Постанова № 23574553, 03.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2279/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Маслія В.І.

Чаку Є.В.

при секретарі: Роговській В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області та Державної податкової адміністрації у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнелія»до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа: Державна податкова адміністрація у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року адміністративний позов ТОВ «Корнелія»до Бориспільської ОДПІ Київської області, третя особа: ДПА у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач та третя особа в справі звернулись до суду з апеляційними скаргами в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2011 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку TOB «Корнелія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року, за результатами якої складено акт від 13 квітня 2011 року № 304/23-2/20582375.

За результатами перевірки податковий орган встановив порушення позивачем приписів п.п. 4.1.6 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2010 року в розмірі 3 906 200, 00 грн., за 4 квартал 2010 року 186 660, 00 грн., п.п. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість за жовтень 2010 року в сумі 3 977 045, 00 грн. та донараховано податок на додану вартість у сумі 2 686 521, 67 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 28 квітня 2011 року № 0004102320, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 282 152, 50 грн., з яких 225 722, 00 грн. - основного платежу і 56430,50 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, податкове повідомлення рішення від 28 квітня 2011 року № 0004112320, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 358 152, 09 грн., з яких 2 686 521, 67 грн. - основного платежу і 671 630, 42 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, податкове повідомлення рішення від 28 квітня 2011 року № 0004132320, згідно з яким визначено суму завищення позивачем від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3 977 045, 00 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення неправомірними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України - господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку є підприємництвом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Загальні умови виконання зобов'язань викладені в статті 526 ЦК України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Колегія суддів зазначає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним само собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції. При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися статті 204 ЦК України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовуються незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, позивачем, в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»безпідставно сформовано податковий кредит не підтверджений податковими накладними, про що зазначено в п. 3.2.2 Акту перевірки, в зв'язку з чим завищено податковий кредит у вересні 2010 року в сумі 6 663 566, 67 грн.

Таким чином, судом першої інстанції не враховано, що на момент проведення перевірки позивачем сформовано податковий кредит не підтверджений податковими накладними, що є порушенням пп. 7.4.5 п. 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Відповідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області та Державної податкової адміністрації у Київській області задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2011 року скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнелія»до Бориспільської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, третя особа: Державна податкова адміністрація у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Маслій В.І.

Чаку Є.В.