ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-3/3933-2012 10.04.12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями
«Дока Україна Т.О.В.»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Будальянс»
Про стягнення 29 740,27 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача ОСОБА_1 -по дов. № 14 від 15.03.2012
Від відповідачів не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Будальянс»29 740,27 грн. вартості пошкодженого майна та компенсації вартості ремонту майна в зв'язку неналежним виконанням взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди майна (оперативна оренда) № 7.23 від 02.02.2007.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/3933 та призначено її до розгляду на 10.04.2012.
Позивач в судовому засіданні 10.04.2012 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач в засідання суду 10.04.2012 не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, не виконав вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 30.03.2012.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про порушення провадження у справі від 30.03.2012 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме : м. Київ, вул. Поліська, 15, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 09.04.2012 підприємств та організацій України є місцезнаходженням відповідача.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 10.04.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
02.02.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Будальянс» (орендар) було укладено договір оренди майна № 7.23 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець приймає на себе зобов'язання надати орендарю у тимчасове користування та за плату елементи (надалі -майно), згідно додатку 1 (специфікація елементів опалубки), яка є невід'ємною частиною цього договору, а орендар зобов'язується прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.
Спір виник в зв'язку з тим, що при поверненні майна з оренди було встановлено, що частина майна не придатна для використання, а тому відповідач має відшкодувати фактичну вартість цього майна, яка складає 29 740,27 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.
Згідно п. 4.5. договору документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін, та вручається орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.
Пунктом 3.3. договору визначено, що фактичний обсяг майна, що передається орендодавцем орендарю підтверджується відповідними товарознавчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому-передачі).
Згідно п. 3.4. договору у випадку передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням сторонами окремих додаткових специфікацій, що є невід'ємними частинами договору, або товаророзпорядчими документами (накладними на переміщення та/або актами приймання-передачі), без оформлення додаткових угод до цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи позивач передав, а відповідач отримав майно згідно додатку № 1 та додаткових специфікацій - додатків №№ 2 -14, які підписані та скріплені печатками обох сторін.
Пунктом 4.6. договору встановлено, що ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна чи його частини, що знаходиться в процесі транспортування орендарем або в безпосередньому його використанні несе орендар.
За умовами договору (п.п. 7.1.4., 7.1.5., 7.1.6.) орендар взяв на себе зобов'язання
- підтримувати майно, що орендується, в справному стані;
- здійснювати за свій рахунок поточний ремонт майна, що орендується;
- нести ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна пропорційно частині такого майна, яка знаходиться в процесі транспортування або в безпосередньому користуванні.
Відповідно до п. 8.5. договору у разі погіршення стану майна, що орендується, він (орендар) повинен відшкодувати орендодавцю фактичну вартість такого майна.
Факт погіршення стану майна, що орендується, фіксується складенням двостороннього акту щодо виявлених недоліків майна, який підписується представниками обох сторін.
26.01.2009 сторонами був складений та підписаний акт технічного стану майна, на предмет виявлених дефектів під час повернення з орендного користування, відповідно до якого частина майна не підлягає використанню та має бути замінена, деяка підлягає ремонту. Вказаним актом сторони узгодили розмір вартості відшкодування в сумі 29 740,27 грн.
Згідно п. 8.5. договору складений акт є достатньою підставою для підтвердження факту припущенного орендарем пошкодження майна, що орендується, й служить підставою для проведення відповідного матеріального відшкодування.
З огляду на те, що умови договору не містять строк виконання вищевказаного відшкодування, кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи позивач двічі звертався до відповідача з вимогами про сплату відшкодування вартості майна та його ремонту в розмірі 29 740,27 (№ 1014 від 21.11.2011 та № 125 від 16.02.2012).
Дані вимоги були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією 21.11.2011 та 17.02.2012, що підтверджується поштовими квитанціями № 8700 та № 0288 відповідно.
Проте вищевказані вимоги залишені відповідачем без відповіді.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо відшкодування позивачу вартості та ремонту повернутого з оренди майна в розмірі 29 740,27 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно статті 779 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. У разі неможливості відновлення речі наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Умовами ж договору сторони дійшли згоди про те, що в разі погіршення стану майна відповідач має відшкодувати вартість такого майна.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 29 740,27 грн. вартості пошкодженого майна обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Будальянс»(м. Київ, вул. Поліська, 15, код ЄДРПОУ 34156110) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 20-А, код ЄДРПОУ 30530955) 29 740 (двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок) грн. 27 коп. основного боргу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
СуддяВ.В. Сівакова
Рішення підписано 17.04.2012.
Судове рішення № 23553210, Господарський суд м. Києва було прийнято 10.04.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-3/3933-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: