Рішення № 23553112, 10.04.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-9/2349-2012 10.04.12

За позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Український

страховий стандарт"

До Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова

компанія "Інвестсервіс"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 4104,15 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача ОСОБА_1 (дов. №5 від 27.12.2011р.)

Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 10.04.2012 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Український страховий стандарт" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 4104,15 грн. шкоди в порядку регресу, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 ЗУ "Про страхування", ст. ст. 37 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.02.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №5011-9/2349-2012, розгляд справи призначено на 20.03.2012 року, витребувано від МТСБУ копію полісу №ВВ/4870660 та інформацію щодо наявності страхового полісу, яким було застраховано обов'язкову цивільно-правову відповідальність на автомобіль ВАЗ, д/н 69168ТВ станом на 21.11.2008р. та інформацію щодо умов даного полісу, в порядку ст. 65 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2012 року розгляд справи відкладено на 10.04.2012 року, у зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання, невиконанням сторонами вимог ухвали суду, необхідністю повторного витребування доказів від МТСБУ.

02.04.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва МТСБУ направлено витребувану судом інформацію.

В судове засідання 10.04.2012 року відповідач не з'явився, про причини неявки в судове засідання не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2008 року між Акціонерним страховим товариством "АИС-Поліс" (яке змінило назву на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія "Український страховий стандарт", що підтверджується доданим до матеріалів справи доказами, зокрема витягом з протоколу загальних зборів № 38 від 30.04.2010 року та статутом) (далі по тексту - Позивач) (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави №05/К035180 (надалі - Договір), відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою автомобіля марки ВАЗ-21101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Вигодонабувачем за Договором (п. 4) є «Райффайзен Банк Аваль».

Як вбачається з постанови Сихівського районного суду м. Львова від 09.12.2008 року у справі №3-19784 2008р., 21.11.2008 року ОСОБА_4 о 18 год. 20 хв. у м. Львові, по вул. Зелена 115-б, керуючи автомобілем марки ВАЗ, д.н. НОМЕР_5 не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції, чим порушив п. 13.1 ПДР України, внаслідок чого здійснив зіткнення із автомобілем марки ВАЗ, що належить ОСОБА_5, д.н. НОМЕР_3.

ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Сихівського районного суду м. Львова від 09.12.2008 року у справі №3-19784 2008р.

Згідно Довідки Відділу державтоінспекції з обслуговування адміністративної території м. Львова та автомобільно-технічної інспекції при ГУМВС України у Львівській області №24 від 24.11.2008р. про те, що внаслідок зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки ВАЗ 21101, д.н. НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.

16.12.2008 року ОСОБА_2 звернувся до Позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту про визначення матеріального збитку, завданого дорожнього транспортного засобу ВАЗ-21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, проведеного Фізичною особою-підприємцем -ОСОБА_7, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 дорівнює 4274, 14 грн.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Львівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»(№09-9/6-4602 від 14.12.2008р.), останнім не заперечено проти виплати страхового відшкодування у розмірі 4300,00 грн. страхувальнику -ОСОБА_5

На підставі заяви Страхувальника від 01.09.2010 року та страхового акту №9599Г-а/10ЧВ-1 від 02.09.20110 року, Позивачем виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 9442,70 грн.

11.02.2009 року Позивачем складено Акт службового розслідування (страховий акт) №298-3413/09, за яким сума до виплати складає 4104,15 грн.

Наказом №232 від 24.02.2009 року Позивачем було вирахувано із страхового відшкодування недоплачену суму страхового платежу у розмірі 708,90 грн., яку страхувальник мав сплатити відповідно до розділу 11 Договору.

Платіжним дорученням №994 від 24.02.2009 року виплачено ОСОБА_5,. 3437, 69 грн. страхового відшкодування.

За приписами ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(далі по тексту -Відповідач) за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/4870660, який діяв на 21.11.2008 року (дата дії полісу з 07.08.2009р. по 06.08.2009р.), застрахував цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4 (що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаціє з єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо полісу №ВВ/4870660).

Позивач направив до Відповідача вимогу про відшкодування шкоди, завданої в наслідок ДТП в порядку регресу (вих. №3185 від 29.11.2011р.), у відповідності до якої просив останнього здійснити відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4146, 59 грн., яка була отримана Відповідачем 06.12.2011р. (на підтвердження чого Позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчену копію повідомлення про вручення поштового відправлення).

За ствердженням Позивача станом на момент подання позовної заяви страхове відшкодування Відповідачем не сплачено, відповідь на вимогу не надано.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи (довідкою ДАІ та постановою суду) підтверджується, що транспортним засобом - ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_5, яким керував ОСОБА_6, цивільно-правова відповідальність якого застрахована Відповідачем, що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/4870660 спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у Позивача автомобілю марки ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина ОСОБА_6 який керував автомобілем ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_5, встановлена у судовому порядку, підтверджується постановою Сихівського районного суду м. Львова від 09.12.2008 року у справі №3-19784 2008р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, Відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки ВАЗ, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВВ/4870660, а до Позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором добровільного страхування транспортного засобу, що є предметом застави №05/К035180 01.09.2008р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач заявою (регресною вимогою) вих. №3185 від 29.11.2011р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернувся до відповідача з проханням відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4146,59 грн.

Відповідач відповіді на назначену претензію не надав, шкоду не відшкодував.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до Звіту про визначення матеріального збитку, завданого дорожнього транспортного засобу ВАЗ-21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, проведеного Фізичною особою-підприємцем -ОСОБА_7, вартість матеріального збитку, спричиненого власнику транспортного засобу ВАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 дорівнює 4274, 14 грн.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/4870660) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500 грн., франшиза -50, 00 грн.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність винної особи належить сума 4054,15 грн. (4104,15 грн. (сума понесених збитків по виплаті страхового відшкодування визначена Страховим актом №298-3413/09 від 11.02.2009р), яка є меншою оціненого матеріального збитку - 50,00 грн. (франшиза).

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»підлягають частковому задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»(04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б; код ЄДРПОУ 23498273; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт»(04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; код ЄДРПОУ 22229921) 4054 (чотири тисячі п'ятдесят чотири) грн. 15 коп. страхового відшкодування в порядку регресу, 1589 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 89 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 17.04.2012р.