Ухвала суду № 23561207, 20.04.2012, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 2016/1435/2012

Номер провадження 2-а/2016/86/2012

У Х В А Л А

іменем України

про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі

20 квітня 2012 року м. Ізюм

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Бутенко В.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про оскарження дій суб'єкту владних повноважень, -

в с т а н о в и в :

18 квітня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом до відповідача, в якому зазначає, що 30.03.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності та підданий штрафу в сумі 340 грн. за те, що нібито не виконав рішення суду без поважних причин у строк встановлений державним виконавцем. Вважає, що вказана постанова від 30.03.2012 року винесена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, перевіривши позовну заяву і надані до позовної заяви матеріали, суддя виходить з наступних підстав і мотивів.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З матеріалів поданого адміністративного позову вбачається, що 09.02.2012 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 31129220 з примусового виконання виконавчого листа №2016/2-36/2011, виданий 26.01.2012р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням по цивільній справі № 2016/2-36/2011 про зобов'язання ОСОБА_1 звільнити приміщення гаражу АДРЕСА_1, від майна, що належить боржнику, тобто ОСОБА_1. боржнику добровільно виконати в 7 -денний строк з дня отримання цієї постанови.

09.02.2012 року вказана постанова була надіслана ОСОБА_1, як боржнику до відома.

На підставі статей 5, 11, 12, 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі -Закон № 606-XIV), у зв'язку з невиконанням рішення суду без поважних причин, 30.03.2012р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області було винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_1 в сумі 340 гривень.

09.04.2012 року ОСОБА_1 ознайомився в Ізюмській міжрайонній прокуратурі із вказаною постановою.

Відповідно частини 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За правилами частини 1 статті 18 КАС України до адміністративних судів законодавець відносить місцеві загальні суди як адміністративні суди, яким підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

У відповідності до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Згідно частини 6 статті 181 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 цього Кодексу, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Позивач ОСОБА_1 подав адміністративний позов з приводу дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області щодо винесеної постанови про накладення на нього штрафу в сумі 340 грн. за невиконання рішення суду без поважних причин у строк встановлений державним виконавцем по виконавчому провадженню ВП № 31129220 з примусового виконання виконавчого листа №2016/2-36/2011, виданого 26.01.2012р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за рішенням по цивільній справі № 2016/2-36/2011 про зобов'язання ОСОБА_1 звільнити приміщення гаражу АДРЕСА_1, від майна, що належить боржнику, тобто ОСОБА_1.

Згідно статті 7 Закону № 606-XIV, учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання.

Прокурор бере участь у виконавчому провадженні у випадку здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді та відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого документа за його заявою.

Для проведення виконавчих дій державний виконавець за необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх справ, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

При виконанні рішень судів та ухвал про зміну органів управління та посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності можуть залучатися виключно працівники органів внутрішніх справ. Залучення інших осіб у процесі виконання таких рішень не допускається.

Згідно частини 1 статті 8 вказаного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Згідно частини 4 статті 82 Закону № 606-XIV, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

У відповідності до вимог статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 384 ЦПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ.

Системно аналізуючи положення наведених норм закону, доходжу до висновку, що розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акту, а відтак, має здійснюватися саме тим судом, котрий постановив рішення по справі.

У спірних правовідносинах судове рішення, у зв'язку з виконанням якого державним виконавцем прийнято правовий акт, було винесено Ізюмським міськрайонним судом, який видав виконавчий документ в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, вважаю, що дана адміністративна справа з приводу дій державного виконавця державної виконавчої служби щодо виконання ними рішення Ізюмського міськрайонного суду у цивільній справі № 2016/2-36/2011 про зобов'язання ОСОБА_1 звільнити приміщення гаражу АДРЕСА_1, від майна, що належить боржнику, тобто ОСОБА_1, не передбачена статтями 18 і 181 КАС України, тому не підлягає розгляду Ізюмським міськрайонним судом Харківської області в порядку адміністративного судочинства.

Згідно частини 1 статті 109 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: 1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, поданий ОСОБА_1 адміністративний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Роз'яснити ОСОБА_1, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.

Керуючись статтями 107, 109 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про оскарження дій суб'єкту владних повноважень -відмовити у зв'язку з не належністю розгляду заяви в порядку адміністративного судочинства.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали невідкладно надіслати ОСОБА_1 разом із адміністративним позовом й усіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги в строк п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.

Суддя: