Рішення № 23553335, 13.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/2198-2012 13.04.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київгаз"

до Відкритого акціонерного товариства "Київський завод газового устаткування та приладів"

про стягнення 4 864,72 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: ОСОБА_1 за дов. № Д-19/12 від 07.02.2012 р.

від відповідача: не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ВАТ "Київський завод газового устаткування та приладів" про стягнення 4 864,72 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2012 року порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 21.03.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 13.04.2012 року в зв'язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з»явився, про причини неявки суд не повідомлено, обґрунтованих заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 5011-19/2198-2012 від 24.02.2012р. та 21.03.2012 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 30).

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні 21.03.2012 р. та 13.04.2012р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 13.04.2012 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.04.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.12.2009 року між ВАТ «Київгаз»(змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Київгаз»(Підрядник) та Відкритим акціонерним товариством «Київський завод газового устаткування та приладів»(Замовник) було укладено Договір на технічне обслуговування об'єктів газопостачання № Т-1192/12-39-04.

Відповідно до п. 1.2 Договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання по технічному огляду газового обладнання з періодичністю 1 раз на 4 дні; технічному обслуговуванню газового обладнання з періодичністю 1 раз на місяць», поточного ремонту газового обладнання з періодичністю 1 раз на рік; технічному обслуговуванню газопроводу середнього тиску шляхом обходу трас з періодичністю 1 раз на тиждень.

Договірна вартість послуг по річному обслуговуванню об'єктів газопостачання складає суму 5 855,53 грн., в тому числі ПДВ 975,92 грн. (п. 2.1 Договору)

Виконавець повинен виконати роботи до 31.12.2011 року (п. 3.1 Договору). Днем виконання робіт вважається дата підписання акту виконаних робіт (п. 3.2 Договору)

На підтвердження факту виконання робіт за договором між сторонами було складено акти приймання -здачі виконаних робіт, а саме Акт приймання -здачі виконаних робіт № Т-1192/12-39-04 від 20.09.2010 року за 3-й квартал 2010 року на суму 1 463,88 грн., Акт приймання -здачі виконаних робіт № Т-1192/12-39-04 від 16.12.2010 року за 4-й квартал 2010 року на суму 1 463,89 грн.

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що по закінченні кварталу підрядник передає замовнику акти виконаних робіт. Протягом 5-ти днів з дня отримання Актів Замовник розглядає та підписує їх.

Вищезазначені підписані повноважними представниками сторін та скріплено печатками без зауважень, що свідчить про належне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що замовник перераховує підряднику в термін з 01.01.2010 року по 15.01.2010 року передоплату за І півріччя в розмірі 50% вартості робіт та в термін з 01.06.2010 року 15.06.2010 року передоплату за ІІ півріччя в розмірі 50% вартості робіт, визначених в п. 2.1 Договору.

Відповідач свої зобов'язання за Договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за 2-півріччя 2010 року на суму 2 927,77 грн..

14.11.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 2888/09-2, в якій вимагав погасити заборгованість на суму 2 927,77 грн. за виконані роботи, в претензії робиться посилання на Акт звірки взаєморозрахунків, який підписано відповідачем, що свідчить про визнання наявності заборгованості на зазначену суму.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 2 927,77 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Проаналізувавши спірний договір, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками останній є договором підряду.

Стаття 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що замовник перераховує підряднику в термін з 01.01.2010 року по 15.01.2010 року передоплату за І півріччя в розмірі 50% вартості робіт та в термін з 01.06.2010 року 15.06.2010 року передоплату за ІІ півріччя в розмірі 50% вартості робіт, визначених в п. 2.1 Договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, вартість робіт за ІІ півріччя 2010 року на суму 2 927,77 грн., відповідач зобов'язаний був оплатити в термін з 01.06.2011 року по 15.06.2011 року. Відповідач не оплатив вищевказані роботи, що свідчить про порушення відповідачем строків, встановлених п. 3.1 Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, відповідачем не проведено оплату за виконані позивачем роботи у строки передбачені п. 3.1 Договору, доказів на спростування зазначених позивачем обставин не надано, суд дійшов висновку, що останнім порушено умови Договору та вищевказаних норм ЦК, тобто не виконав зобов'язання.

Щодо стягнення суми 3% річних, пені та інфляційних нарахувань, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Порушення зобов'язань за договором тягне за собою застосування встановлених законом мір відповідальності.

Відповідно до п. 5.1 Договору, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. 3.1 Договору, замовник перераховує підряднику в термін з 01.01.2010 року по 15.01.2010 року передоплату за І півріччя в розмірі 50% вартості робіт та в термін з 01.06.2010 року 15.06.2010 року передоплату за ІІ півріччя в розмірі 50% вартості робіт, визначених в п. 2.1 Договору, зобов'язання відповідачем не виконано, отже прострочення виконання зобов'язання виникло з 16.06.2010 року.

Тому, позивач вірно проводить нарахування 3% річних від простроченої суми за період з 16.06.2010 року до 30.11.2011 року в сумі 124,66 грн. та інфляційні втрати в розмірі 295,70 грн.

Відповідно до ст. ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 516,59 грн. є обґрунтованою, законною та такою, що підлягає до задоволення.

Таким чином, позов визнається судом законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 525,526, ч. 530, ст. 837 ЦК України, ст. 173,193 ГК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київський завод газового устаткування та приладів»(юридична адреса: 04116, м. Київ, вул.. Шолуденка, 30, код ЄДРПОУ 05453410) на користь Публічного акціонерного товариства «Київгаз»(01103, Кіквідзе, 4-б, код ЄДРПОУ 03346331), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, суму основного боргу в розмірі 2 927 дві тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн.. 77 коп., інфляційні нарахування в сумі 295 (двісті дев'яносто п'ять) грн.. 70 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 124 (сто двадцять чотири) грн..66 коп., пеню в сумі 1 516 (одна тисяча п'ятсот шістнадцять) грн.. 59 коп., судовий збір 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп..

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 17.04.12 р.