ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.04.12 Справа№ 5015/1202/12
Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Цяпка О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства (надалі -ПАТ) «Калуський завод будівельних машин», м. Калуш,
до відповідача Державного територіально-галузевого об»єднання (надалі -ДТГО) «Львівська залізниця», м. Львів,
про стягнення 773668,65 грн.
За участю представників:
від позивача - Щербінський Р.Л. - представник,
від відповідача - Поліщак Р.В. - юрисконсульт,
Суть спору: ПАТ «Калуський завод будівельних машин», м. Калуш, звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ДТГО «Львівська залізниця», м. Львів, 681600 грн. заборгованості, 13825,6 грн. інфляційних, 20496,95 грн. трьох процентів річних, 57746,1 грн. пені та судових витрат у справі. Позовні вимоги мотивовані нормами договору поставки № Л/НХ-101179 від 31.12.2010 р., ст.ст. 22, 549-551, 526, 625 ЦК України.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомляє, що заборгованість по договору № Л/НХ-101179 від 31.12.2010 р. в розмірі 681600 грн. станом на 18.04.2012 р. не погашено через відсутність фінансування та наявність значної кредиторської заборгованості, відповідно до вимог п. 7.5. Договору пеня становить 28876,96 грн., а не 57746,1 грн., як зазначає позивач, зауважень щодо нарахування 3 % річних та інфляційних немає. Крім цього, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру належної до стягнення пені на 50 % та розстрочення виконання рішення суду на три місяці шляхом стягнення, вказаних у рішенні сум рівними частинами. Клопотання мотивоване наявністю великої кредиторської заборгованості.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530, 549, 550, 625, 599, 611, 629 ЦК України, ст. 230 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов"язання не допускається. Договір є обов"язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Між сторонами у справі 31 грудня 2010 р. укладено Договір поставки № Л/НХ-101179 з додатками. Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов»язувався поставити відповідачу товар, з виконанням монтажу та пусконалагоджувальними роботами, зазначений в Специфікації № 1, а відповідач -прийняти і оплатити такий товар. На підставі цього договору з додатком, по видатковій накладній № РН-0000075 від 31 грудня 2010 р. та Акту прийому-передачі крана від 31 грудня 2010 р. позивач передав відповідачу кран козловий 12,5 т вартістю 753600 грн. Крім цього, позивачем відповідно до вимог п. 1.1. Договору та Специфікації до нього виконано монтаж та пусконалагоджувальні роботи поставленого крану, вартістю 48000 грн. Вказане підтверджується підписаним сторонами Актом виконаних робіт № 32 від 31 грудня 2010 р. Вартість поставленого крана та виконаних робіт відповідає погодженій сторонами у п. 4.2. договору та у специфікації ціні. Відповідач розрахувався частково, сплативши 10.06.2011 р., 13.07.2011 р. та 18.07.2011 р. загалом 120000 грн. Претензію позивача № 10/1189 від 30.11.2011 р. з вимогою сплатити заборгованість, отриману 05 грудня 2011 р. згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення № 7730100797570, відповідач не задоволив. Листом № НХ-4608 від 27 грудня 2011 р. відповідач повідомив позивача, що заборгованість за договором буде сплачена за наявності фінансування. Відповідно до п.п. 5.1., 7.5. договору відповідач зобов»язувався розрахуватись з позивачем після пред»явлення ним рахунка на оплату товару протягом 60 банківських днів після дати поставки товару. Сторони погодили, що за несвоєчасну оплату поставленого товару чи виконаних робіт відповідач сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Враховуючи, що згідно з п. 1.1. Договору та Специфікацією № 1 до договору товаром (предметом договору) є кран козловий 12,5 т з виконанням монтажу та пусконалагоджувальних робіт. Суд дійшов висновку, що відповідачем порушено вимоги п. 5.1. договору та у строки, визначені договором, отриманий товар не оплачено. Факт виставлення позивачем відповідачу 31 грудня 2010 р. рахунку-фактури № СФ-0000034 відповідачем не спростовано та у судовому засіданні не заперечено. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимогу ухвали суду не подано докази, які б спростовували позовні вимоги або свідчили про добровільну сплату боргу. Відтак, 681600 грн. заборгованості підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
За наведених обставин, позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України обґрунтовано, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, заявлено до стягнення 20496,95 грн. трьох процентів річних за час прострочення платежу з 02.04.2011 р. по 15.03.2012 р., а також 13825,6 грн. інфляційних за квітень 2011 р. - лютий 2012 р.
Що стосується позовних вимог про стягнення пені, то позивачем допущено помилку при її нарахуванні. Зокрема позивачем не враховано, що відповідно до п. 7.5. договору сторони погодили пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Тоді як позивач, в порушення згаданої умови договору, нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. Відтак, позивачем відповідно до вимог п. 7.5. договору правомірно нараховано лише 28876,96 грн. пені. Однак, з огляду на розмір збитків позивача та скрутне матеріальне становище відповідача, наявність значної кредиторської заборгованості, суд вважає за доцільне на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені на 50 %.
Згідно з наданою відповідачем довідкою № НХ-1195 станом на час розгляду справи судом у нього наявна значна кредиторська заборгованість (33476 тис. грн.). Вказана обставина ускладнює виконання рішення. Відтак, суд вважає за доцільне на підставі ст. 121 ГПК України частково задоволити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення у справі на три місяці шляхом стягнення належних до сплати сум рівними частинами.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім цього, на відповідача покладається судовий збір в частині вірно нарахованого розміру пені.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, п. 6 ст. 83, ст.ст. 84, 85, 116, 121 ГПК України, господарський суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного територіально-галузевого об»єднання «Львівська залізниця»(79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900) на користь Публічного акціонерного товариства «Калуський завод будівельних машин»(77300, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Б. Хмельницького, 79, ідентифікаційний код 01267876) 681600 грн. заборгованості, 14438,48 грн. пені, 20496,95 грн. трьох процентів річних, 13825,6 грн. інфляційних та 14895,99 грн. судового збору з розстрочкою виконання рішення на три місяці, шляхом стягнення належної до сплати суми рівними частинами.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.
Суддя Бортник О.Ю.
Судове рішення № 23554349, Господарський суд Львівської області було прийнято 19.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5015/1202/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: