Рішення № 23554908, 19.04.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.12 Справа № 5021/443/12.

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М. розглянувши матеріали справи №5021/443/12

за позовом: Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача: державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів, м. Шостка

про стягнення 23982,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Васильченко Ю.В.

від відповідача: не з'явився

прокурор: не з'явився

Суть спору: прокурор просить суд стягнути з відповідача 23982,07 грн. пені за неналежне виконання умов договору № 274/Т/4-11 від 31.05.2011 року на виконання робіт з комплексної утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі та наполягав на задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте 09.04.2012 року надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає про визнання позовних вимог в повному обсязі та у зв'язку з важким фінансовим становищем просить розглянути справу без участі їх представника.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив.

31 травня 2011 року між Міністерством оборони України та Державним науково-дослідним інститутом хімічних продуктів було укладено договір на виконання утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання (надлишкових) (за кошти державного бюджету України) № 274/Т/4-11.

Відповідно до умов вказаного договору (п. 1.1 договору), виконавець, зобов'язувався виконати роботи з комплексної утилізації боєприпасів, за номенклатурою та обсягами, які визначені специфікацією договору та у терміни визначені календарним планом, а замовник прийняти та оплатити їх. Строк дії зазначеного договору - до 31 грудня 2011 року (п. 10.1 договору). Термін виконання робіт (початок-кінець) згідно календарного плану виконання робіт з утилізації непридатних для подальшого використання та зберігання боєприпасів, що є додатком № 2 до договору становив з 31.05.2011 до 20.12.2011 року.

Загальна вартість робіт за договором складала 1553001,00 грн. (п.3.1 договору).

Під час виконання робіт, 06.07.2011 року відповідач звернувся до позивача з пропозицією попередньої оплати (авансування) робіт, посилаючись на умови договору.

Пунктом 4.1. договору передбачена можливість авансування робіт. У зв'язку з цим, Міноборони України було прийнято відповідне рішення та перераховано на рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 1190000,00 грн. (платіжне доручення від 11 липня 2011 р. № 274/77, відмітка про оплату від 14 липня 2011 р.).

Відповідно до п. 4.7 договору термін виконання робіт з утилізації боєприпасів та подання звітних документів (Акту виконаних робіт з утилізації), що підтверджують виконання робіт на суму авансу, не повинен перевищувати 90 діб з моменту перерахування авансу, але не пізніше строку дії договору. Таким чином, виконавець мав відзвітувати перед замовником про використання коштів, сплачених у якості авансу не пізніше 14.10.2011 року.

14.10.11 року сторони підписали Акт виконаних робіт № 1 на суму 790653,00 грн.

07.12.11 року сторони підписали Акт виконаних робіт № 2 на суму 135864,00 грн.

14.12.11 року відповідач перерахував на рахунок позивача кошти у розмірі 89879,00 грн.

15.12.11 року сторони підписали Акт виконаних робіт № 3 на суму 173604,00 грн.

26.12.11 року сторони підписали Акт виконаних робіт № 4 на суму 452880,00 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно приписів ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 договору передбачена відповідальність за порушення строку виконання робіт, зокрема: у разі отримання виконавцем попередньої оплати (авансу), пеня стягується у розмірі 0,1 відсотка вартості невиконаних робіт з утилізації боєприпасів за кожен день прострочення терміну звітності за отриманий аванс, але не нижче подвійної облікової ставки НБУ.

19.12.11 року позивач звернувся до відповідача з проханням у добровільному порядку перерахувати штрафні санкції (пеню) за невиконання умов договору на рахунок Міністерства оборони України. Проте відповіді у місячний строк від підприємства не надходило.

Згідно поданого позивачем розрахунком розмір пені становить 23982,07 грн.

Згідно з п.3 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, враховуючи вище викладене та те, що відповідачем визнана сума нарахованих штрафних санкцій в розмірі 23982,07 грн. і відсутності доказів їх сплати, тому суд вважає вимоги прокурора та позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно Закону України «Про судовий збір», ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню в доход державного бюджету м. Суми 1609,50 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного науково-дослідного інституту хімічних продуктів (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Леніна, 59 і.к. 14015318) на користь державного бюджету м. Суми (р/р 31213206700002, ОКПО 23636315, банк одержувача - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013) 1609,50 грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ І.В.ЗАЙЦЕВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 20.04.2012р.