Ухвала суду № 23574634, 29.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9472/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кличенчук Н.М.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Кучми А.Ю.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року у справі за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

СП ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Київської регіональної митниці від 16.06.2011р. №128 та від 27.09.2011р. №202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником Київської регіональної митниці подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно зі ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ст.69 Митного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011р. №71 та наказів Київської регіональної митниці від 30.03.2011р. №423 та від 15.04.2011р. №543 Київською регіональною митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання СП у формі ТОВ «Оптіма-Фарм, ЛТД»вимог законодавства України з питань митної справи при декларування товарів.

За результатами проведеної перевірки складено акт №н/16/11/100000000/21642228, яким встановлено невірне декларування лікарських препаратів «Бодимарин», «Гінсомін»та «Вітрум Кардіо Омега-3»за кодом 3004 50 10 00 УКТЗЕД (ставка мита 0%) та «Магнефар В6»за кодом 3004 90 19 00 УКТ ЗЕД (ставка мита 0%), а отже товариством порушено вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до порушення Закону України «Про митний тариф України»та вимог Закону України «Про податок на додану вартість»у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, що розраховуються відповідно до вимог п.4.3 Закону.

На підставі встановленого порушення відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2011р. №128 та податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011р. №202.

У період з 08.04.2008р. по 22.12.2010р. імпортувало на територію України лікарські засоби «Бодимарин», «Ідеос», «Гінсомін», «Магнефар В6», «Вітрум Кардіо Омега - 3». Відповідно до вантажних митних декларацій №100000007/2008/297576 від 11.04.2008р., №100000007/2008/300631 від 25.04.2008р., №100000007/2008/319840 від 11.08.2008р., №100000016/2010/614624 від 20.04.2010р., №100000007/2009/132470 від 25.12.2009р., №100000016/2010/606132 від 12.01.2010р., №100000016/2010/608485 від 15.02.2010р., №100000016/2010/608977 від 19.02.2010р., №100000016/2010/611427 від 18.03.2010р., №100000016/2010/612584 від 30.03.2010р., №100000016/2010/613174 від 06.04.2010р., №100000016/2010/619540 від 07.06.2010р., №100000016/2010/619968 від 10.06.2010р., №100000016/2010/621577 від 24.06.2010р., №100000007/2008/296878 від 08.04.2008р., №100000007/2008/302828 від 14.05.2008р., №100000007/2008/730195 від 07.11.2008р., №100000007/2009/100913 від 06.02.2009р., №100000007/2009/116789 від 28.07.2009р., №100000007/2009/123329 від 29.09.2009р., №100000007/2009/128126 від 13.11.2009р., №100000016/2010/608597 від 16.02.2010р., №100000016/2010/609286 від 23.02.2010р., №100000016/2010/613484 від 08.04.2010р., №100000016/2010/616622 від 11.05.2010р., №100000016/2010/483271 від 29.10.2010р., №100000016/2010/489426 від 21.12.2010р., №100000016/2010/489749 від 22.12.2010р., №100000007/2008/299431 від 21.04.2008р., №100000007/2008/301929 від 07.05.2008р., №100000007/2008/303051 від 15.05.2008р., №100000007/2009/102077 від 20.02.2009р., №100000007/2009/104344 від 16.03.2009р., №100000007/2009/106577 від 09.04.2009р., №100000007/2009/117104 від 30.07.2009р., №100000007/2009/125567 від 20.10.2009р., №100000007/2009/132280 від 24.12.2009р., №100000016/2010/608969 від 19.02.2010р., №100000016/2010/608969 від 19.02.2010р., №100000016/2010/613488 від 08.04.2010р., №100000016/2010/622951 від 06.07.2010р., №100000007/2008/303056 від 15.05.2008р., №100000007/2008/303059 від 15.05.2008р., №100000007/2008/730600 від 11.11.2008р., №100000007/2008/732046 від 20.11.2008р., №100000007/2009/119648 від 26.08.2009р., №100000007/2009/124229 від 07.10.2009р., №100000007/2009/125826 від 22.10.2009р., №100000007/2009/127486 від 06.11.2009р., №100000007/2009/128956 від 20.11.2009р., №100000007/2009/131318 від 14.12.2009р., №100000007/2009/132808 від 28.12.2009р., №100000007/2009/132842 від 30.12.2009р.

Товари «Лікарські засоби «Бодимарин», «Ідеос»та «Гінсомін»задекларовано підприємством за кодом УКТ ЗЕД 3004 50 10 00, як лікарські засоби для людей, розфасовані для роздрібної торгівлі, що містять вітаміни, терапевтичні та профілактичні. Згідно вказаного коду ставка ввізного мита на товар становить 0%.

Товар «Лікарський засіб «Магнефар В6»задекларовано підприємством за кодом УКТ ЗЕД 3004 90 19 00, як лікарський засіб для людей, розфасований для роздрібної торгівлі, що містить мінерали, терапевтичний та профілактичний. Згідно вказаного коду ставка ввізного мита на товар становить 0%.

При митному оформленні вказаного товару відповідачем було визначено позивачу нульову процентну ставку ввізного мита та податку на додану вартість. При цьому, на стадії митного оформлення вказаного товару, митним органом погоджено задекларований код УКТ ЗЕД шляхом проставлення відбитка штампа на ВМД.

За результатами перевірки митний орган дійшов висновку про те, що препарати «Бодимарин», «Ідеос», «Гінсомін»та «Магнефар В6»не можна вважати лікарськими засобами товарної позиції 3004 УКТ ЗЕД, оскільки даний препарат ідентифікується як норми вітамінів та мінералів, у яких в рекомендованих середньодобових нормах вживання не перевищують більш ніж у три рази середньодобову норму вживання, а відтак їх класифікація має здійснюватись у товарній підкатегорії 2106 90 92 00. На товар, який класифікується у підкатегорії УКТ ЗЕД 2106 90 92 00 Законом України «Про Митний тариф України»встановлена ставка ввізного мита 8%.

Таким чином, митний орган вважав, що позивачем було допущено методологічну помилку, допущену під час декларування товару, що спричинило до заниження податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита на суму 237001,74 грн. (податкове повідомлення-рішення №128 від 16.06.2011р.) та на суму 44068,15 (податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011р. №202).

реєстраційного посвідчення на лікарський засіб № UA/6952/01/01 від 23.08.2007р., №UA/4912/01/01 від 15.09.2006р., №P.02.03/05906 від 18.03.2008р., UA/2789/01/01 від 14.03.2005р., UA/2789/01/01 від 15.03.2010р., UA/4642/01/01 від 19.07.2006р., UA/6681/01/01 від 23.07.2007р. згідно з яким Міністерством, охорони здоров'я України зареєстровано препарати «Бодимарин», «Ідеос», «Гінсомін»та «Магнефар В6»як лікарські засоби.

Рішення суду від 02.08.2011р. №2а-2753/11/1070 за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-Фарм, ЛТД»до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №61 від 23.05.2011р., встановлено, що експертним висновком Київської торгово-промислової палати від 15.02.2005р. № К-596/1, підтверджено віднесення препарату «Гінсомін»до коду товару 3004501000 за УКТЗЕД.

Вказані документи надавались позивачем під час митного оформлення препарату «Гінсомін».

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття Київською регіональною митницею податкових повідомлень-рішень від 16.06.2011р. №128 та від 27.09.2011р. №202, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що п. 35 ст.1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з п.19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про Єдиний митний тариф»товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за межі цієї території, підлягають обкладенню митом, якщо інше не передбачено цим Законом.

Статтею 8 Закону України «Про Єдиний митний тариф»передбачено, що ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф»мито нараховується митним органом України відповідно до положень цього і Закону і ставок Єдиного митного тарифу України, чинними на день подання митної і декларації, і сплачується як у валюті України, так і в іноземній валюті, яку купує Національний банк України.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 20.04.2005р. №314 «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»(надалі по тексту Порядок №314) встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю. Пунктом 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур», встановлено, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів згідно з поданими документами.

Пункт 25 Порядку №314 містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються, або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребують проведення такого огляду.

Згідно з пунктом 3 Порядку №314 під час прийняття ВМД до оформлення здійснюється, зокрема, перевірка за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення декларантом ВМД відповідно до вимог, встановлених Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою І Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. №574.

При здійсненні митного контролю проводиться перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами), перевірка правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

Таким чином, митний контроль здійснюється на стадії декларування товару і саме митний орган на цій стадії здійснює перевірку класифікації та кодування товару.

Згідно зі ст.78 Митного кодексу України митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставами цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України (п.19, 35 ст.1 Митного кодексу України).

Відповідно до пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

При переміщенні товару через митний кордон України перевірка правильності класифікації товару згідно з УКТ ЗЕД, нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті проводилась відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар. Будь-які зауваження щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення були відсутні, документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та для застосування пільгового режиму оподаткування при митному оформленні товару у митного органу сумнівів не викликали.

Якщо митний орган, приймаючи ці вантажні митні декларації, відніс товар до певного коду товарної номенклатури та пропустив товар на митну територію України, тобто погоджувався з наданими позивачем відомостями про товар, то відповідно до ст.17 Закону України «Про Єдиний митний тариф», п.10.1 та 10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митний орган не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування ввізного мита і податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що нарахування Київською регіональною митницею ввізного мита та прийняття на підставі акту перевірки №н/16/11/100000000/21642228 податкових повідомлень-рішень від 16.06.2011р. №128 та від 27.09.2011р. №202 здійснено з порушенням вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як субєктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі 30.03.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.