Рішення № 23567259, 17.04.2012, Селидівський міський суд Донецької області

2-543/522/2012

543/1048/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Наріжной О. Г., за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.02.1012 р. звернувся до суду з позовом в якому вказав, що він з 28.04.1990 р. по 20.10.2010 р. перебував у шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу мають двох синів -ОСОБА_14, 1991 року народження та ОСОБА_6, 1995 року народження. Сім,я фактично розпалась, оскільки відповідачка пішла до іншого чоловіка, діти залишились мешкати з ним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті свого дідуся ОСОБА_7 він оформив на себе спадщину у вигляді будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки розміром 0,0636 га та господарських споруд.

З листопада 2010 року відповідачка не мешкає за місцем своєї реєстрації, іноді приходить для спілкування з дітьми, на його неодноразові прохання знятися з реєстрації -не реагує.

Оскільки відповідачка не мешкає за адресою: АДРЕСА_1 понад шість місяців, просить суд визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 та зобов,язати паспортне відділення Гірницького МВС Селидівського МВ УМВС України в Донецькій області виписати ОСОБА_3 з вказаної житлової площі.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі.

У судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позов підтримали.

Відповідачка та його представник у судовому засіданні позов не визнали. Відповідачка надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що, що дійсно у листопаді 2010 року було розірвано шлюб між нею та ОСОБА_5 Ще до розірвання шлюбу між ними склалися неприязні стосунки. Позивач її побив, з приводу чого вона зверталась до органів внутрішніх справ. Своїми діями ОСОБА_5 перешкоджав їй в проживанні в будинку за адресою: АДРЕСА_1, де вона мешкає разом з дітьми з 2001 року, а зареєстрована - з 20.10.2010 року. Її особисті речі знаходились у цьому будинку. Вона періодично приходила додому, але ключів від будинку в умовленому місці не було, оскільки позивач переховував ключі від будинку, перешкоджаючи їй мешкати в даному будинку. З осені 2011 року вона постійно мешкає у вказаному будинку.

Свідки ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у судовому засіданні підтвердили, що вони є сусідами ОСОБА_5 та підписували акт № 54 від 29.03.2012 року, складений депутатом Гірницької міської ради з приводу того, що ОСОБА_3 з листопада 2010 року не мешкає за адресою: АДРЕСА_1. З осені 2011 року декілька разів вони бачили, як ОСОБА_3 періодично з,являлась за вищевказаною адресою.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що він є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_3 Він навчається у м. Донецьку на 2 курсі навчального закладу, додому приїжджає на вихідні. За адресою: АДРЕСА_1 його мати протягом 1,5 року не мешкає, іноді приходить переночувати. У його присутності батьки не сварились. Він не бажає, щоб мати мешкала у їхньому будинку, оскільки без неї йому краще. Батько прибирає в будинку та готує їсти.

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні пояснила, що вона працює соціальним робітником. У грудні 2011 року вона зверталась до ОСОБА_3 з проханням намалювати плакат до Дня інвалідів, на що остання погодилась. Вона принесла фарби та необхідні матеріали для цього ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, за цією ж адресою того ж дня вона бачила і чоловіка ОСОБА_3, у неї склалось враження що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у даному будинку мешкали дружно.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що вона працює разом з ОСОБА_3 у Палаці дитячої та юнацької творчості м. Гірник. Їй відомо, що ОСОБА_3 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, оскільки вона неодноразово до неї приходила: 29.12.2011 р., 13.01.2012 р., 20.02.2012 р. Вона запам,ятала вказану дату - 29.12.2011 року, тому що у її чоловіка був ювілей та вона з цього приводу брала у ОСОБА_13 посуд. 13.01.2012 р. вона приходила до ОСОБА_13, за цією ж адресою близько 18 години, а також 20.02.2012 р. вона зайшла до ОСОБА_13 зранку і вони разом пішли на роботу. Їй відомо, що шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було розірвано, з ініціативи ОСОБА_3, тому що чоловік її побив.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що вона працювала разом з ОСОБА_3 у Палаці дитячої та юнацької творчості м. Гірник. Раніше ОСОБА_3 мешкала разом з сім,єю у п,ятиповерховому будинку, а тепер -у будинку, за адресою: АДРЕСА_1. Їй це відомо, оскільки раніше разом з сім,ями вони проводили свята. ОСОБА_3 розповідала їй, що вдома у неї -конфлікти з чоловіком і тому вона не хоче йти додому. Декілька разів відповідачка ночувала у Палаці творчості. Їй також відомо, що шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_3 розірвано, з якої саме причини -їй невідомо, оскільки вона цим не цікавилась.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, відповідачки, представника відповідачки, свідків, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.04.1990 року по 13.12.2010 року, що підтверджується копією рішення Селидівського міського суду Донецької області від 30.11.2010 року.

