Рішення № 23553659, 18.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-67/2997-2012 18.04.12

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»ДоПриватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»Простягнення 23303,10 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивача:ОСОБА_1 -представник за довіреністюВід відповідача:представник не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(далі-позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі-відповідач) про стягнення 23303,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України та ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2012 порушено провадження у справі. Розгляд справи призначений на 30.03.2012. У судовому засіданні розгляд справи відкладався.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ніяких заяв, клопотань до суду не подав та не надіслав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.

Згідно копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 07.03.2012 №13262762, яка надана позивачем у судовому засіданні, місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»є вул. Димитрова, 5-Б, в м. Києві, 03150.

Як вбачається з поштового повідомлення про вручення та конверту, ухвалу суду від 15.03.2012 було надіслано на адресу відповідача (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б), яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, проте вказана ухвала була повернута поштовим відділенням зв'язку із зазначенням причини повернення -за зазначеною адресою не проживає.

Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ єдиною адресою місцезнаходження відповідача є адреса: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, за якою було надіслано ухвалу суду про порушення провадження у справі від 15.03.2012, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

За таких обставин та враховуючи положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.06.2010 між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредитЛізинг»укладено страхове свідоцтво №206.0160230-554, за яким позивачем застраховані майнові інтереси останнього, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

01.04.2011 о 07 годині 30 хвилин громадянка ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом C3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись на автостоянці в м. Києві по вул. Ревуцького, 1, в порушення п.10.11 Правил дорожнього руху України у разі коли траєкторії руху транспортних засобів перетинаються, а черговість проїзду не обумовлена правилами дорожнього руху, не надала дорогу автомобілю A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок чого здійснила зіткнення з вказаним автомобілем, заподіявши його власнику матеріальних збитків та механічні ушкодження автомобіля, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 05.04.2011.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 21.04.2011 у справі №3-4065/11 водія ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до звіту №4471 про визначення вартості матеріального збитку від 18.04.2011 вартість відновлюваного ремонту, завданого власнику транспортного засобу марки di A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 24303,10 грн.

Страховим актом №206-9590-11 від 25.06.2010р. пошкодження транспортного засобу марки A6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що сталося 01.04.2011 о 07 годині 30 хвилин в м. Києві по вул. Ревуцького, 1, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 31234,36 грн.

Позивачем на підставі наказу №206959011 від 27.04.2011 здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 31234,36 грн., що підтверджується платіжним дорученням №4686 від 28.04.2011.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права вимоги до відповідальної за збитки особи в межах здійсненої виплати.

Як свідчать матеріали справи, цивільна відповідальність власника транспортного засобу транспортного засобу марки C3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована відповідачем згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/4971940, витяг з бази даних МТСБУ наявний у матеріалах справи.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У зв'язку з тим, що цивільно-правову відповідальність осіб, які на законній підставі користуються транспортним засобом N C3», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано відповідачем, що підтверджується полісом №ВЕ/4971940, то саме Відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну Позивачу в порядку регресу в межах ліміту відповідальності.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(надалі за текстом -Закон), після розгляду страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Відповідно до ст. 37 Закону (в редакції статті, яка діяла в момент подачі заяви на виплату страхового відшкодування), виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №Н-1019/07 від 21.07.2011 про відшкодування шкоди в сумі 31234,36 грн.

Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, не здійснив.

Полісом №ВЕ/4971940, встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого), в розмірі 50000,00 грн.

У відповідності до абз.2 п.12.1 ст.12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом №ВЕ/4971940 становить 1000,00 грн.

Оскільки відповідно до ст. 29 Закону відповідач зобовязаний відшкодувати шкоду, завдану з вини водія забезпеченого транспортного засобу в розмірі вартості відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням зносу, позивач просить стягнути з відповідача вартість матеріальних збитків, визначених на підставі звіту №4471 від 18.04.2011 у сумі 23303,10 грн. у урахуванням встановленого в полісі розміру франшизи.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати потерпілій стороні в межах ліміту відповідальності суму грошових коштів у розмірі 23303,10 грн. (24303,10 грн. сума страхового відшкодування - 1000 грн. франшиза).

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи те, що термін протягом якого страховик (МТСБУ) приймає рішення про виплату страхового відшкодування сплинув до моменту прийняття рішення судом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню у розмірі 23303,10 грн.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ. вул. Димитрова, 5-Б, код 30729278) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна»(04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд 8/10; код 32253696, п/р 26501227 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль, МФО 300335) страхове відшкодування в сумі 23303 (двадцять три тисячі триста три) грн. 10 коп. та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 19.04.2012