Рішення № 23585900, 15.03.2012, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

15.03.2012

Справа № 2011/1559/2012

2/2011/2801/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2012 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Шестака О. І.

за участю секретаря Гармаш К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, -

встановив:

27.01.2012 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача 799 041,63 грн.. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 01.02.2009 р. він передав у позику ОСОБА_2 30 000,00 доларів США. Документом, який підтверджує укладення договору позики, є письмова розписка від 01.02.2009 р., яку на підтвердження укладання договору відповідач видав йому. Згідно зазначеної розписки, відповідач зобов'язався повернути борг в строк до 01.10.2009 р.. Також ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати 3,5 % від суми боргу у строк до 01 числа по закінченню кожного місяця. При затриманні сплати процентів -сума несплачених в строк процентів додається до суми боргу. Однак до теперішнього часу своїх зобов'язань щодо повернення грошових коштів відповідач не виконав, чим порушив взяті на себе зобов'язання. Станом на 01.01.2012 р. розмір боргу відповідача становить 100 007,71 доларів США, що в еквіваленті, відповідно до курсу НБУ станом на день подання позову становить 799 041,63 грн..

01.03.2012 р. ОСОБА_1 подав клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору, посилаючись на те, що ним було сплачено судовий збір в розмірі 7 990,42 грн., що перевищує максимальний розмір судового збору на 4 771,42 грн.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові, також просив повернути йому зайво сплачений судовий збір.

Відповідач позовні вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог, і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

01.02.2009 р. відповідачем було складено розписку, відповідно до умов якої він отримав в борг 30 000,00 дол. США у ОСОБА_1 та зобов'язався виплачувати останньому щомісячно 3,5 % від суми боргу в строк 01 числа кожного місяця, при цьому сума невиплачених в строк процентів додається до загальної суми боргу, також зобов'язався повернути отримані в борг гроші до 01.10.2009 р.

Позивачем грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, було передано відповідачу 01.02.2009 р., що підтверджується виданою відповідачем розпискою.

Однак, відповідачем прийняті на себе зобов'язання не виконано, ніяких дій щодо повернення позивачу суми боргу у визначеному в розписці розмірі та строку не проведено.

Відповідно до ст.1047 ЦК України в підтвердження укладення договору позики та його умов може бути надано розписку позичальником або інший документ, що підтверджує передачу йому позикодавцем певної грошової суми або відповідної кількості речей.

Тобто, за своєю правовою природою, розписка підтверджує укладення договору позики між позивачем і відповідачем.

Відповідно до ст.218 ЦК України недотримання сторонами письмової форми договору, встановленої законом, не тягне за собою його недійсність, крім випадків, встановлених законом. ЦК України, які і інші законодавчі акти, не містять умов, про те, що договір позики, складений не в письмовій формі, є недійсним. Таким чином, недотримання позивачем і відповідачем письмової форми договору позики, не тягне за собою недійсність договору позики, а відтак, надана відповідачем розписка від 01.02.2009 р. підтверджує відношення позики.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином визнаються дії особи, що направлені на виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини. Відповідно до ст.509 ЦК України з договорів та інших правочинів виникають зобов'язання.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, що визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та якості.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк, встановлений договором. Проте станом на теперішній час її не виконано, борг не повернуто.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк їх виконання.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Неповернення відповідачем грошових коштів призвело до виникнення заборгованості перед позивачем. Однак, всупереч, виниклій заборгованості, відповідачем оплату суми боргу позивачу проведено не було, що є порушенням права позивача, яке підлягає захисту судом і порушення якого підлягає усуненню відповідачем.

Підпис відповідача з вказаним прізвищем і ініціалами на розписці від 01.02.2009 р. про отримання в борг грошових коштів в сумі 30 000 доларів США, свідчить про згоду особи, яка його проставила, з текстом та всіма умовами, викладеними в цьому документі.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже стягненню з відповідача підлягає й сума процентів від суми позики.

Відповідач визнав позовні вимоги та розмір заборгованості перед позивачем, яка складається з основної суми боргу та процентів, та, згідно розрахунку наданого позивачем, складає 100 007,71 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 25.01.2012 р. становить 799 041,63 грн., тому суд вважає ці обставини доведеними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Також з ОСОБА_3 у відповідності зі ст.88 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача сума судового збору в розмірі 3 219,00 грн..

Також суд вважає необхідним повернути позивачу надмірно сплачену суму судового збору в розмірі 4 771,42 грн., оскільки відповідачем при подачі позову було сплачено 7 990,42 грн., що перевищує максимально встановлену суму судового збору, а відповідно до п.1 ч.1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі ст.ст.11, 202, 509, 525, 526, 530, 625, 1046, 1047, 1048, 1049 ЦК України, ст.7 ЗУ «Про судовий збір», керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 79, 88, 209, 212 -215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 802 260,63 (вісімсот дві тисячі двісті шістдесят грн. 63 коп.) грн..

Зобов'язати Управління Державного казначейства України Дзержинського району м. Харкова повернути ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, що мешкає: АДРЕСА_1) суму судового збору в розмірі 4 771,42 (чотири тисячі сімсот сімдесят одну гривню 42 коп.) грн., як зайво сплаченого судового збору, яка була сплачена згідно платіжного доручення №0210015 від 26.01.2012 р., отримувач коштів: УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999654, банк отримувача: ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача (МФО): 851011, рахунок отримувача: 31210206700003, код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції.

Головуючий