Рішення № 23554308, 18.04.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.12 Справа№ 5015/836/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Скірі М., розглянув справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, м. Новояворівськ, Яворівського району Львівської області

про: стягнення 98868 грн. 92 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: ОСОБА_3 -представник на підставі довіреності 41/11/13-Н від 30.09.2011 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 05.03.2012 року порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2» про стягнення 98868 грн. 92 коп. заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи призначено на 28.03.2012 року.

З огляду на неявку представника відповідача розгляд справи було відкладено на 18.04.2012 року.

В судовому засіданні 18.04.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з'являвся, позов не заперечував, вимоги ухвали суду не виконував, конверт, адресований відповідачу повернувся із позначкою «за закінченням терміну зберігання». Повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів, копії яких подано позивачем до справи.

Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона позивача відмовилась.

18.04.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 19.04.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник з огляду на невиконання відповідачем умов кредитного договору № 010/08-3/3762/в від 06.06.2008 року, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 14000 доларів США, із погодженим графіком погашення кредитної заборгованості.

Позивач зазначає, що станом на 26.01.2012 року та на момент розгляду справи по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 98868 грн. 92 коп., з яких 90686 грн. 79 коп. 7186 грн. 83 коп. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами та 995 грн.29 коп. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне. 06 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонастуником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль») та Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 було укладено договір № 010/08-3/3762 відповідно до п.п.1.1 якого банк (кредитор згідно договору) на положеннях та умовах цього договору відкриває відповідачу (позичальнику згідно договору) не відновлювану кредитну лінію в сумі 14000 доларів США. Кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернути й позичальником у строк до 04 червня 2012 року (п.1.2 договору).

Кредит в сумі 14000,00 (чотирнадцять тисяч) доларів США призначений розвитку бізнесу Відповідача. Відповідно до п. 3.2 договору, на умовах цього договору для видачі кредиту та обліку заборгованості позичальника кредитор відкриває позичковий рахунок № 20731496. Зобов'язання кредитора за цим договором є відкличним. (п.1.4 договору). Сторони домовились, що в будь-який час дії цього договору загальний розмір заборгованості позичальника перед кредитором за цим договором не повинен перевищувати 14000,00 доларів США (п.1.5 договору).

Позивач надав вказані кредитні кошти Відповідачу, тим самим своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед останнім згідно з Кредитним договором.

Підставою звернення позивача до суду є невиконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредиту та сплаті відсотків за користування «кредитом належним чином не виконує».

Банківською випискою з особового рахунку відповідача № 2073.1.496 за період з 06.06.2008 року до 27.01.2012 року підтверджено факт надання позивачем кредитного траншу в розмірі 14000 доларів США та рух коштів відповідача, спрямованих на погашення позики.

У відповідності до п. 6.15 кредитного договору позичальник зобов'язаний в строки, передбачені договором, здійснювати повернення суми кредиту та сплати процентів - у валюті, що відповідає валюті кредиту.

У відповідності до п. 6.1 кредитного договору позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення кредитору одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, передбачених договором комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків кредитора, викликаних неналежним виконанням цього договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань у вигляді несплати процентів за користування кредитом та не здійснення повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку, позивач 05 січня 2012 року вручив відповідачу вимогу № С14-114-1-2-7-4694 про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, яка була залишена без задоволення.

Згідно з ч. 1 п. 7.3. кредитного договору банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 та/або пункту 3.9. кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 п. 7.3. кредитного договору вимога про погашення зобов'язань за кредитним договором може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання кредитором на адресу позичальника.

Відповідно з чинним законодавством України виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором забезпечується (ч. 2 договору): заставою належного позичальнику обладнання, а саме: верстат свердлувально-пазувальний СВПГ-2А сер. № 9040, верстат рейсмусний односторонній СР6-2К 70-04, верстат фрезерний ФСШ-1А сер. № 1212, верстат фрезерний ФС-4 сер. № 3048, прес-вайма ВЕ, верстат фуговальний односторонній СФ-4-1К сер. № 2741, верстат стрічково-шліфувальний ШЛПС-1К сер. № 1819, ринковою вартість 112500 грн., що знаходиться за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Бердихів; порукою ОСОБА_4.

У відповідності до п. 6.2. кредитного договору позичальник зобов'язується у випадку порушення умов цього договору, сплачувати кредитору пеню та інші штрафні санкції, передбачені цим договором.

У відповідності до п. 7.2. кредитного договору кредитор має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення інших умов цього договору, стягувати з позичальника пені, штрафи, що передбачені у розділі 10 цього договору, вимагати відшкодування витрат та збитків.

Крім цього, за змістом пункту 10.2. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісій, передбачених цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, розмір пені за несвоєчасне повернення кредитних коштів та несплату відсотків станом на 26 січня 2012р. становить 995,29 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 124,57 доларів США (розрахунок заборгованості додається).

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача перед банком станом на 26.01.2012 року складає 98868,92 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 12374,39 доларів США, в тому числі заборгованість за кредитом - 90686,79 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 11350,32 доларів США, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами - 7186,83 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 899,50 доларів США, загальна сума пені - 995,29 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 124,57 доларів США.

Відповідач факт наявності у нього заборгованості не заперечив, доказів погашення боргу не подав.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані сторонами письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди по всім істотним умовам договору. Слід зазначити, що Цивільний кодекс України не містить переліку істотних умов кредитного договору. Певний перелік умов наведений у ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, однак щодо цього переліку також немає єдиного підходу та розуміння. "У другому реченні ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України зазначається, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Одночасно, відповідно до положень ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними умовами цивільно-правового договору є умова про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Отже, істотними умовами кредитного договору як господарського договору, відповідно до закону, є умови про предмет, ціну та строк його дії.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 010/08-3/3762/в від 06.06.2008 року. Умовами договору передбачено обов'язки відповідача щодо умов та строків погашення наданого йому кредиту в розмірі 14000 доларів США, які відповідачем порушено.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 1.2 договору, кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором, та повинен бути повернути й позичальником у строк до 04 червня 2012 року.

Згідно з ч. 1 п. 7.3. кредитного договору банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадку невиконання позичальником умов розділу 6 та/або пункту 3.9. кредитного договору.

Вказане положення кредитного договору відповідає вимогам ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасного повернення позивачу кредиту розцінюється судом як порушення відповідачем своїх зобов'язань по вказаному договору.

Крім цього, пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до п. 7.2. кредитного договору кредитор має право у разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів по ньому, порушення інших умов цього договору, стягувати з позичальника пені, штрафи, що передбачені у розділі 10 цього договору, вимагати відшкодування витрат та збитків.

Крім цього, за змістом пункту 10.2. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами та комісій, передбачених цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

У зв'язку з наведеним, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 995,29 грн. та 7186,83 грн. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами згідно представленого розрахунку позивача за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору від № 1010/08-3/3762/в від 06 червня 2008 року.

Крім цього, позивач заявою від 10.02.2012 року просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності відповідачеві.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Однак позивачем не подано доказів, які би підтверджували, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у випадку задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб, передбачений даною статтею.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 610, 611, 612, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідн. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», вул. Лєскова, 9, м. Київ (код ЄДРПОУ 20846070) 90686 грн. 79 коп. заборгованості за кредитом, 7186 грн. 83 коп. заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитними коштами, 995 грн.29 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості та 1609 грн. 50 коп. судового збору.

Відмовити в задоволенні заяви від 10.02.2012 року про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідн. номер НОМЕР_1)

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Матвіїв Р.І.