Постанова № 23555559, 17.04.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р.Справа № 5017/511/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Мирошниченко М. А.,

Суддів: Головей В. М. та Шевченко В. В.,

при секретарі судового засідання - Ткачук Є. О.

за участю представників :

ВАТ „ЕК „Одесаобленерго" - ОСОБА_1 (за довіреністю)

ПАТ „Укрнафта" - ОСОБА_2 (за довіреністю)

ПП „Перспектива-Ріелтор" - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одеса апеляційну скаргу ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 14.03.2012 р. про задоволення заяви про забезпечення позову по справі №5017/511/2012

за позовом ПАТ „Укрнафта" до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП „Перспектива-Ріелтор" про зобов'язання укласти договір,

ВСТАНОВИЛА:

20.02.2012 р. ПАТ „Укрнафта" у господарському суді Одеської області пред'явлено позов до ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" про зобов'язання останнього укласти з позивачем договір на постачання електричної енергії в редакції позивача.

29.02.2012 р. ПАТ „Укрнафта" звернулось до суду з заявою про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП „Перспектива-Ріелтор".

Одночасно позивачем до суду було подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" та ПП „Перспектива-Ріелтор" відключати електропостачання на АЗС позивача, в якій останній зазначив, що електропостачання АЗС ПАТ „Укрнафта" №15/014 здійснюється з 2002 р. по постійній схемі приєднання від РЩ-0,4 кВ ТП-1731, що належить ПП „Перспектива-Ріелтор", приєднання відбувається на підставі технічних умов №П-24/1476 від 20.09.2001р. за погодженням з ВАТ „Одесатрансавто" та ТУ №01-1/07 від 20.01.2007р. за погодженням з ПП „Перспектива-Ріелтор", тобто мжі останнім та ПАТ „Укрнафта" є спільна межа балансової належності електричних мереж.

23.02.2012 р. ПАТ „Укрнафта" отримало від ПП „Перспектива-Ріелтор" попередження про відключення АЗС ПАТ „Укрнафта" №15/014 від електропостачання з 10.03.2012р. у зв'язку із закінченням терміну дії договору на постачання електроенергії споживачу.

ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" всупереч приписам ПКЕЕ встановлює ПАТ „Укрнафта" додаткові умови для укладення договору, а ПП „Перспектива-Ріелтор" намагається відключити позивача від електроенергії, що завдасть інтересам ПАТ „Укрнафта" значної шкоди.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.03.2012 р. клопотання ПАТ „Укрнафта" про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПП „Перспектива-Ріелтор" задоволено. В задоволенні заяви ПАТ „Укрнафта" про забезпечення позову шляхом заборони ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" та ПП „Перспектива-Ріелтор" відключати електропостачання на АЗС позивача відмовлено.

Відмова в задоволенні заяви обґрунтована тим, що ПАТ „Укрнафта" не навело ніякого обґрунтування того, яким чином заборона припиняти постачання електроенергії вплине на виконання рішення, в якому, за умови задоволення позовних вимог, суд спонукатиме до укладання право чину.

14.03.2012 р. ПАТ „Укрнафта" повторно звернулось до суду з заявою про забезпечення позову, в якому додатково зазначило, що по суті підприємством здійснюється користування електроенергією без договору і специфіка виконання рішення полягає в тому, що договір набере законної сили, в чому і полягає безпосередній зв'язок між позовною вимогою та заходом забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2012р. (суддя Лічман Л. Г.) задоволено заяву ПАТ „Укрнафта" про забезпечення позову, заборонено ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" та ПП „Перспектива-Ріелтор" вчиняти дії щодо припинення постачання електроенергії на АЗС ПАТ „Укрнафта" за адресою м. Одеса, Грушевського 37, стягувачем за ухвалою визнано ПАТ „Укрнафта", боржниками визнано ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" та ПП „Перспектива-Ріелтор".

Не погоджуючись із вказаною ухвалою 19.03.2012р. ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило її скасувати в частині заборони ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" вчиняти дії щодо припинення постачання електроенергії на АЗС ПАТ „Укрнафта" за адресою м. Одеса, Грушевського 37 та визнання ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" боржником за цією ухвалою.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а саме лише посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви; забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії по відключенню позивача може застосовуватись тільки як гарантія задоволення законних вимог позивача, однак такі вимоги є законними тільки після укладення договору на постачання електричної енергії.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.03.2012р. зазначену скаргу було повернуто на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

27.03.2012р. ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" виправивши недоліки повторно звернулось до господарського суду з апеляційною скаргою та одночасно подало клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 02.04.2012 р. скаржнику відновлено пропущений процесуальний строк подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 17.04.2012 р.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ „Укрнафта" вважає ухвалу законною і обгрунтованою та просить залишити її без змін.

Представник ПП „Перспектива-Ріелтор" в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, що підтверджується копією реєстру відправки рекомендованої пошти канцелярії суду, і приймаючи до уваги скорочений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за його відсутності.

Фіксація судового процесу здійснювалась за допомогою технічних засобів.

Представник ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" підтримав скаргу і просив задовольнити її в повному обсягу.

Представник ПАТ „Укрнафта" просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши доводи викладені в апеляційній скарзі, наявні у матеріалах справи докази та обставини справи з урахування проведеної експертизи, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з наданих на розгляд апеляційній інстанції копій матеріалів справи електропостачання АЗС ПАТ „Укрнафта" №15/014 здійснюється з 2002 р. по постійній схемі приєднання від РЩ-0,4 кВ ТП-1731, що належить ПП „Перспектива-Ріелтор", приєднання відбувається на підставі технічних умов №П-24/1476 від 20.09.2001р. за погодженням з ВАТ „Одесатрансавто" та ТУ №01-1/07 від 20.01.2007р. за погодженням з ПП „Перспектива-Ріелтор", тобто між останнім та ПАТ „Укрнафта" є спільна межа балансової належності електричних мереж.

В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову ПАТ „Укрнафта" надало суду копії листів ПП „Перспектива-Ріелтор" №253 від 18.11.2010р. та №14 від 22.02.2012 р. щодо попередження про відключення від електропостачання належного Публічному акціонерному товариству „Укрнафта" АЗС з 10.03.2012 р. (в останньому за датою листі) у зв'язку із закінченням терміну дії попереднього договору на постачання електричної енергії.

Статтею 66 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених ст.67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову; забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Відповідно до п.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 р. № 16 особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову; у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

-запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності обставин, які можуть ускладнити виконання рішення господарського суду по даній справі про спонукання укласти угоду з огляду на наступне.

Так, якщо буде здійснено відключення електричної енергії, а в подальшому встановлено, що Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" як виробник та постачальник електроенергії, що займає монопольне становище, зобов'язаний укласти договір енергопостачання на вимогу споживача і неправомірно відмовився від запропонованої йому редакції угоди, виникне проміжок часу з моменту відключення до набрання законної сили рішенням, коли з вини постачальника через неспоживання енергії буде завдано збитків споживачу (ПАТ „Укрнафта").

Оскільки набрання правочином чинності за загальним правилом відбудеться лише із вступом судового акту в законну силу, то відновити у повному обсязі порушені права Публічного акціонерного товариства „Укрнафта" буде неможливим.

Водночас вжиття таких заходів не потягне негативних наслідків для ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго", оскільки у випадку задоволення позову розрахунок за користування електричною енергією за період судового розгляду здійснюватиметься на підставі тарифів, визначених в договорі на постачання електричної енергії, а у випадку відмови у позові Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" зможе притягнути споживача до відповідальності за бездоговірне користування електроенергією.

В свою чергу невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до завдання суттєвих збитків ПАТ „Укрнафта". Так, припинення електропостачання завдасть збитків ПАТ „Укрнафта", зупинить отримання прибутку та негативно позначиться на його господарській діяльності і унеможливить повне відновлення його прав.

За таких обставин колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновкому суду першої інстанції, щодо наявності безпосереднього зв'язку між запропонованим заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви та цей захід є адекватним, розумним і забезпечує збалансованість інтересів всіх учасників процесу та осіб, які до нього не залучені, в зв'язку з чим заява ПАТ „Укрнафта" в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України обґрунтовано задоволена судом.

Слід відмітити, що аналогічної позиції дотримується і Вищий господарський суд України в т.ч. у постанові від 02.06.2011р. у справі №9/289-10-5583.

Висловлена скаржником в апеляційній скарзі незгода із застосуванням до нього терміну „боржник", а до позивача „стягувач" не може бути підставою скасування оскаржуваної ухвали оскільки ці юридичні терміни застосовано у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки ця ухвала є виконавчим документом і буде виконуватись державною виконавчою службою у виконавчому проваджені, а там згідно чинного законодавства ( в т.ч. Закону „Про виконавче провадження") перебачено застосування саме таких термінів (понять).

Таким чином, наведені скаржником у апеляційній скарзі доводи, як зазначалось вище, не спростовують висновків місцевого суду та не доводять їх помилковість, а тому не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

З огляду на викладене судова колегія не вбачає правових підстав для скасування ухвали місцевого суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 99,

101-106 ГПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 14.03.2012 р. у справі №5017/511/2012 -залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" на зазначену ухвалу -без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В. М.

Шевченко В. В.