Постанова № 23570753, 29.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
29.03.2012
Номер справи
2а-2230/11/2670
Номер документу
23570753
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2230/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба технічного контролю»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба технічного контролю»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення №2\23 від 06 вересня 2010 року, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2011 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба технічного контролю»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення №2\23 від 06 вересня 2010 року -було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Служба технічного контролю», звернувся з апеляційною скаргою та просить суд задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, з 20 травня 2010 року по 21 травня 2010 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку TOB «Служба технічного контролю»з питань дотримання вимог податкового законодавства під час продажу прибудови адміністративно-побутового корпусу готельного комплексу «Русь» TOB «Перспективні інвестиційні програми»за період червень 2009 рік, за результатами якої складено акт № 1142/23-04/32985343 від 25 травня 2010 року.

В результаті перевірки встановлено порушення п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 12 450 999, 00 грн., в т.ч. по періодах за червень 2009 року на суму 2 450 999, 00 грн.

На підставі Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004162304/0 від 03 червня 2010 року сума зобов'язання якого становить за основним платежем 12 450 999, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -12 450 999, 00 грн., усього -24 901 998, 00 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва скасовано податкове повідомлення - рішення форми «Р»№ 0004162304/0 від 03 червня 2010 року та прийнято нове рішення №2/23 від 06 вересня 2010 року про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін на загальну суму 24 901 998, 00 грн.

Позивач вважає вказане рішення необґрунтованим в зв»язку з чим звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03 червня 2009 року між TOB «Служба технічного контролю»та TOB «Перспективні інвестиційні програми»було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є продаж нерухомого майна, а саме прибудови адміністративно-побутового корпусу готельного комплексу «РУСЬ»за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4а, загальною площею 6 458, 00 кв.м.

Згідно вказаної угоди договірна вартість прибудови становить 55 000 000, 00 грн., крім того ПДВ 11 000 000, 00 грн. (вартість 1 кв. м. приміщення становить 10 219, 88 грн.).

Відповідно до п. п. 1.20.1. -1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Згідно до п. п. 1.20.5-1 п.1.20 ст. 1 Закону - якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну "звичайна ціна", визначеного цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, перед укладенням договору купівлі-продажу TOB «Служба технічного контролю»було отримано довідку-характеристику №1403586 від 21 квітня 2009 року, видану КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

Відповідно до зазначеної довідки, об'єкт має загальну площу 6 458, 00 кв.м. і його загальна вартість становить 57 966 754, 66 грн.

Крім того, на замовлення TOB «Служба технічного контролю»Приватним підприємством «Аверті»було визначено ринкову вартість прибудови адміністративно-побутового корпусу станом на 01 червня 2009 року готельного комплексу «Русь», загальною площею 6 458,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4а, з метою продажу.

Вказана оцінка була проведена з використанням витратного та дохідного методу та встановлено, що ринкова вартість зазначеної прибудови станом на дату оцінки із заокругленням становить 54 971 000, 00 грн. (без ПДВ).

Зазначене дослідження було проведено ПП «Аверті», яке є суб'єктом оціночної діяльності, відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Методики оцінки майна, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, Національного стандарту № 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 та Міжнародного стандарту оцінки МСО 2007.

При проведенні вказаного дослідження ПП «Аверті»крім інших чинників було прийнято до уваги загальний стан цілісного об'єкту нерухомого майна, відсутність наявності виділеної земельної ділянки для обслуговування об'єкту нерухомого майна, відсутність вільних під'їзних шляхів та підходів, відсутність самостійного та автономного забезпечення інженерними мережами та комунальними послугами, малу кількість місць у паркінгу (лише 9 місць), відсутність достатньої кількості місць для паркування навколо об'єкту і т.п.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що звичайна ціна прибудови адміністративно-побутового корпусу готельного комплексу «Русь», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4а була визначена відповідно до п. п. 1.20.5-1 п.1.20 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість».

Що стосується висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2302/10-15 від 15 квітня 2010 року яким було встановлено, що звичайна ціна 1 кв.м. приміщення в прибудові адміністративно-побутового корпусу готельного комплексу «Русь»на момент продажу складала 21 894, 00 грн. або 2877, 00 доларів США, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1.20 ст.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»рівень звичайної ціни може бути визначено за допомогою, зокрема, інформації про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах (п. 1.20.2); для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні (п.1.20.3); якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі (п.1.20.4); у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання (п.1.20.5).

У разі якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав (п. 1.20.5-1).

Між тим, як вбачається з висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз визначення «звичайної ціни»продажу прибудови було проведено виключно на оголошеннях в газетах.

Аналогічно було проведено визначення ринкової вартості прибудови адміністративно-побутового корпусу готельного комплексу «Русь»Консалтинговою компанією TOB «Самсон».

Однак, TOB «Самсон»та Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз оцінку вартості офісних площ було проведено без огляду самої будівлі, без отримання необхідної інформації від власника щодо стану майна, без з'ясування інших умов, для надання інформації органу державної податкової служби з метою визначення останнім відповідності ціни продажу об'єкта нерухомого майна.

Крім того, при наданні оцінки даному доказу, суд першої інстанції в своєму рішення посилається на норми Закону України «Про судову експертизу».

Однак, колегія суддів вважає, що вони не можуть бути застосовані, оскільки судова експертиза призначається в рамках судового розгляду справи, а тому висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, проведеному в односторонньому порядку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до розгляду справи у суді, не можна надавати статус судової.

Не заслуговує на увагу й посилання суду першої інстанції п. п. 4.3.1, 4.3.5 п.4.3. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-111 від 21 грудня 2000 року, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. п. 4.3.5 п.4.3. ст. 4 Закону - рішення про застосування непрямих методів приймається податковим органом за місцезнаходженням платника податків за наявності підстав, визначених у підпункті 4.3.1 цього пункту. Нарахування податкових зобов'язань з використанням непрямого методу здійснюється виключно податковими органами. Рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Згідно до п. п. 4.3.1 п.4.3. ст. 4 Закону - якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в матеріалах справи відсутні та судом першої інстанції не встановлено наявність підстав для застосування непрямого методу визначення сум податкових зобов'язань платника податків, зокрема, таких як не встановлення фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином веде податковий облік, вчасно звітує та має всі первинні документи (належні за формою та змістом) по господарській операції із продажу прибудови адміністративно-побутового корпусу готельного комплексу «Русь», а тому застосування непрямого методу для визначення сум податкових зобов'язань є неправомірним.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визначення податкового зобов»язання №2\23 від 06 вересня 2010 року.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба технічного контролю»-задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 червня 2011 року -скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба технічного контролю»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування рішення №2\23 від 06 вересня 2010 року - задовольнити.

Дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва -визнати неправомірними.

Рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визначення податкового зобов»язання №2\23 від 06 вересня 2010 року визнати протиправним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 05 квітня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст постанови виготовлений 04 квітня 2012 року.

Часті запитання

Який тип судового документу № 23570753 ?

Документ № 23570753 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 23570753 ?

Дата ухвалення - 29.03.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 23570753 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 23570753 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 23570753, Київський апеляційний адміністративний суд

Судове рішення № 23570753, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 29.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 23570753 відноситься до справи № 2а-2230/11/2670

Це рішення відноситься до справи № 2а-2230/11/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 23570747
Наступний документ : 23571015