Рішення № 23555024, 09.04.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2012 р. Справа № 21/5005/873/2012-5023/607/12

вх. № 607/12

Суддя господарського суду Жиляєв Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєва К.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.02.2012 року

відповідача - не з'явився

3-ї особи - не з'явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Поліпром", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислової групи "Рейнфорд", м. Харків

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вега Прим", м. Підгородне

про стягнення 172578,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Поліпром", м. Дніпропетровськ (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислової групи "Рейнфорд" про стягнення 172578,30 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором поставки № 002-388-ЕА09/ВП-30841 від 01 січня 2010 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 169998,32 грн. та 3 % річних в розмірі 2579,98 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2012 року позовні матеріали за позовом ТОВ НВП "Поліпром" до ТОВ "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд" про стягнення 172578,30 грн. направлено за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 лютого 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 21/5005/873/2012-5023/607/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 05 березня 2012 року о 12:20. Також, вищезазначеною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вега Прим".

Ухвалами господарського суду Харківської області від 05 березня 2012 року розгляд справи відкладено на 19 березня 2012 року об 11:20, від 19 березня 2012 року розгляд справи відкладено на 09 квітня 2012 року о 10:20.

30 березня 2012 року, через канцелярію господарського суду Харківської області, до матеріалів справи, супровідним листом (вх. № 1129) від позивача надійшли додаткові документи, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив суд їх задовольнити. Крім того, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 7538) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач та третя особа в призначені судові засідання не з'являлись, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, правом на участь уповноваженого представника не скористались.

Під час розгляду справи № 21/5005/873/2012-5023/607/12, судом встановлено, що на момент прийняття справи до розгляду 9.02.2012 року, згідно наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження відповідача - 61153, м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, буд. 56, саме на зазначену адресу господарським судом направлялись всі процесуальні документи відповідачу, які повернені на адресу суду з довідками поштового відділення: "повернуто за закінченням терміну зберігання".

Судом встановлено, що з 1.03.2012 року змінилось місцезнаходження відповідача - 49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 12, на зазначену адресу також направлені процесуальні документи, які повернені на адресу суду з довідками поштового відділення: "фірма відсутня".

Відповідно до ч.3 ст. 17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

01 січня 2010 року між позивачем - ТОВ НВП "Поліпром" та третьою особою - ТОВ "Вега Прим" було укладено договір поставки № 002-388-ЕА09, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати товар в строки, передбаченими даним договором відповідно до замовлення покупця, а третя особа (покупець) - прийняти та своєчасно оплатити цей товар на умовах, передбачених в додатку 4 до вищезазначеного договору від 01.01.2010 року.

Як свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні, на виконання умов вищезазначеного договору поставки від 01.01.10р., позивачем було поставлено товар третій особі - ТОВ "Вега Прим", проте покупець (третя особа), в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, а саме п. 7.2 вищезазначеного договору, своєчасної оплати за отриманий товар не здійснив в повному обсязі, у зв'язку з чим у ТОВ "Вега Прим" перед позивачем - ТОВ НВП "Поліпром" утворилась заборгованість в розмірі 189998,32 грн.

25 травня 2011 року, між третьою особою - ТОВ "Вега Прим" (первісний боржник), відповідачем - ТОВ "ТПГ "Рейнфорд" (новий божник) та позивачем - ТОВ НВП "Поліпром" (кредитор) було укладено договір про переведення боргу №ТД-ВП/ДР3148, відповідно до умов якого третя особа (первісний боржник) переводить до відповідача (новий кредитор) грошове зобов'язання, яке існує у третьої особи (первісного боржника) перед позивачем (кредитором) за договором поставки № 002-388-ЕА09 від 01.01.2010 року в розмірі 189998,32 грн.

В додатковій угоді № 1 від 25.05.2011 року до вищезазначеного договору про переведення боргу №ТД-ВП/ДР3148 від 25.05.2011р., сторони погодили, що відповідач (новий боржник) здійснюватиме оплату в наступному порядку: до 30-го числа кожного поточного місяця платежами:

- з травня по серпень 2011р. у розмірі - 40000,00 грн.;

- у вересні 2011р. в розмірі 29998,32 грн.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором про переведення боргу №ТД-ВП/ДР3148 від 25.05.2011 року виконав неналежним чином, сплативши лише 07.06.2011р. та 20.06.2011р. грошові кошти на загальну суму 20000,00 грн.

Більш того, наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджена актом звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2011 року складеним між сторонами, підписаним уповноваженими особами підприємств та скріплений печатками.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 169998,32 грн. є обґрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2579,98 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши надані позивачем нарахування 3 % річних в розмірі 2579,98 грн., суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова група "Рейнфорд", 61153, м. Харків, проспект 50-річчя ВЛКСМ, буд. 56 (р/р 26009334062201; р/р 26006304062201 у ФАБ "Південний", код ЄДРПОУ 33972597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Поліпром", 49044, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 5 (п/р 26009121131001 в ЗАТ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, код ЄДРПОУ 19155069) - 169998,32 грн. основного боргу, 2579,98 грн. 3 % річних, 3451,56 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Жиляєв Є.М.

Повний текст судового рішення по справі № 21/5005/873/2012-5023/607/12 підписано 13 квітня 2012 року.