Рішення № 23554366, 17.04.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2012 р. Справа № 5016/292/2012(17/26)

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Кондратовій О.В.,

з участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1, довіреність № 5597/01 від 28.10.10р.;

від відповідача -ОСОБА_2, довіреність 3210 від 30.12.2011р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/292/2012(17/26)

За позовом:Обласного комунального підприємства "Миколаївоблтеплоенерго", 54034, м.Миколаїв, вул. Миколаївська,5а

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва, 54056, м. Миколаїв, пр. Миру,буд. 62-А.

про: стягнення заборгованості у розмірі 24 815,68 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Обласне комунальне підприємство "Миколаївоблтеплоенерго" звернулось до господарського суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва про стягнення заборгованості у розмірі 24 815,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням грошового зобов'язання за договором № 3248 від 01.10.2006р. на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги просив задовольнити частково, а саме зменшити суму нарахованих позивачем витрат від інфляції в сумі 85,39 грн. до 69,12 грн., обґрунтовуючи свої доводи тим, що нарахування індексу інфляції повинно здійснюватись відповідно до терміну прострочення грошового зобов'язання. Відповідач є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок держави, а тяжкий фінансовий стан в державі і неповне фінансування бюджетних установ, в тому числі військових формувань, є загальновідомим фактом який згідно, приписів ст. 35 ГПК України вважається встановленим і не повинен доводитись.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

01 жовтня 2006 року мiж Обласним комунальним підприємством «Миколаївоблтеплоенерго»(далі-позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м.Миколаєва, (далі-відповідач) було укладено договiр № 3248 (надалі-договір) на постачання теплової енергії за адресою: м.Миколаїв, пр. Миру, 62.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що договір укладено на строк з 01.10.2006р. по 01.10.2011р. та останній враховується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не поступає заява однієї з сторін про відмову від діючого договору. Жодної заяви про відмову від діючого договору від відповідача не надходило.

Додатковою угодою № 1 від 01.10.2007р. до договору № 3248 сторони визначили,що остаточна оплата вартості спожитих послуг здійснюється до 25 числа поточного місяця.

Свої зобов'язання по теплозабезпеченню згiдно умов договору позивач виконав належним чином, а саме: позивач вiдпустив вiдповiдачу теплову енергiю за термiн з 01 листопада 2011 року по 31 грудня 2011 року на загальну суму 28029 грн. 14 коп., з якої сплачено 3422,07 грн., що пiдтверджується нарядом на включення системи опалення з підписом відповідача, частковою оплатою та розрахунком основного боргу.

На оплату спожитої теплоенергii позивачем на адресу вiдповiдача були надiслані рахунки, що підтверджено поштовими реєстрами.

Вiдповiдно до п.п. 1.8, 1.9 договору вiдповiдач повинен здiйснювати yci розрахунки щомiсячно протягом опалюваного періоду або року шляхом перерахування авансових платежів на поточний місяць у розмірі, вказаному у додатку № 1 до договору до 05 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок повинен здійснюватись відповідно до рахунку-фактури: до 30 числа поточного місяця бюджетними організаціями та до 05 числа місяця госпрозрахунковими підприємствами наступного за звітним.

Нарахування сум проплати за послуги по теплозабезпеченню проводилися згідно договору № 3248 в період з 01.11.11р. по 31.12.2011р. згідно тарифу за 1 кв.м., що вказується у виставлених рахунках на оплату. Але вiдповiдач свої зобов'язання за договором виконав частково. Так, зокрема, за вказаний період відповідачем спожито теплову енергію на суму 28029,17 грн., а сплачено 3422,07 грн.

Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Оскільки Квартирно-експлуатаційним відділом м.Миколаєва не виконані грошові зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24 607,07 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва збитків від інфляції у сумі-85,39 грн. та суми 3 % річних у розмірі- 123,22 грн., то остання підлягає задоволенню частково, а саме розмір збитків від інфляції за клопотанням відповідача, суд вбачає за необхідне зменшити до 69,12 грн.

Дані вимоги основані на положеннях ст. 625 ЦК України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго»задовольнити частково.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Миколаєва, 54056, м. Миколаїв, пр. Миру,буд. 62-А; ідентифікаційний код 08029523, суму основного боргу у розмірі 24 607,07 (двадцять чотири тисячі шістсот сім грн. 07 коп.), збиткiв вiд iнфляцii у розмірі 69 грн. 12 коп. (шістдесят дев'ять грн. 12 коп.), 3 % річних - 123 грн.22 коп. (сто двадцять три грн. 22 коп.), судовий збір у розмірі 1608 грн. 44 коп. (одна тисяча шістсот вісім грн. 44 коп.) на користь обласного комунального підприємства «Миколаївоблтеплоенерго», 54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5-А, ідентифікаційний код 31319242.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 19.04.2012 року.