Ухвала суду № 23579662, 13.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6338/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б., Губської О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

за участю представника позивача, представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 р. позовні вимоги було задоволено.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю - доповідача, осіб, що з"явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду - підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновок податкового органу про безпідставність формування податкового кредиту по контрагентах позивача з підстав, що останні не задекларували податкові зобовязання, вважає безпідставним, оскільки факт виконання господарських операцій підтверджується первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 03.09.2010р. ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ВАТ "Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТзОВ "Акеріт", ТзОВ "Скап Холдінгс", ТзОВ "Технобудкомунікації" за травень 2010р. про що складено Акт №3848/23-522-02494934 від 06.09.2010р.

Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість встановлено порушення п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п., п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 324 514 грн.

Крім того, позивачем подавались заперечення до акту передвіки, проте не були взяті податковим органом до уваги.

За результати перевірки, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва прийняла податкове повідомлення-рішення №0000352305/0 від 22.09.2010р., яким визначила ВАТ "Укрндіпроектстальконструкція ім. В. М. Шимановського" зобовязання по ПДВ на суму 324 514 грн. за основним платежем та 129 806 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, позивач оскаржував зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте скарги залишені без задоволення.

За результатами розгляду скарг ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №000352305/1 від 15.12.2010р. зобовязання залишились попередніми.

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2010р. між ВАТ "Укрндіпроектстальконструкція ім. В. М. Шимановського" (замовник) та ТзОВ "Скап Холдінгс" (виконавець) укладено договір про вдосконалення видавничої продукції, згідно якого виконавець зобовязався вдосконалити художнє оформлення видання журнал "Промислове будівництво та інженерні споруди".

22.05.2010р. сторонами було підписано акт приймання-здачі продукції та виписано податкову накладну.

11.03.2010р. між ВАТ "Укрндіпроектстальконструкція ім. В.М. Шимановського" (замовник) та ТзОВ "Акеріт" укладено договір №1 згідно якого виконавець зобовязався виконати та здати замовнику, а останній зобовязався прийняти та сплатити послуги з перекладу будівельних норм та правил України перехідного періоду при участі ВАТ "Укрндіпроектстальконструкція ім. В.М. Шимановського". Предметом договору згідно додатку був переклад будівельних норм та правил.

На виконання умов договору сторонами було складено акт на виконання робіт від 28.05.2010р. та ТзОВ "Акеріт" видано податкову накладну №602 від 28.05.2010р.

Також, 12.03.2010р. між ВАТ "Укрндіпроектстальконструкція ім. В.М. Шимановського" (замовник) та ТзОВ "Технобудкомунікації" (підрядник) укладено договір №1203/10 на виконання ремонтно-будівельних робіт, згідно якого підрядник зобовязався виконати ремонтно-будівельні роботи в підвальних приміщеннях та відновити зливну каналізацію згідно локального кошторису.

14.05.2010р. сторонами було підписано акт виконання ремонтно-будівельних робіт та виписано податкові накладні №1033 від 13.05.2010р., №1060 від 14.05.2010р.

20.03.2010р. між ВАТ "Укрндіпроектстальконструкція ім. В.М. Шимановського (замовник) та ТзОВ "Технобудкомунікації" (підрядник) укладено договір на виконання послуг №2003/10 згідно якого виконавець зобовязвся виконати послуги по ревізії, налагодженню пошкоджень електросилової мережі комплексу будівель згідно локального кошторису.

26.05.2010р. сторонами було підписано Акт приймання-передачі виконаних послуг та видано податкову накладну № 1323 від 26.05.2010р.

В ході проведення документальної перевірки та згідно бази даних АІС співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту, встановлено що ТзОВ "Акеріт", ТзОВ "Технобудкомунікації", ТзОВ "Скап Холдінгс" не подали податкові декларації з ПДВ за травень 2010р. та не задекларували податкових зобовязань, фактичне місцезнаходження невідоме.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Згідно п.п.7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Відповідно до підпункту 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно до п.п. 7.4.1 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" зареєстровані платники податку мають право нараховувати податок на додану вартість, складати та видавати податкові накладні. Позивач відповідно мав право на підставі отриманих накладних відносити вказані в них суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки за поставку розрахувався у вартість якої була включена сума нарахованого продавцем ПДВ.

Відповідно до п. 7.2.6 ст. 7 цього Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Згідно пп.7.7.1 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахування) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової декларації.

Факт подання ВАТ "Укрндіпроектстальконструкція ім. В.М. Шимановського" податкової декларації з ПДВ підтверджується матеріалами податкової перевірки.

Частинами другою та третьою ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт поставки (товарів, послуг) підтверджується первинними документами: договорами, актами виконаних робіт, актами прийняття товару, виписками з банку, складеними відповідно до будівельних норм кошторисами, також ВАТ "Укрндіпроектстальконструкція ім. В. М. Шимановського" здійснило на користь постачальників оплату за поставлений товар, у вартість поставленого товару була включена сума ПДВ.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів податковий орган проводив документальну перевірку позивача на підставі поданих податкових декларацій та співставлення зобовязань, первинна документація не досліджувалась та не витребовувалась, що підтверджується п. 2.10 акту перевірки.

Крім того, позивачем надано копії листів ТзОВ "Скап Холдингс" та ТзОВ "Технобудкомунікації", в яких вони зазначають, що скеровували податкові декларації з ПДВ за травень 2010р. до податкової інспекції.

Згідно ч. 1 ст. 18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано доказів з відповідного Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру ТзОВ "Скап Холдингс" та ТзОВ "Технобудкомунікації" чи ТзОВ "Акеріт" на момент укладення чи виконання договорів. Також, не надано доказів анулювання свідоцтв про взяття на облік платником ПДВ.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивачем надано копії постанов про проведення виїмки документації із ДПІ у Печерському районі м. Києва по ТзОВ "Технобудкомунікації" та ТзОВ "Скап Холдінгс". Копії вироку у кримінальній справі, у якому були встановлені обставини на які покликається відповідач не надано. Крім того, факт виконання контрагентами господарських операцій підтверджується: договорами, видатковими накладними, податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, доказами оплати.

Крім цього, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону, не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки спірна постанова прийнята встановленими межами повноважень, що надані чинним законодавством України, з урахуванням всіх обставин справи, що мають значення для прийняття рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 р. відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим не має підстави для її скасування та постановлення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Український науково-дослідний та проектний інститут сталевих конструкцій імені В.М. Шимановського»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.