Рішення № 23554892, 19.04.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.04.12 Справа № 5021/245/12.

Господарський суд Сумської області у складі:

судді Лущик М. С.

за участю секретаря судового засідання Душиної М.М.

розглянувши справу

за позовом ОСОБА_1, м. Ромни Сумської області,

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Роменська гардинно-тюлева

фабрика", м. Ромни Сумської області,

про стягнення 12009 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3;

від відповідача: не з'явився.

Ухвалою від 19.03.2012 року розгляд справи відкладено на 02.04.2012 року на 10 год. 10 хв. У судовому засіданні було оголошено перерву до 19.04.2012 року до 10 год. 20 хв.

Суть спору: позивач просить суд (з врахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог від 22.03.12р., 17.04.12р.) стягнути з відповідача 8196 грн. 45 коп. інфляційних збитків за період березень 2009 року - грудень 2011 року, 3127 грн. 41 коп. -3% річних за період березень 2009 року - грудень 2011 року, витрати на послуги адвоката та судовий збір.

Відповідач просить суд задовольнити позовні вимоги частково у розмірі 53 грн. 03 коп., оскільки нарахування 3% річних та інфляційних збитків повинно проводитись з наступного дня після набрання законної сили рішенням господарського суду Сумської області від 23.11.2011 року у справі № 10/125-10.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи представник відповідача був повідомлений належним чином у судовому засіданні, в якому було оголошено перерву до 19.04.2012 року до 10 год. 20 хв., тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.11.2011 року у справі № 10/125-10 позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто з закритого акціонерного товариства "Роменська гардинно - тюлева фабрика" (42000, Сумська область, м.Ромни, вул. К. Маркса, 100, код 00307721) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) вартість частини майна пропорційно частці в статутному капіталі закритого акціонерного товариства "Роменська гардинно - тюлева фабрика" в розмірі 36160,30 грн., витрати на правову допомогу адвоката в сумі 2 000 грн., витрати на оплату експертизи в сумі 1892 грн., 361,60 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили 06.12.2011 року.

Відповідач є правонаступником ЗАТ «Роменська гардинно - тюлева фабрика», що підтверджується Витягом зі Статуту ПАТ "Роменська гардинно - тюлева фабрика" та Витягом з ЄДРПОУ.

Статтею 54 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Отже, при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю у товариства виникає обов'язок сплатити йому вартість частини майна товариства, пропорційну його частці у статутному фонді товариства, або здійснити такий розрахунок на вимогу учасника та за згодою товариства у натуральній формі.

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно рішення господарського суду Сумської області від 23.11.2011 року у справі № 10/125-10, днем виходу позивача із складу учасників товариства є 15.01.2008 року, а отже, відповідач зобов'язаний був здійснити виплату вартості частини майна товариства, пропорційно частці позивача, до 15.01.2009 року.

Відповідач виплатив належну позивачеві частку на підставі рішення суду 06.01.2012 року, що підтверджується випискою за особовим рахунком в матеріалах справи.

Несплата позивачеві належної йому частки вартості майна товариства у строк, визначений ст.. 54 Закону України «Про господарські товариства», стало підставою для нарахування останнім на грошове зобов'язання відповідача інфляційних збитків та 3% річних згідно ст.. 625 Цивільного кодексу України, згідно з поданим розрахунком (з врахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог від 22.03.12р., 17.04.12р.) - 8196 грн. 45 коп. інфляційних збитків за період березень 2009 року - грудень 2011 року, 3127 грн. 41 коп. -3% річних за період березень 2009 року - грудень 2011 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України).

Таким чином, з моменту повідомлення учасника товариства про вихід зі складу учасників товариства з виплатою належної йому частки вартості майна, у відповідача настає обов'язок сплатити цю суму у строки, визначені ст.54 Закону, невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема, визначених ст.625 ЦК України.

Правову позицію про те, що з моменту повідомлення учасником товариства про вихід із складу учасників товариства з виплатою належної йому частки вартості майна у товариства настає обов'язок сплатити цю суму у строки, визначені ст. 54 Закону України «Про господарські товариства», невиконання якого тягне наслідки, передбачені за прострочення виконання грошового зобов'язання, визначені ст. 625 ЦК України, викладено у постанові Верховного Суду України від 12 грудня 2011 року у справі № 14/214(10).

При цьому, заперечення відповідача повністю спростовуються зазначеними вище нормами законодавства, є безпідставними і суперечать фактичним обставинам справи.

На підставі викладеного, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 8196 грн. 45 коп. інфляційних збитків, 3127 грн. 41 коп. -3% річних, нарахованих у зв'язку з простроченням виплати вартості належної позивачеві частини майна при виході з товариства правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру». Згідно статті 12 Закону України «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Витрати, понесені позивачем на послуги адвоката, підтверджуються договором про надання послуг адвоката від 13.02.2012 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3337/10 від 31.05.2007 року, витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АЄ № 899143 та квитанцією до прибуткового касового ордера № 24 від 13.02.2012 року про оплату послуг адвоката.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Роменська гардинно-тюлева фабрика» (42000, Сумська область, м. Ромни, вул. Коржівська, 100, код 00307721) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 8196 грн. 45 коп. інфляційних збитків, 3127 грн. 41 коп. - 3% річних, 1885 грн. 90 коп. витрат на оплату послуг адвоката, 1517 грн. 67 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 19.04.2012 року.

СУДДЯ М. С. ЛУЩИК