Ухвала суду № 23554669, 19.04.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення провадження

у справі про банкрутство

"19" квітня 2012 р.№ 5017/2012/800

Суддя Антощук С.І., розглянувши матеріали заяви (вх.№1754/2012 від 17.04.2012р.): Приватного підприємства „ЮГІНТЕРТРЕЙД" (03061, м. Київ, вул. Суздальська, буд.3; код ЄДРПОУ 37415643)

до боржника: Приватного підприємства „ЛИТ-Украина" (61072, м. Одеса, вул. Миколаївська дорога, буд. 291, кв. 1; код ЄДРПОУ 32237915)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „ЮГІНТЕРТРЕЙД" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „ЛИТ- Украина" у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", посилаючись на наявність непогашеної заборгованості у розмірі 72000грн. та відсутність боржника за місцем реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заява Приватного підприємства „ЮГІНТЕРТРЕЙД" про визнання банкрутом Приватного підприємства „ЛИТ- Украина" підлягає поверненню заявнику без розгляду, оскільки до заяви про порушення справи не додано належних доказів надсилання боржнику копії заяви про порушення справи про банкрутство і доданих до неї документів; доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника", передбачає вказані „інші випадки" та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за відсутності грошового зобов'язання боржника перед кредитором, до якого згідно ст. 1 Закону не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Відповідно до ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009р. „Про судову практику в справах про банкрутство" за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами. Безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)" від 04.11.2010р. №2677-VІ Закон України „Про виконавче провадження" викладено у новій редакції та виключний перелік документів за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, закріплено у ст.17 вказаного закону, а саме: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Однак, Приватне підприємство „ЮГІНТЕРТРЕЙД" до заяви про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „ЛИТ- Украина" не додала жодних доказів безспірності заявлених вимог у розумінні ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження", а саме рішення суду, який розглядав спір між сторонами про стягнення зазначеної у заяві заборгованості та виконавчих документів щодо виконання такого рішення.

У заяві кредитора юридична адреса боржника зазначена як „61072, м.Одеса, Миколаївська дорога, 291, кв.1"; тоді як у договорі поставки №190811 від 19.08.2011р., претензії від 11.10.2011р., відповіді на претензію від 17.10.2011р., актах перевірки місцезнаходження від 31.10.2011р. та 22.11.2011р., адреса боржника зазначена : 61072, м.Харків, пр-т Леніна, 50-А, оф.31.

З отриманого господарським судом Одеської області при розгляді заяви про порушення справи про банкрутство Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичнич осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.04.2012р. з метою встановлення територіальної підсудності вбачається, що юридична адреса Приватного підприємства „ЛИТ- Украина": 65013, м.Одеса, Миколаївська дорога, 291, кв. 1.

Таким чином, інших доказів наявності підстав для застосування ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме: доказів відсутності боржника за місцезнаходженням (Витяг або Довідку з ЄДР про наявність відповідного запису про відсутність); доказів ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, доказів наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України „Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 13 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" ставка судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство, що подається до господарського суду, складає 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 13 Закону України „Про Державний бюджет України на 2012 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р. становив 1073 грн.

Таким чином, заявник зобов'язаний до заяви про порушення справи про банкрутство надати докази сплати судового збору за подання заяви у сумі 5365 грн. Однак, доказів сплати судового збору за подання заяви про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „ЛИТ- Украина" заявником не надано.

Відповідно до ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України (зі змінами від 19.05.2011р.) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Так, згідно ч.2 п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009р. №270 бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках та підписується відправником. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля.

Копії заяви про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повинні надсилатися до подання заяви до суду, виходячи з того, що відповідно до п.п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Додана до заяви квитанція №196379 від 17.04.2012р. не є належним доказом надсилання копії заяви та доданих до неї документів боржнику в розумінні положень ч.1 ст.56 ГПК України, за умови відсутності відповідного опису вкладення відправленої кореспонденції.

Також, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

Додані до заяви про порушення справи про банкрутство деякі документи, надані суду не в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Таким чином, суд не має правових підстав для розгляду вказаних документів як належних письмових доказів у справі.

Враховуючи вищевикладене, заява Приватного підприємства „ЮГІНТЕРТРЕЙД" про порушення справи про банкрутство Приватного підприємства „ЛИТ- Украина" підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3,4,6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ч.1 ст.9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", п.п. 3,4,6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Приватного підприємства „ЮГІНТЕРТРЕЙД" про порушення провадження у справі про визнання Приватного підприємства „ЛИТ- Украина" (код ЄДРПОУ 32237915) банкрутом повернути заявнику без розгляду.

2.Матеріали заяви з додатком надіслати заявнику.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство на 2-х арк. з додатком на 13-ти арк.

Суддя Антощук С.І.