05.05.2005 року №3134, відносно того, що підвальні приміщення за № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»будинку АДРЕСА_1 технічно не відносяться до допоміжних приміщень, що призначені для технічної експлуатації й обслуговування житлового будинку, на який посилаються в розпорядженні Харківського міського голови №1679 від 21.07.2005 року, на думку позивача є хибним та не відповідає дійсним обставинам справи. Так, одним з документів, який використовувався відповідним спеціалістом-експертом, був складений працівниками КЖЕП-4 20.04.2005 року та затверджений начальником КЖЕП-4 21.04.2005 року Акт обстеження відповідного підвального приміщення, згідно якого у вказаних підвальних приміщеннях виявлено інженерні комунікації, що обслуговують житловий будинок по АДРЕСА_1 а саме: «проходят стояки и лежаки центрального отопления, водопровода и канализации». Таким чином, позивач вважає, що в спірному приміщенні знаходиться технічне обладнання будинку - інженерні комунікації, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир. Без доступу до такого обладнання експлуатація житлового будинку не є можливою. Спеціаліст-експерт проігнорував результата обстеження та прийшов у висновках до протилежного виводу, що призвело до необ'єктивних висновків, що не відповідають нормам діючого законодавства та фактичним обставинам. Тому позивач вважає, що розпорядження Харківського міського голови за №1679 від 21.07.21005 року є незаконним, а визнання права комунальної власності на підвальні приміщення № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»загальною площею 109, 0 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1 є неправомірним. На думку позивача Харківська міська рада, оформивши в порушення вимог закону право комунальної власності на спірні підвальні приміщення, незаконно розпорядилася ними шляхом укладення 03.07.2006 року договору купівлі-продажу підвальних приміщень з ТОВ «Торговий Дім «Росресурс».
Підставою для укладання договору купівлі-продажу стало рішення XIII сесії Харківської міської ради Харківської області IV скликання від 30.04.2003 р. №75/03 «Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 р.р.»та рішення XLVI сесії Харківської міської ради Харківської області IV скликання від 06.03.2006р. № 46/06 «Про внесення змін та доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 р.р.». Враховуючи, що спірні підвальні приміщення незаконно переведені до об'єктів права комунальної власності, їх було безпідставно та незаконно включено до переліку приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова. Позивач зазначає, що наслідком незаконного оформлення права комунальної власності на підвальні приміщення, що є об'єктом даного судового спору, є не тільки порушення прав співвласників вказаного нерухомого майна, адже внаслідок перебування в підвальних допоміжних приміщеннях сторонніх організацій знаходиться під загрозою постачання теплової енергії в квартири мешканців будинку по АДРЕСА_1 Крім того, використання спірних приміщень в господарській діяльності унеможливлює дотримання умов по охороні та збереженню комунальних водопроводів та каналізації. Також відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. №4-рп/2004 допоміжні приміщення(підвали, сараї, кладові, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир(кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_7 вважали позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими, в задоволенні позову просили відмовити, посилаючись в письмових запереченнях на те, що позивач як власнику квартир № 2 та № 3, розташованих у багатоквартирному житловому будинку АДРЕСА_1, на підставі ст. 382 ЦК України на праві спільної власності належать опорні конструкції будинку. Погоджуються з висновками судової будівельно-технічної експертизи від 18.08.2011 р. № 1419, вважають дослідження експерта повними та всебічними. На думку ОСОБА_2 та її представника, діями відповідачки ОСОБА_2 не завдано шкоди правам та інтересам позивача, та не порушені вимоги ст.ст.13, 382 ЦК України. Відповідачка ОСОБА_2 зазначає, що підвальні приміщення № 1, 16-1 -:- 16-11 по АДРЕСА_1 м. Харків не відносяться до технічних приміщень, їх користування не пов'язане з технічною експлуатацією та обслуговуванням житлового будинку, технічне обладнання, а саме: регулююча, запірна, запобіжна, відвідна арматура відсутня, транзитний прохід до вводів трубопроводів не здійснюється. Так як технічне обладнання, яке обслуговує будинок відсутнє, доступ в підвальне приміщення для обслуговування житлового будинку не потрібен. Вимоги передати підвальні приміщення мешканцям житлового будинку у спільну власність є незаконними та необґрунтованими. Позивач ОСОБА_1 самовільно у 2006 році переобладнав належні йому приміщення по АДРЕСА_1 що підтверджено висновком судової будівельно-технічної експертизи ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса № 4460/9679 від 28.11.2008 р. по кримінальній справі № 21070051 провадження якої припинено 11.02.2009 р. СВ Київського РВ ХМУ МВСУ в Харківській області. Крім того, позивач не був стороною жодного з зазначених у позовній заяві договорів купівлі-продажу, які позивач просить визнати недійсними, а згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», особами які мають права брати участь у справах про визнання правочинів недійсними є насамперед сторони. Крім того, відповідачка вважає, що строк позовної давності для подання цього позову повинен закінчуватися 01.04.2010 р., оскільки як вбачається з ухвали Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2009 р. по справі № 2-150/09/12 позивач дізнався про порушення своїх прав у березні 2007 року, а не у 2008 році, як це зазначено позивачем у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував, в задоволені позовний вимог просив відмовити, надавши до суду письмові заперечення, в яких зазначає, що він 27.11.2006 р. придбав у ОСОБА_2 підвальні приміщення загальною площею 109,0 кв.