Відповідно копій свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 31.08.2004 року, копії витягу з бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру № 00616 від 30.05.2005 р., копії витягу з Державного реєстру правочинів від 01.09.2004 року, копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно Селидівського бюро технічної інвентаризації від 30.09.2004 р. ОСОБА_5 належить будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка біля будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 роміром 0,0636 гектарів.

ОСОБА_3 зареєстрована з 20.10.2010 року за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копію домової книги та довідкою № 3081 від 23.02.2012 р., наданою Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області.

ОСОБА_3 працює у Палаці дитячої та юнацької творчості м. Гірник, що підтверджується довідкою № 12 від 06.03.2012 р., розписом занять на 2011-2012 р.р., графіками роботи методистів на І та ІІ півріччя 2011-2012 р.р.

Проаналізувавши представлені сторонами в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до переконання, що у судовому засіданні не було доведено, факт того, що ОСОБА_3 втратила право користуванням житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Даний висновок суду ґрунтується на наступному.

Як встановлено матеріалами справи, що не оспорювалося сторонами і у судовому засіданні, за згодою власника будинку - ОСОБА_5 20.10.2010 році до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 як члена сім,ї було зареєстровано відповідачку.

Суд не приймає до уваги акт про не проживання від 13.02.2012 р. та акт № 54 від 29.03.2012 р. обстеження матеріально-побутових умов, складених депутатом ОСОБА_16, відповідно яких ОСОБА_3 з 18.11.2010 р. по теперішній час не мешкає за адресою: АДРЕСА_1, оскільки зазначені акти спростовуються поясненнями відповідачки та свідків ОСОБА_8 ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15

Посилання позивача в обґрунтування своїх вимог на ст. 157 Житлового кодексу України суд знаходить неспроможними, оскільки позивачем та його представниками не доведено факт, що відповідачка систематично руйнує чи псує жиле приміщення, або використовує його не за призначенням, або систематичним порушенням правил співжиття відповідачкою робить неможливим для інших проживання із нею в одному будинку.

Напроти - відповідно копії постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 18.11.2010 року, якою відмовлено у порушенні кримінальної справи за ознаками ст. 296 КК України у відношенні ОСОБА_5 за відсутністю в його діяннях складу злочину встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 склались неприязні стосунки, внаслідок чого у результаті сварки 15.11.2011 року ОСОБА_5 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_3

Відповідно копії карти виїзду швидкої медичної допомоги № 3612 від 17.11.2011 року, наданої Станцією Швидкої допомоги КЛПУ м. Селидове Донецької області, ОСОБА_3 зверталась за медичною допомогою, яку їй було надано за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, посилання представників позивача на те, що ОСОБА_3 іноді не ночувала за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням стосунків, які склались між сторонами не можуть свідчити про те, що ОСОБА_3 втратила право користуванням зазначеним приміщенням.

На підставі ст. 156 Житлового кодексу України члени сім,ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Таким чином, розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не є підставою визнання відповідачки такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 на підставі вимог ст. 156 Житлового кодексу України.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 23.01.2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_3 визнання такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ст. ст. 71, 72 Житлового кодексу України було відмовлено, вказане рішення набрало законної сили 03.02.2012 року.

Суд вважає, що зазначене рішення було винесено з інших підстав, тому підстави для закриття провадження у даній справі згідно з вимогами ч. 2 ст. 205 ЦПК України відсутні.

Виходячи з наведеного, суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_5 у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст. 156 Житлового кодексу України, ст.ст. 57, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користуванням житловим приміщенням відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя