Рішення № 23554368, 09.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.12 Справа № 5015/903/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Варцаби В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", м. Перечин до Державного підприємства "Турківське лісове господарство", м. Турка про стягнення 32904 грн. 06 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", м. Перечин звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства "Турківське лісове господарство", м. Турка про стягнення 32904 грн. 06 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 07.03.2012 р. призначив розгляд справи на 28.03.2012 р. Ухвалою суду від 28.03.2012р. у зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладався на 09.04.2012 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у розмірі згідно заяви про уточнення позовних вимог. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем 17.06.2009 р. було укладено договір купівлі-продажу №004-835/47 AF 09, на виконання умов якого позивач здійснив передоплату за поставку лісопродукції, на загальну суму 111000 грн. 00 коп. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару виконав частково -на дату звернення до суду не поставлено оплачений товар на загальну суму 21933 грн. 21 коп. У зв'язку з порушенням строків поставки товару, відповідачу нараховано пеню в сумі 2229 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 1445 грн. 78 коп., інфляційних втрат в сумі 3361 грн. 84 коп. та штраф у розмірі 2193 грн. 32 коп.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 07.03.2012 р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику сторони роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 09.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2012 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

17 червня 2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу №004-835/47 AF 09.

За цим договором продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця, а покупець (позивач) прийняти і оплатити лісопродукцію, згідно додатків, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору №004-835/47 AF 09 від 17.06.2009 р. у випадку проведення передоплати продавець зобов'язаний протягом 7 календарних днів провести відвантаження передплаченого товару. Датою відвантаження товару вважається дата штампу залізничної станції продавця на залізничній накладній, а датою поставки - дата штампу залізничної станції покупця.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату та оплатив вартість товару на загальну суму 111000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №3000324003 від 24.06.2009 р., №3000324109 від 30.06.2009 р., №3000324270 від 06.07.2009 р., №242 від 16.07.2009 р., №339 від 21.07.2009 р., №509 від 27.07.2009 р., №531 від 28.07.2009 р.

Відповідач поставив позивачу лісопродукцію на загальну суму 89066 грн. 79 коп., що підтверджується накладними № 45 від 23.06.2009 р., № 46 від 30.06.2009 р., № 46 від 04.07.2009 р., № 48 від 14.07.2009 р., № 49 від 24.07.2009 р., № 50 від 28.07.2009 р. та № 97 від 07.09.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо поставки оплаченого товару виконав частково, на дату розгляду справи в суді відповідачем не поставлено оплачений товар на загальну суму 21933 грн. 21 коп., сплачену суму грошових коштів позивачу не повернуто.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми сплачених коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 5.3. договору №004-835/47 AF 09 купівлі-продажу від 17.06.2009 р., у випадку порушення п. 2.3. продавець сплачує штраф у розмірі 10% від суми передоплати та пеню у розмірі 0,1 % від суми передоплати за кожен день прострочки відвантаження товару.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 2229 грн. 67 коп., 3% річних в сумі 1445 грн. 78 коп., інфляційних втрат в сумі 3361 грн. 84 коп. та штраф у розмірі 2193 грн. 32 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають до задоволення повністю.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 530, 599, 611, 612, 615, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Турківське лісове господарство", м. Турка, вул. Шевченка, 30, Львівська область (ідентифікаційний код 00992409) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат", м. Перечин, вул. Червоноармійська, 25, Закарпатська область (ідентифікаційний код 00274105) 21933 грн. 21 коп. боргу, 2229 грн. 67 коп. пені, 1445 грн. 78 коп. 3% річних, 3361 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 2193 грн. 32 коп. штрафу та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.