м. по АДРЕСА_1 в м. Харкові. Договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8 та зареєстрований 07.12.2006 р. в КП «Харківське міське БТІ»№ 2128. ОСОБА_3 вважає, що позивач ніякого відношення до цього договору не має, тому просить відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідачів Харківської міської ради та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради ОСОБА_9 позов не визнала, вважала, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, посилаючись в своїх письмових запереченнях на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 в м. Харкові належить територіальній громаді м. Харкова на праві комунальної власності на підставі рішення ХІІ сесії Харківської міської ради І скликання від 28.09.1992р. та відображався на балансі КВЖРЕП-1 Київського району. З 1993 року нежитлове приміщення площею 109,0 кв.м., розташоване в підвальній частині житлового будинку літ. А-3 по АДРЕСА_1 знаходилося в орендному користуванні Київського відділення № 6212. На підставі висновку КП «Харківське міське БТІ»від 05.05.2005 р. про можливість оформлення свідоцтва про право власності територіальній громаді м. Харкова на нежитлові приміщення підвалу № 1, 16-1 -:- 16-11, загальною площею 109,0 кв.м. в житловому будинку літ. «А-3»по АДРЕСА_1 довідки про балансову належність, висновку ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, згідно якого спірні підвальні приміщення технічно не відноситься до допоміжних приміщень, що необхідні для забезпечення експлуатації та обслуговування житлового будинку, рішення ХІІ сесії Харківської міської ради І скликання від 28.09.1992 р. -міським головою видано розпорядження № 1679 від 21.07.2005 р. про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно. 26.07.2005 р. видано свідоцтво про право власності територіальної громади м. Харкова на нежитлові приміщення підвалу № 1, 16-1 -:- 16-11, загальною площею 109,0 кв.м. в житловому будинку літ. «А-3»по АДРЕСА_1 Таким чином, свідоцтво про право власності на вищевказані нежитлові приміщення видано уповноваженим органом у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідно до Положення про Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, затвердженого рішенням ІV скликання «Про затвердження положень виконавчих органів Харківської міської ради 5 скликання»від 19.06.2002 р. до повноважень Управління входить в т.ч. передача об'єктів комунальної власності в оренду та відчуження об'єктів комунальної власності у відповідності до рішень Харківської міської ради. З 07.09.2005 р. спірні нежитлові приміщення знаходилися в орендному користуванні ТОВ «Торговий Дім «Росресурс»на підставі договору оренди № 1561. На підставі рішення XIII сесії Харківської міської ради Харківської області IV скликання від 30.04.2003 р. №75/03 «Про Програму приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 р.р.»та рішення XLVI сесії Харківської міської ради Харківської області IV скликання від 06.03.2006р. № 46/06 «Про внесення змін та доповнень до Програми приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2003-2006 р.р.». між Управлінням комунального майна та приватизації та ТОВ «Торговий Дім «Росресурс» укладено договір купівлі-продажу на нежитлові приміщення підвалу № 1, 16-1 -:- 16-11, загальною площею 109,0 кв.м. в житловому будинку літ. «А-3»по АДРЕСА_1 Порушень чинного законодавства при укладенні договору купівлі-продажу з ТОВ «Торговий Дім «Росресурс»допущено не було. Відповідно висновку ХНДІС ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса від 05.05.2005 р. спірні підвальні приміщення технічно не відноситься до допоміжних приміщень, що необхідні для забезпечення експлуатації та обслуговування житлового будинку. В орендне користування передаються лише нежитлові приміщення, які не відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирних будинків. Крім того, віднесення того чи іншого приміщення до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку законодавчими актами проводиться не з його розташування, а з цільового призначення -забезпечення експлуатації будинку. Таке цільове призначення кожного приміщення визначається ще на стадії проектування будинку, виходячи з вимог відповідних нормативних документів. Вважають, що позивачем не доведено факт належності спірних приміщень мешканцям житлового будинку, як допоміжних, та необхідності їх використання для забезпечення експлуатації будинку і побутового обслуговування мешканців будинку, тому в задоволенні позову просили відмовити.
