Ухвала суду № 23570299, 22.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3912/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Колеснікова І.С.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»до державної податкової служби у Києво-Святошинському районі Київської області, Головного управління Державного казначейства України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»(далі -позивач, апелянт) подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову, якою направити справу для подальшого розгляду по суті. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»(далі -позивач, апелянт) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (надалі -відповідач 1) та Головного управління Державного казначейства України у Київській області (надалі -відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання Головному управлінню Державного казначейства України у Київській області висновків про повернення позивачу суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 161133, 00 грн. та стягнення з відповідача 2 суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за липень 2010 року у розмірі 161133, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.08.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Васт-транс»подало до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року.

Копія зазначеної декларації також була подана 25.08.2010 року до органу державного казначейства (відповідач-2).

До декларації подано додаток № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування», яка визначена позивачем у розмірі 161133, 00 грн. Додатком № 4 до декларації було надано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої висунуто вимоги про відшкодування 161133, 00 грн. податку на додану вартість за липень 2010 року.

У період з 24.09.2010 року по 07.10.2010 року відповідачем 1 було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.06.2010 року по 31.07.2010 року.

За результатами перевірки податковим органом складено довідку № 639/23-3/30367782 від 12.10.2010 року.

Відповідно до підпункту 7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів , наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За змістом підпункту 7.7.6 пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі зазначеного висновку орган держказначейства перераховує відповідну суму бюджетного відшкодування протягом п'яти операційних (банківських) днів після отримання висновку податкового органу.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування, є підставою для його одержання, якщо податковим органом протягом 30-ти календарних днів з дати отримання декларації не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Перевірка позивача, а також зустрічні перевірки, повинні були бути розпочаті та закінчені податковим органом не пізніше 20 вересня 2010 року, а протягом п'яти наступних днів -наданий висновок податкового органу до органу держказначейства (граничний строк -25.09.2010), який, в свою чергу, протягом наступних п'яти банківських днів повинен був перерахувати кошти платнику податків (граничний строк -30.09.2010).

Таким чином, після закінчення вказаного граничного строку розпочався відлік строку звернення до суду, якщо позивач вважав, що порушено його право на бюджетне відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, починаючи з 30.09.2010 року знав або повинен був дізнатися про порушення своїх справ в частині ненадання податковим органом відповідного висновку та, як наслідок, перерахування з державного бюджету відповідних коштів, оскільки жодних інших належних та допустимих доказів, які надавали суду обчислювати цей строк від іншої дати, матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До суду позивач звернувся лише 29.08.2011 року, тобто більш ніж через 11 місяців від дати, коли він дізнався про можливі порушення його прав, свобод чи інтересів, а відтак, із істотним пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.

До даних правовідносин не можуть бути застосовані приписи п.п. 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами»та приписи ст. 102.5 Податкового кодексу України з огляду на таке.

Відповідно до вказаних положень податкового законодавства, платники податків мають право подати до податкового органу заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, вказаним пунктом регламентовано строк звернення платників податків саме із заявами до податкового органу про повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені позивачем обставини не спростовують заявлених державною податковою службою у Києво-Святошинському районі Київської області доводів із пропуску строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Васт-Транс»залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року про залишення позовної заяви без розгляду -без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.

Повний текст виготовлено: 27.03.2012 року.