Ухвала суду № 23553332, 11.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 32/406 11.04.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом ОСОБА_1 м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева», м Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог не предмет спору:

1. ОСОБА_3, м. Київ

2. ОСОБА_4, м. Київ

3. Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 м Київ

про зобов'язання внести зміни до установчих документів та стягнення вартості частки майна у статутному фонді товариства

за участю представників сторін:

від стягувача: ОСОБА_5 - юрисконсульт

від боржник: Павліківський В.І. - юрисконсульт

від третіх осіб: 1 - не з'явився

2 - не з'явився

3 - не з'явився

СУТЬ ПИТАННЯ: Боржник у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю «Женева»звернулось до суду із заявою в порядку ст. 121 ГПК України відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №32/406 від 21.10.2010року до моменту стягнення заборгованості по виконавчому провадженню № 30681101 від 19.01.2012року та виконавчому провадженні № 30680919 від 19.01.2012року до 01.06.2012 року. Додатково боржником заявлені вимоги щодо зупинення виконавчого провадження до моменту винесення рішення по заяві.

Представників третіх осіб було належним чином повідомлено про час та місце розгляду заяви, а тому їх не з'явлення не перешкоджає розгляду заяви по суті за наявними у справі матеріалами згідно вимог статті 75 ГПК України. Безпосередньо у судовому засіданні представник стягувача усно повідомив суд про свою незгоду із заявою боржника про надання йому відстрочки виконання рішення суду, посилаючись на те, що рішення суду до наступного часу не виконано боржником у спосіб та порядок визначених судом.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши підстави звернення з заявою боржника, вислухавши його доводи, усні заперечення стягувача, суд встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2010року у справі №32/406 було задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева»за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева»внести зміни в установчі документи у зв'язку із виходом ОСОБА_1 з числа учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Женева" та провести державну реєстрацію таких змін. За наслідками розгляду спору було також стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1 577 000 (один мільйон п'ятсот сімдесят сім тисяч) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 15 940 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн., у зв'язку з чим було видано наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №32/406 від 08.12.2010року рішення Господарського суду міста Києва від 21.10.2010року залишено без змін, а скаргу без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2011року постанову апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду залишено без змін, у зв'язку з чим рішення набрало законної сили.

Боржник у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю «Женева» наполягає на вирішенні судом питання про надання йому відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №32/406 від 21.10.2010року до моменту стягнення заборгованості по виконавчому провадженню № 30681101 від 19.01.2012року та виконавчому провадженні № 30680919 від 19.01.2012року до 01.06.2012 року. Додатково заявлені вимоги щодо зупинення виконавчого провадження до моменту винесення рішення по заяві.

Заява боржника обґрунтована приписами статті 33 Закону України «Про виконавче провадження»та вимогами частини першої статті 121 ГПК України, які передбачають наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим .

Несвоєчасність виконання рішення суду, на думку заявника, пов'язано з тим, що на даний момент у Компанії ЗАТ «Діадема», власником якої є стягувач, існує заборгованість перед заявником, і вона до наступного часу непогашена, що підтверджується постановою Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 19.01.2012року ВП № 30680919 щодо виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №36/101 від 04.08.2011року в сумі 99 139, 56грн. та постановою цього Відділу від 19.01.2012року ВП № 30681101 відносно виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №34/98 від 22.08.2011року в сумі 276 896 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості відповідно до наказів господарських судів та відкритих Державною виконавчою службою виконавчих проваджень дорівнює 376 035,56 грн.

Оплата даної заборгованості Компанією, власником якої є стягувач, буде наслідками для боржника щодо зменшення боргу перед стягувачем, та не допустить банкрутства його підприємства, яке перебуває у досить складному фінансовому становищі.

Під час проведення виконавчих дій, Державною виконавчою службою накладено арешт на банківські рахунки ЗАТ «Діадема», і протягом двох місяців будуть здійснені дії по виконанню рішення суду. Тобто, вразі виконання наказів суду та стягнення заборгованості, вказані грошові суми будуть перераховані за призначенням щодо погашення заборгованості боржника перед стягувачем. Таким чином існують всі обставини для надання боржнику відстрочки виконання рішення суду строком до 01.06.2012року.

Дослідивши матеріали справи, спосіб та порядок виконання рішення суду по даній справі, суд вважає заяву хибною, виходячи із наступного:

Згідно вимог статті 129 Конституції України та статті 115 ГПК України зазначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Законодавець визначає, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, або за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою, у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Так, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Стаття 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" встановлює, що фінансова звітність це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Пунктом 2 статті 11 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" зазначено що, фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

Тобто, підставою неможливості виконання судового акту можуть бути виняткові обставини, визначені боржником або іншими суб'єктами господарювання за допомогою приписів статей 1, 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: 2 " Баланс"; 3 „Звіт про фінансові результати"; 10 "Дебіторська заборгованість; 11 „Зобов'язання, 5" Звіт про власний капітал", які підтверджують скрутне фінансове становища підприємства боржника та інших суб'єктів господарювання. Таких доказів боржник суду не надав.

Предметом спору по даній справі були корпоративні відносини, які виникли між Товариством, засновниками та акціонерами, у тому числі учасником, який вибув із складу Товариства, умови формування статутного фонду та виплати його частки, яка належить учаснику. Заява обґрунтована діями Державної виконавчої служби, яка відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»здійснює заходи щодо своєчасного виконання рішення суду. Втім, матеріали виконавчого провадження свідчать про здійснення Державної виконавчої служби дій, направлених на виконання наказів судів в інших справах, зокрема: у справах Господарського суду міста Києва №34/98 від 22.08.2011року та № 36/101 від 04.08.2011року.

Обґрунтування боржника щодо неможливого виконання рішення у спосіб та порядок визначені судом не підтверджено наданими доказами, відсутні виняткові обставини, які б свідчили про складне фінансове становище боржника в розумінні законодавства, яке регулює бухгалтерський облік. Суд не може здійснювати контроль за діями Державної виконавчої служби під час виконання наказів господарських судів в інших справах, а встановити факт на майбутнє відносно можливого погашення іншими суб'єктом господарювання дебіторської або кредиторської заборгованості не входить до його компетенції, і в розумінні вимог статті 42 ГК України є втручанням у господарську діяльність. Заявник посилається на арешт Державною виконавчою службою грошових коштів ЗАТ «Діадема», однак постанову про накладення арешту грошових коштів на рахунки вказаного підприємства до матеріалів заяви не залучив.

Діючим законодавством, накладення арешту на рахунки боржника не передбачено, так як арешт можливо лише здійснити на грошові кошти, які знаходяться в банківських установах на рахунках суб'єкта господарювання.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Боржником у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю «Женева»не доведені обставини, які свідчать про неможливість виконання рішення у спосіб та порядок визначених судом, а надання відстрочки виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду.

На підставі викладеного, у задоволенні заяви боржника у справі -Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева»щодо відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №32/406 від 21.10.2010року до моменту стягнення заборгованості по виконавчому провадженню № 30681101 від 19.01.2012року та виконавчому провадженні № 30680919 від 19.01.2012року до 01.06.2012 року, слід відмовити.

Боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Женева»заявлені вимоги про зупинення виконавчого провадження до моменту винесення рішення по даній заяві. У задоволенні вказаних вимог також слід відмовити на тих підставах, що зупинення виконавче провадження можливо відповідно до вимог ст.ст. 37, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження» та приписів статті 121-1 ГПК України, яка передбачає виключне право касаційної інстанції на зупинення виконання судового акту.

Частина третя статті 121 ГПК України вимагає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Оскільки форма процесуального документа, який приймається за наслідками розгляду даного питання, не ставиться у залежність від вирішення по суті, то як прийняття, так і відхилення вимог заявника щодо відстрочки, розстрочки або зміни способу і порядку виконання рішення, а також додаткових вимог, пов'язаних з даними обставинами, повинно оформлюватись ухвалою господарського суду, а не рішенням, як це стверджує заявник.

На підставі викладеного, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 37, 38, 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст.42 ГК України, ст. ст. 33, 43, 86, 115, 121, 121-1 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви боржника у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №32/406 від 21.10.2010року до моменту стягнення заборгованості по виконавчому провадженню № 30681101 від 19.01.2012року та виконавчому провадженні № 30680919 від 19.01.2012року до 01.06.2012 року - відмовити.

2. У задоволенні заяви боржника у справі -Товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» про зупинення виконавчого провадження до моменту винесення рішення по заяві - відмовити.

Суддя Ю.О.Підченко