Згідно довідки Головного управління статистики у Харківській області №46/2-58/573 від 09.02.2012 р. державну реєстрацію ТОВ «Торговий Дім «Росресурс»припинено 11.06.2010 р. (т.2 а.с.101), тому розглядає справу у відсутність відповідача ТОВ «Торговий Дім «Росресурс».
Третя особа Комунальне підприємство «Харківське міське БТІ»в судове засідання не з'явились, про місце і час судового розгляду справи повідомлені належним чином, згідно ст. 169 ЦПК України неявка в судове засідання третьої особи не є перешкодою для розгляду справи, тому суд розглядає справу у відсутність представника КП «Харківське міське БТІ».
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
На підставі розпорядження Харківського міського голови № 1679 від 21.07.2005 року «Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно»було оформлено право комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлові приміщення підвалу № І, 16-1-:-16-11 в житловому будинку літ. «А-3», загальною площею 109 кв. м. по АДРЕСА_1 та видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 26.07.2005 року (т.1 а.с.79-80).
03.07.2006 р. нежитлові приміщення підвалу № І, 16-1-:-16-11 в літ. «А-3»загальною площею 109 кв. м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу перейшли у власність ТОВ «Торговий Дім «Росресурс»(т.1 а.с.58-59), яке за договором купівлі-продажу від 07.07.2006 р. продало вказані нежитлові приміщення підвалу ОСОБА_2 (т.1 а.с.56).
В подальшому в ході реконструкції спірні нежитлові приміщення підвалу, як вбачається з рішення суду (т.1 а.с.54), були переобладнані ОСОБА_2 з влаштуванням окремого входу.
Нежитлові приміщення підвалу № І, 16-1-:-16-11 в літ. «А-3», куплені ОСОБА_2, були переобладнані в приміщення підвалу № І, 16-1, 16-2, 16-4, 16-5, 16-6, 16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ. «А-3», тобто в нумерації приміщень зникли приміщення №16-3, 16-8, 16-9 та з'явилось приміщення №16-12, таким чином, було створено новий об'єкт нерухомості.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2006 року задоволено позов ОСОБА_2, за нею визнано право власності на нежитлові приміщення підвалу № І, 16-1, 16-2, 16-4, 16-5, 16-6, 16-7, 16-10, 16-11, 16-12 під магазин продовольчих товарі з влаштуванням окремого входу загальною площею 109 кв.м., розташовані по АДРЕСА_1 в м. Харкові (т.1 л.д.54).
На вказане рішення позивачем ОСОБА_1 подана апеляційна скарга.
Рішенням судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області скасоване від 14 березня 2007 року апеляційна скарга ОСОБА_1ПР. задоволена, зазначене рішення Київського районного суду від 13 листопада 2006 року скасоване, постановлено нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 про визнання права власності на нежитлові приміщення відмовлено (т.1 а.с.6-10).
В зазначеному рішенні апеляційного суду Харківської області скасоване від 14 березня 2007 року вказується, що згідно ст. 382 ЦП України власнику квартири багатоквартирного житлового будинку належать на праві спільної сумісної власності опорні конструкції будинку. Позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира, яка розташована саме над підвальними приміщеннями, в яких проводяться самовільні будівельні роботи, в тому числі з втручанням в несучі опори стіни будинку, що створює реальну загрозу спричинення шкоди його квартири.
17 жовтня 2007 року ухвалою Верховного Суду України рішення апеляційного суду Харківської області від 14 березня 2007 року залишено в силі, в касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилено (т.1 а.с.13-14).
27.11.2006 року відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір купівлі-продажу спірних підвальних приміщень № І, 16-1-:-16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ. «А-3»в будинку АДРЕСА_1. Після чого КП «Харківське міське БТІ»зареєструвало право власності на реконструйовані підвальні приміщення за ОСОБА_3 (т.1 а.с.52-53).
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України зміст право чину не може суперечить цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 317 ЦК України передбачено, що тільки власнику належить право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набути правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Позивачкою ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 07.07.2006 р. були придбані нежитлові приміщення підвалу № І, 16-1-:-16-11 в літ. «А-3»загальною площею 109 кв. м., розташовані за адресо: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.56).
В подальшому в ході реконструкції відповідачкою ОСОБА_2 спірні нежитлові приміщення підвалу були переобладнані з влаштуванням окремого входу, із зміною нумерації приміщень та їх площі, оскільки замість приміщень №16-3, 16-8, 16-9 та з'явилось нове приміщення №16-12, влаштовано окремий вхід, таким чином, було створено новий об'єкт нерухомості, право власності на який за ОСОБА_2 було визнано рішення Київського районного суду м. Харкова від 13.11.06 р.
Оскільки Рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 листопада 2006 року, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на нежитлові приміщення підвалу № І, 16-1, 16-2, 16-4, 16-5, 16-6, 16-7, 16-10, 16-11, 16-12 під магазин продовольчих товарі з влаштуванням окремого входу загальною площею 109 кв.м. - скасоване, відчуження ОСОБА_2 спірних нежитлових приміщень підвалу ОСОБА_3 проведено незаконно.
За таких обставин, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу підвальних приміщень № І, 16-1-:-16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ. «А-3»в будинку АДРЕСА_1, укладеного 27.11.2006 року між відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Оскільки судом скасовуються правові підстави для реєстрації за відповідачем ОСОБА_3 права власності на спірні житлові приміщення, скасуванню підлягає державна реєстрація права власності ОСОБА_10 на нежитлові приміщення підвалу №I, 16-1-:-16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ.«А-3», загальною площею 109,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно ч.5 ст.267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
В ході судового розгляду справи встановлено, що в березні 2007 року ОСОБА_1 звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Харківської міської ради, ТОВ «Торговий Дім «Росресурс», ОСОБА_2, ОСОБА_11 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірних підвальних приміщень. Вказана цивільна справа для розгляду біла направлена до Київського районного суду м. Харкова і розглядалась судом до грудня 2009 року. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.12.2009 р. позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду (т.1 л.д.43). Із позовною заявою, що розглядається, ОСОБА_1 звернувся до суду 13.09.2010 р., тому враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 з поважної причини пропущений строк позовної давності, і приходить до висновку, що порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту.
Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна сторона зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Враховуючи викладене, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_10 165100 гривень, сплачених ОСОБА_3 від 27.11.2006 р. за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу № I, 16-1-:-16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ.«А-3», загальною площею 109,0 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1.
В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не надано доказів, підтверджуючих обґрунтованості його позовних вимог щодо визнання недійсним свідоцтва від 26.07.2005 р. про право власності на підвальні приміщення № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»в будинку АДРЕСА_1, договори купівлі-продажу підвальних приміщень № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»у будинку АДРЕСА_1, укладені 03.07.2006 р. між Харківською міською радою і ТОВ «Торговий Дім «Росресурс»та 07.07.2006 р. між ТОВ «Торговий Дім «Росресурс»і ОСОБА_2, а також визнання права власності власників квартир будинку АДРЕСА_1 на підвальні допоміжні приміщення № 1, 16-1 -:- 16-11 в літ. «А-3»у будинку АДРЕСА_1.
У відповідності до ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню тільки в частині визнання недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу № I, 16-1-:-16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ.«А-3», загальною площею 109,0 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1, укладений 27.11. 2006 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_10, а задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 203, 215, 216, 267, 317, 328, 391, 658 ЦК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу № I, 16-1-:-16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ.«А-3», загальною площею 109,0 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1, укладений 27 листопада 2006 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_10, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12
Сторони по договору купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу від 27.11.2006 р., який визнаний недійсним, повернути в первісний стан. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 165100 (сто шістдесят п'ять тисяч сто) гривень, сплачених за договором купівлі-продажу нежитлових приміщень підвалу № I, 16-1-:-16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ.«А-3», загальною площею 109,0 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1, від 27.11.06 р.
Зобов'язати Комунальне підприємство «Харківське міське БТІ»скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_10 на нежитлові приміщення підвалу №I, 16-1-:-16-7, 16-10, 16-11, 16-12 в літ.«А-3», загальною площею 109,0 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.
І іншій частині в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ
Судове рішення № 23586176, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 10.04.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2018/2-744/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: