Рішення № 23553723, 17.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-68/2981-2012 17.04.12

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Добробут та захист"до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"провідшкодування шкоди, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (предст. за довіреністю),

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 3.630,12 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч положенням ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 ЦК України не відшкодовує позивачу суму страхового відшкодування, сплаченого позивачем за шкоду, завдану страхувальником відповідача.

Ухвалою суду від 12.03.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.03.2012.

Ухвалами суду від 22.03.2012, 10.04.2012 у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялися відповідачу за всіма наявними у матеріалах справи адресами, в т.ч. зазначеними в його реєстраційних документах.

Позивачем було подане клопотання про направлення судового запиту до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо наявності зареєстрованого та виданого полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8321272. Направлено судовий запит від 22.03.2012 до Моторного (страхового) бюро України. Витребувані документи надійшли до суду 05.04.2012.

Від відповідача 10.04.2012 надійшли пояснення на позовну заяву, в яких відповідач не заперечив проти задоволення заявлених позивачем вимог.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 06.05.2009 на вул. Ковпака в напрямку вул. Маршала Бірюзова м. Полтава сталася дорожньо-транспортна пригода за участю: автомобіля "Хонда" д.н. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_2 під керуванням ОСОБА_3, автомобіля Газ-33020 д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, який належить ОСОБА_5 та транспортного засобу "Ваз" д.н. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_6, який також є власником вказаного автомобіля.

Внаслідок порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України було пошкоджено транспортний засіб "Хонда", державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5.

Вина ОСОБА_4 встановлена постановою Диканського районного суду Полтавської області від 28.05.2009.

В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Хонда" д.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження. Відповідно до звіту № 5/2 від 12.05.2009 про оцінку автомобіля, вартість матеріального збитку, завдана власнику вказаного автомобіля, з урахування коефіцієнту фізичного зносу склала 4.365,14 грн.

ДТП згідно з Договором добровільного страхування № 26/17-0194 від 11.08.2008, укладеного між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Добробут та захист" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник), було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 742/11/09 від 09.11.2009, відповідно до якого суму страхового відшкодування визначено в розмірі 3.630,12 грн.

Дану суму страхового відшкодування Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Добробут та захист" виплатило, що підтверджується платіжним дорученням № 2904 від 10.11.2009.

Згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8321272 транспортний засіб "Газ-33020" д.н. НОМЕР_2, забезпечений Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Листом від 24.03.2010 № 323, який було направлено відповідачу, позивач з метою досудового врегулювання даного спору звернувся до відповідача з проханням в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування у розмірі 4.030,12 грн., з яких 3.630,12 грн. -виплата страхового відшкодування та 400 грн. -оплата проведеного автотоварознавчого дослідження.

Станом на час розгляду спору відповідачем вказаних коштів не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.

Згідно з пунктом 9.2 статті 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза -це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів").

Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, розмір франшизи становить 0 грн.

Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

З урахуванням наведеного суд, враховуючи встановленні обставини справи, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 3.630,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не дано.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати в сумі 1.609,50 грн. (судовий збір) покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Добробут та захист" (01001, м. Київ, вул. Михайлівська, 24/11-13В, р/р 26508178 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ЄДРПОУ 31571133), страхове відшкодування в сумі 3.630 (три тисячі шістсот тридцять) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяОниськів О.М.

Рішення підписано 19.04.2012