Ухвала суду № 23574736, 22.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11273/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Векуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі: Коток К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен»до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач -Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2011 року позовні вимоги було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція в м. Києві по роботі з великими платниками податків, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2011 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен»- відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доказів та у супереч обставинам справи.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, які з»явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 1 жовтня 2010 року між позивачем та ПП «Міоком»було укладено договір № 017/1, відповідно до якого ПП «Міоком»зобов'язується поставити в обумовлені строки і передати у власність ДП «Кондитерська корпорація «Рошен», а останнє -прийняти і оплатити поставлену йому в рамках даного договору продукцію.

В період з 04.02.2011 р. по 18.02.2011 р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проводилась позапланова виїзна перевірка ДП «КК «Рошен» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад -грудень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт № 51/40-20/7/25392188 від 18 лютого 2011 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 ВР від 03.04.1997 р. зі змінами і доповненнями.

На підставі висновків Акту складено податкове повідомлення-рішення № 0000020700 від 3 березня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 692 492,00 грн., в тому числі по періодам: листопад 2010 року -214 667,00 грн.; грудень 2010 року -477 825,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу базується на припущеннях щодо фіктивності ПП «Міоком»та безтоварності господарських операцій позивача з цим підприємством, оскільки даний контрагент за своєю юридичною адресою не знаходиться, що призвело до унеможливлення проведення зустрічної перевірки цього суб'єкта господарювання.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що доводи Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення про недійсність укладених правочинів та їх безтоварність, не можуть бути взяті до уваги, оскільки не доведені належними та допустимими доказами.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на час виписки податкових накладних ПП «Міоком»так як і на момент винесення постанови судом першої інстанції по даній справі, останнє було зареєстрованим платником податку на додану вартість, мало свідоцтво платника такого податку, а також наявний індивідуальний податковий номер -371294008285.

Також, в матеріалах справи наявні податкові накладні, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб ПП «Міоком», ДП «КК «Рошен», а також ПП Ушкало Є.В. та ПП «Євротранс»-перевізників продукції, що свідчить про реальне здійснення господарських операцій, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Окрім цього, в матеріалах справи наявний витяг з журналу реєстрації заїзду транспортних засобів на територію ТОВ «Кондитерпромторг - 1», куди постачався желатин, з якого вбачається, що в жовтні 2010 року територію підприємства відвідували водії ПП Ушкало Є.В. та ПП «Євротранс»на транспортних засобах, які вказані в товаро-транспортних накладних, що в свою чергу спростовує доводи відповідача про відсутність в реальності перевезень товару за договором № 017/1 від 01 жовтня 2010 року.

Що стосується пояснень громадянки ОСОБА_3, які були відібрані фахівцями відділення БНВ ПДВ ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя та згідно яких, остання зареєструвала на себе ПП «Міоком»за грошову винагороду, статутний капітал не формувала, директора та бухгалтера не призначала, заяву на реєстрацію платника ПДВ до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя не подавала, фінансово-господарських документів не підписувала, право діяти від її імені не давала, то колегія суддів їх оцінює критично, оскільки вони не можуть бути розцінені як пояснення свідка, в межах порушеної кримінальної справи, який попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показів.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання відповідача на те, що податкові накладні контрагента позивача не підписані посадовою особою, уповноваженою платником податку, тому що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 був директором ПП «Міоком», тобто уповноваженою на підпис таких накладних особа, а пояснення засновника підприємства ОСОБА_3 про те, що вона не призначала його директором, не є належним доказом на підтвердження заперечень відповідача проти позову та не впливають на юридичну силу податкових накладних, виписаних ПП «Міоком».

Відтак, податкові накладні, виписані ПП «Міоком»є дійсними та такими, що давали право на їх використання для підтвердження податкового кредиту ДП «КК «Рошен»та отримання в подальшому бюджетного відшкодування ПДВ.

Порушення податкової дисципліни, вчинені ПП «Міоком»не є підставою для відмови у праві Дочірньому підприємству «Кондитерська корпорація «Рошен»на податковий кредит та бюджетне відшкодування з ПДВ.

На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що Дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен» не було допущено порушення п.п. 7.2.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97 ВР від 03.04.1997 р. зі змінами і доповненнями, а тому у Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків не було підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.