Рішення № 23553734, 18.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/2617-2012 18.04.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «КИЙ АВІА ГАРАНТ»ДоПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»Простягнення 1505,00 грн.

Представники: Від позивачаОСОБА_2 -представник за довіреністю Від відповідача ОСОБА_3 -представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «КИЙ АВІА ГАРАНТ» (далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(далі-відповідач) про стягнення 1505,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 1505,00 грн. внаслідок чого до позивача в порядку ст.1191 Цивільного кодексу України та ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. №164-ю від 14.03.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.03.12 порушено провадження у справі №5011-67/2617-2012. Розгляд справи призначений на 16.03.12.

У судовому засіданні 16.03.2012 оголошувалась перерва до 18.04.2012.

Представник позивача у судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити з підстав. Викладених у відзиві на позовні заяву.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2008р. між Позивачем та ОСОБА_4 укладено договір №08/1395/МН добровільного страхування наземного транспортного засобу, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля «Dacia Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

15.02.2009р. о 16 годині 30 хвилин громадянин ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки », державний реєстраційний номер НОМЕР_2, в м. Києві рухаючись по вул. Ревуцького, при перестроюванні не надав дорогу автомобілю «Dacia Logan»державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4, в наслідок чого заподіяв його власнику матеріальних збитків та механічні ушкодження автомобіля, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, що підтверджується довідкою ВДАІ з обслуговування адміністративної території Дарницького району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06.04.2009р. у справі №3-2486/09 водія ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Згідно рахунку-фактури №19/09 від 19.02.2009р. вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Dacia Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, складає 1850,00 грн.

Страховим актом №28/08/1395/МН від 25.02.2009р. пошкодження транспортного засобу «Dacia Logan»державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося в м. Києві по вул. Ревуцького, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 1505,00 грн.

Відповідно до заяви страхувальника від 23.02.2009р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 1505,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №72 від 03.03.2009р.

Таким чином, наявність вказаного платіжного доручення №72 від 03.03.2009р. є реальним підтвердженням суми, витраченої на відновлення транспортного засобу та підтвердженням суми страхового відшкодування, а відтак заперечення відповідача щодо відсутності інформації щодо розміру спричиненої шкоди суд не приймає до уваги.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2011 у справі №42/92.

Згідно з положеннями ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки », державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована Відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/5352790, копія якого наявна в матеріалах справи.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом марки «Volkswagen», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВВ/5352790, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п.36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №300 щодо виплати страхового відшкодування в сумі 1505,00 грн. 28.02.2011 (яку згідно повідомлення про вручення отримано відповідачем 13.01.2012).

Відповідач відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Відповідач посилається на передчасність звернення позивача до суду з позовом про стягнення страхового відшкодування, оскільки строк на розгляд відповідачем заяви про виплату страхового відшкодування ще не сплинув.

Відповідно до ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду чи на момент прийняття судом рішення, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Як свідчать матеріали справи, претензію-вимогу №300 про виплату страхового відшкодування відповідач отримав 13.01.2012, що підтверджується повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, тому строк добровільного виконання відповідачем зобов'язання перед позивачем закінчився 13.04.2012.

Таким чином, після порушення провадження у справі та на момент прийняття рішеннястрок добровільного виконання зобов'язання відповідача по відшкодуванню позивачу шкоди в порядку регресу вже настав, однак, в добровільному порядку страхове відшкодування сплачено не було.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2011 у справі №16/335.

Полісом №ВВ/5352790 від 26/07/2008 встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 25500 гривень, при цьому франшиза складає 510,00 гривень.

Відповідно до п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати потерпілій стороні в межах ліміту відповідальності суму грошових коштів у розмірі 995,00 грн. (1505,00 грн. -510,00 грн.).

Посилання відповідача на несвоєчасне повідомлення позивача ОСОБА_4 про настання страхового випадку суд не приймає до уваги, оскільки дана обставина не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Доводи відповідача щодо неподання позивачем заяви про виплату страхового відшкодування впродовж року є також безпідставними, оскільки відповідач посилається на редакцію статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка не була чинною на момент настання страхового випадку (дорожньо-транспортної пригоди).

За таких обставин, заперечення відповідача носять формальний характер та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування підлягають задоволенню частково в сумі 995,00 грн..

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що на момент звернення позивача до господарського суду з позовом строк добровільного виконання претензії не настав, суд вважає за можливе покласти судові витрати на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»(01033, м. Київ, вул.. Саксаганського, 77, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Кий Авіа Гарант» (04050, м. Київ, вул.. Дмитрівська, 1, ПАТ ВТБ Банк, м. Київ, р/р 26507010063166, МФО 321767, код ЄДРПОУ 30383799) 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. страхового відшкодування.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 19.04.2012