Рішення № 23553205, 12.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-55/3454-2012 12.04.12

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108», м.Київ

про: стягнення 468 570,13 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю №93/2010/02/13-29 від 13.02.2012р.);

від Відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю № 02 від 10.01.2012р. )

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго», м.Київ (далі -Позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108», м.Київ (далі -Відповідач) про стягнення 468 570,13 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012р. порушено провадження у справі за вказаними позовними вимогами, розгляд справи призначений на 12.04.2012р.

В судовому засіданні 12.04.2012р. представник Позивача надав для залучення до матеріалів справи додаткові документи, а саме: Акт звіряння розрахунків між сторонами, підписаний з боку Позивача з доказами направлення Відповідачу та копію Довідки Головного управління регіональної статистики,щодо статусу та місцезнаходження Відповідача. Представник Позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов повністю.

Представник Відповідача в судовому засіданні визнав позов у повному обсязі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу сторонами не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в судовому засіданні представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

За укладеним між АЕК «Київенерго»(змінено назву на ПАТ «Київенерго») та ТОВ «ЖЕК-208»(правонаступником якого є ТОВ «ЖЕК-108») Договором № 3050041 від 01.07.2001р. на постачання теплової енергії у гарячій воді, станом на 01.09.2004р. за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 716 990, 20 грн., питання щодо реструктуризації якої шляхом сплати вказаної суми боргу протягом 10.2004р.-03.2012р. стало предметом угоди № 598-04 від 12.10.2004р.

В силу положень угоди № 598-04 від 12.10.2004р. про реструктуризацію боргу (п. 9) угода є невід'ємною частиною договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.07.2001р. № 3050041.

Підписанням вказаної угоди, при погодженні інших умов та порядку погашення боргу, що утворився, сторони змінили виконання зобов'язання по оплаті спожитої теплової енергії на відповідну суму згідно договору № 3050041 від 01.07.2001р., що узгоджується з приписами ст. 604 ЦК України та свідчить про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Додатком № 1 до угоди від 12.10.2004р. про реструктуризацію заборгованості є погоджений сторонами графік погашення боргу в загальній сумі 436 805, 67 грн. в якому визначені строки в які має здійснюватись оплата та сума до сплати на відповідну дату.

Кінцевим строком погашення боргу, згідно з погодженим графіком визначено 15.03.2012р., однак на вказану дату заборгованість Відповідача становить 436 805,67 грн., та не заперечується Відповідачем.

Дослідивши матеріали справи суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

З урахуванням умов укладеної угоди № 598-04 від 12.10.2004р. про реструктуризацію боргу (п. 2, 3 угоди) та погоджений у додатку графік сплати боргу частинами, строки сплати вартості спожитої теплової енергії у відношенні заборгованості по якій виник спір у даній справі, з боку відповідача були порушені, що є підставою для задоволення вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 436 805,67 грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми основного боргу, а й визнається Відповідачем, таким чином позовні вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 436 805,67 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив:

- що визначена Позивачем інфляційна індексація у сумі 22 308,03 грн., не перевищує розміру індексації, яка може бути нарахована за період з лютого2009р. по березень 2012р. включно, а отже підлягає стягненню з Відповідача у розмірі 22 308,03 грн.;

- що розмір 3% річних, який може бути нарахований протягом періоду з 01.02.2009р. по 01.03.2012р., не перевищує відповідного розміру, що може бути нарахований, а отже - підлягає стягненню у сумі 9 456,44 грн.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в повному обсягу.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання Відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, суд приймає визнання Відповідачем позову у якості самостійної підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в повному обсягу у розмірі 468 570,13 грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судової витрати покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33,34,43, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(код ЄДРПОУ 00131305) задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108», м.Київ (код ЄДРПОУ 25199379) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ (код ЄДРПОУ 00131305) основний борг у розмірі -436 805,67 грн., інфляційні нарахування у розмірі -22 308,03 грн. та 3% річних у розмірі -9 456,44 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕК-108», м.Київ (код ЄДРПОУ 25199379) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго», м.Київ (код ЄДРПОУ 00131305) судовий збір у розмірі -9 371,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 12.04.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 17.04.2012р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева